Розлучення на Донбасі. Чи існують "позиції 2016 року", про яких говорить міністр оборони
І це, незважаючи на відверто негативний фідбек у суспільстві. Чого варті тільки масові демонстрації у Києві та інших містах 14 жовтня і численні звернення обласних і міських рад різних регіонів.
Про це можуть, зокрема, свідчити відповіді міністра оборони Андрія Загороднюка на питання депутатів Верховної Ради під час традиційного парламентського "Години запитань до уряду". При цьому Загороднюк акцентував увагу на розведенні сил тільки в двох місцях - в Золотом і Петровському, враховуючи досвід зі Станицею Луганської дуже вдалим, ігноруючи питання про втраті контролю над Україною одразу 30 населеними пунктами у разі повномасштабного відведення.
Крім того, Загороднюк підкреслив, що наші збройні сили будуть відходити на давно підготовлені позиції 2016 р. "Підрозділам на дільницях, визначених для розведення сил, видані завдання щодо організованого і поетапного заняття рубежів і позицій за межами ділянок розведення. Відновлення фортифікаційних споруд відбувається інженерними підрозділами. Чому "відновлення" - тому що ми вже були на цих позиціях в 2016 р. Вони були підготовлені в 2016 р., зараз закінчується підготовка... ми говоримо зараз лише про дві ділянки", - повідомив міністр.
Але навіть якщо абстрагуватися від можливого відведення військ по всій лінії зіткнення, а подивитись тільки на дві крапки в Петровському і Золотом і врахувати досвід невдалого відводу, як каже міністр, то і тут все не так просто.
Візьмемо той же Петровське, яке для нашої угруповання на Донбасі є найбільш напруженою. Взагалі варто відзначити, що точки розведення були визначені ще в 2016 р. за принципом "кому гірше" - на Луганському напрямку відвід від Золотого сильно погіршує позиції окупаційного корпусу, на Донецькому - нашої угруповання.
І ось в 2017 р. відведення в районі Петровського дійсно був здійснений, але така ситуація проіснувала рівно дві доби - після того як стало зрозуміло, що бойовики не виконують взяті на себе зобов'язання, війська повернулися. Однак повернулися з боєм, і територія була вся щільно нашпигована мінами - як протипіхотними, так і протитанковими.
І ще один важливий логістичний момент - наші війська будуть відводити навіть не на другу лінію оборони, яка худо-бідно, але обладнана ще в 2015 р. силами обласних державних адміністрацій, кожна з яких отримала свій шматок фронту, а десь посередині між першою та другою. Зрозуміло, що якісь фортифікаційні об'єкти є в глибині оборони, але їх явно недостатньо для повноцінної лінії фронту. Так що розмови про якісь обладнаних позиціях 2016 р. - це скоріше міф, ніж реальність.
Більшу частину фортифікаційних споруд доведеться робити заново - а це трата серйозних коштів і величезна небезпека - адже, як свідчить досвід попередніх бойових дій, противник не втримається від того, щоб "нашпигувати" сіру зону своїми снайперськими групами і диверсантами. А значить бульдозери і крани будуть чудовою мішенню і людських жертв просто не уникнути.
Говорячи про розведенні, не можна не згадати і про те, що наше військово-політичне керівництво, м'яко кажучи, лукавить, коли стверджує, що в разі чого армія завжди може повернутися на свої позиції.
Особливо це актуально для населених пунктів. Як показує досвід останніх воєн по всьому світу взяти населений пункт штурмом, якщо в ньому засіли бойовики навіть з просто важким піхотним озброєнням без того, щоб його повністю не зруйнувати, неможливо. Я вже не кажу про численні жертви серед цивільних і реакції ліберальної європейської громадськості. Ніхто на це не піде.
Тому фактично можна говорити про те, що якщо на зміну нашої армії навіть невелике селище увійде окупаційний корпус, то можна вважати, що він разом з жителями втрачено для України. А що може завадити їм це зробити - рішуче незрозуміло. Посилання на якусь місію ОБСЄ, де "служать" 35 росіян виглядають просто смішними.
І до речі, саме тому зараз в інформаційному полі розкручується картинка для обивателя з упором на Петровське - де реально степ і пара населених пунктів (які порожні або напівпорожні, мешканці виїхали ще в 2014-2015 рр..) А картинку з Золотим якщо і показують то тільки в руслі "тільки двоє з п'ятисот жителів проти розведення" або взагалі не показують. Тому це реальний населений пункт, який фактично вперше після зими 2015 р. буде залишений нашими збройними силами без бойових дій або їх загрози.
Загалом можна говорити про те, що у разі відведення наших військ на умовах Путіна втрати - як людські, так і матеріальні - будуть великі, що обернеться ще і іміджевими втратами для верховного головнокомандувача.