Реактивні "м'язи". Чим хороші українські клони "Граду"
По всій видимості, на Заході зробили відповідні висновки - принаймні, американська реактивна система залпового вогню HIMARS раптом стала користуватися величезним попитом. Ось буквально днями поляки заявили про закупівлю дивізіону таких артилерійських установок за $414 млн.
Наша реактивна артилерія нині представлена відразу трьома зразками - БМ-21 "Град", БМ-27 "Ураган" та БМ-30 "Смерч". Всі вони застосовувалися в бойових умовах, і був накопичений досить непоганий досвід застосування в умовах серйозного радіоелектронної протидії з боку російської армії, так і спроб організації контрбатарейної боротьби.
За результатами наші військові зробили декілька висновків. Насамперед було виділено фінансування на створення нового комплексу для заміни "Смерчу" - проект отримав назву "Вільха". За дуже короткий час була розроблена керована ракета калібру 300 мм, нині запускається з доопрацьованою пускової установки РСЗВ "Смерч" на базі МАЗ-543. Однак надалі для "Вільхи" буде розроблена нова платформа з вертикальним стартом на базі КрАЗ-7634.
Після серії випробувань ракети поставлені на потік, при цьому виробники говорять вже про сотні замовлених ракет для української армії. Крім того, повідомляється, що вже мінімум дві країни висловили зацікавленість у закупівлі цих ракет. Враховуючи, що нині "Вільха" запускається з тих же пускових установок, що і "Смерч", то з великою часткою ймовірності можна говорити про те, що в отриманні сучасних боєприпасів можуть бути зацікавлені Азербайджан (один з найбільших експлуатантів БМ-30 за межами РФ) і ОАЕ. Ці країни вже довгий час купують наше озброєння і є досить надійними партнерами.
Створення нової ракети і, найголовніше, організація серійного виробництва вимагає від українських підприємств військово-промислового комплексу дуже серйозної перебудови. Так, вперше за багато років відбулося оновлення парку верстатів, причому були куплені одні з найсучасніших зразків. Адже в новій ракеті вітчизняного виробництва, включаючи корпус, електроніка, пороховий заряд, які раніше в Україні не вироблялися.
Ще одним напрямком є створення власного аналога БМ-21 "Град". Спроби поставити артилерійську частину цієї системи на вітчизняне шасі робилися ще з середини 1990-х років. Причому були створені досить непогані вітчизняні "клони" як-то БМ-21У "Град-М" і БМ-21К (на шасі армійської вантажівки КрАЗ-260), БМ-21У "Верба", "Бастіон-1" та "Бастіон-2" (на базі КрАЗ-6322).
Деякі навіть формально приймалися на озброєння і закуповувалися в одиничних екземплярах, деякі - експортувалися за кордон. Однак весну 2014 р. наша армія зустріла з "старими добрими" радянськими БМ-21 "Град" на базі Уралу-375".
І ось на виставці "Зброя та безпека-2018" р. в Києві ДП "Шепетівський ремонтний завод", що входить до складу державного концерну "Укроборонпром", представив новий досить таки перспективний варіант - БМ-21УМ "Берест".
Причому проект може вважатися глибокою модернізацією існуючої РСЗВ, адже він передбачає збереження лише основних особливостей архітектури базового зразка і деяких його агрегатів. Більшу частину агрегатів і механізмів планується замінити, а місцями встановити і абсолютно нові пристрої вітчизняного виробництва. Все це, за даними розробників, дозволяє оптимізувати виробництво, підвищити технічні характеристики і поліпшити бойові якості системи.
У якості бази для РСЗВ використовується вантажне шасі КрАЗ-5401НЕ виробництва Кременчуцького автозаводу. Спочатку машина цього типу являє собою вантажний автомобіль з повнопривідним двохосьовим шасі і безкапотного кабіною з дворядним розташуванням сидінь. Проект передбачає використання дизельного двигуна китайського виробництва потужністю до 300 л. с. Втім, у конкретному зразку Кразу багато чого китайського - коробка передач, мости і навіть власне кабіна - військової серії SX марки Shaanxi (локалізована версія німецької MAN).
За запевненням виробників автомобіль здатний розвивати швидкість більше 90 км/год як у міських умовах, так і в умовах повного бездоріжжя. І буквально днями вони це продемонстрували, виклавши відео ходових випробувань БМ-21УМ.
Пускова установка для БМ-21УМ ґрунтується на існуючих агрегатах БМ-21, але при цьому зазнає деякі зміни. Найголовніше з яких - збільшення направляючих для реактивних снарядів з 40 (як на радянському зразку) до 50.
Серйозним чином перероблений і алгоритм застосування самої системи. Так, наявність сучасного обладнання дозволяє розрахунку здійснювати підготовку до стрільби і вести вогонь, не виходячи з кабіни. Робочі місця екіпажу оснащені всіма необхідними пристроями - у командира є пульт управління пусковою установкою, навігаційна система, засоби зв'язку і навіть відеокамера заднього виду для візуального контролю роботи пускової установки.
Робоче місце оператора має окремий пульт для управління стрільбою, який забезпечує вибір режиму стрільби (одиночними або залпом), тривалість залпу і інші параметри. Забезпечена можливість спостереження за витратою боєкомплекту. Основний пульт установки БМ-21УМ жорстко закріплюється в кабіні і не може бути знятий.
Проект передбачає використання сучасних засобів навігації та топологічної прив'язки вітчизняного виробництва - зокрема, апаратури супутникової навігації типу СН-4215 виробництва компанії "Оризон-Навігація". Це пристрій забезпечує визначення координат бойової машини, що використовуються при розрахунку даних для стрільби.
Стверджується, що оператор РСЗВ "Берест" може в режимі реального часу отримувати дані про місцезнаходження об'єктів противника. Такі дані повинні надходити від розвідувальних безпілотних літальних апаратів, контрбатарейных радіолокаційних станцій і т. д.
Нова апаратура також дає певні переваги експлуатаційного характеру. Так сучасна супутникова навігація і засоби дистанційного керування значно спрощують підготовку до стрільби, скорочує час підготовки до стрільби після виходу на вогневу позицію, а також дозволяє швидше піти в безпечне місце після залпу.
За деякими даними, ця машина має досить великі шанси бути прийнятою на озброєння ЗСУ. Тим більше що на "Південмаші" вже завершується реалізація проекту створення 122-мм реактивних снарядів нового покоління із збільшеною дальністю стрільби саме під машини типу "Град".
В цілому можна говорити про те, що командування раніше розглядає реактивну артилерію як одне з потужних засобів насамперед парирування можливого настання. Недарма буквально 12 лютого в районі проведення військової операції на Донбасі були проведені практичні тренування підрозділів реактивної артилерії з РСЗВ "Ураган" на озброєнні (по всій видимості, мова йде про 27-й бригаді реактивної артилерії). Причому, враховуючи виконання Мінських угод, дивізіон здійснив марш з глибини оборони на вогневі позиції поблизу лінії зіткнення, розвернувся і навів на зазначені цілі в глибині оборони противника. А зважаючи нинішнього загострення ситуації на фронті це явна "гра м'язами".
