Розведення сил. Скільки Україні коштуватимуть нові фортифікаційні споруди
Протягом останнього тижня Україна жила, намагаючись "переварити" факт підписання "формули Штайнмайера" і обговорюючи потенційне розведення сил по лінії розмежування, яка в наших реаліях завжди перетворюється на відведення сил в односторонньому порядку, пише Depo.ua.
Разом з тим відведення ВСУ від Золотого і Петровського, запланований на 7 жовтня, відклали із-за недотримання противником режиму тиші.
Нагадаємо, що сама по собі ідея розведення сил на чітко визначених ділянках лінії фронту далеко не нова - ще 21 вересня 2016 року Тристороння контактна група в Мінську погодила документ про розведення сторін уздовж лінії зіткнення на Донбасі і розподіл території конфлікту на три "зони безпеки": Золоте і Станиця Луганська Луганської області, а також Петровське в Донецькій.
Тоді ж повідомлялося, що якщо цей пілотний проект буде мати успіх, то може бути прийнято рішення про розширення кількості таких "зон безпеки" до десяти. Однак тоді прогнозовано нічого з цього не вийшло. І якщо в Золотом і Петровському розведення сил з горем навпіл відбулося (принаймні, офіційно), то в Станиці Луганській цей процес навіть не стартував.
Разом з тим навіть в Золотом і Петровському після розведення військ продовжувала спостерігатися ескалація ситуації і значне збільшення порушень режиму припинення вогню з боку бойовиків "Л-ДНР". У тому числі з використанням озброєння і військової техніки, які повинні бути відведені на певні Мінськими угодами відстані.
Тобто у 2016 році терористи навіть не намагалися виконувати свою частину зобов'язань щодо відведення сил, що призвело до повернення українських бійців на колишні позиції.
У 2019 році новообраний президент Володимир Зеленський вирішив повторити експеримент, тобто, по суті, пройтися по тих самих граблях, за якими ходив його попередник. З тією лише різницею, що провести цей процес не одночасно у всіх трьох зонах, а по черзі.
Так, 26 червня опівдні українські військові відійшли з однієї з позицій, яка перебувала перед КПВВ "Станиця Луганська". Те ж саме мусили зробити і бойовики "ЛНР", однак за станом на 25 серпня з їх боку не було виконано ніяких інженерних робіт по демонтажу фортифікаційних споруд, на яких продовжували перебувати озброєні терористи.
Тим не менше 2 вересня президент України Володимир Зеленський урочисто заявив, що бойовики нарешті виконали свою частину зобов'язань. І хоча слова президента легко спростовуються фото - і відеокадри з Станиці Луганської, плюс бойовики з того часу не раз обстріляли вже відведені українські війська поблизу цього населеного пункту, Зеленський все одно продовжує наполягати, що розведення сил у Станиці Луганській - це успіх, який треба розвивати.
Тому 7 жовтня має розпочатися розведення сил в Золотом і Петровському, однак не почалося. Офіційно - тому, що бойовики своїми обстрілом цих населених пунктів порушили домовленості, за якими розведення повинне початися на восьмий день абсолютної тиші. Неофіційно кажуть, що Зеленський просто вирішив не нагнітати і без того гарячу ситуацію (багатотисячне віче в Києві, плюс збройні ветерани АТО на чолі з Билецким в Золотом) і взяв паузу.
Як би там не було, враховуючи явну наполегливість Зеленського у виконанні Мінських угод по "формулі Штайнмайера", можна припустити, що рано чи пізно спроба розведення військ в Золотом і Петровському все-таки відбудеться. Тому Depo.ua вирішив підрахувати, які втрати понесе Україна в результаті цього процесу (крім, власне, втрати контрольованих нами зараз територій "сірої зони" і вигідних з тактичної точки зору позицій).
Для розуміння ситуації: до складу одного ВОПа (взводно-опорного пункту) входять вогневі споруди (залізобетонні Доти), бетонні бліндажі, окопи для техніки з укриттями для екіпажів, позиція мінометного взводу з бліндажем, командно-спостережний пункт, перекриті ділянки траншей і самі траншеї з вогневими точками. А Вопи - далеко не єдині укріплення, які потрібно буде звести на новому місці.
Щоб визначити вартість цього "проекту", ми звернулися до військового експерта Михайлу Жирохову.
"Точної вартості фортифікаційних споруд не назве ніхто. Але виходячи з того, що в 2015 році на 430 км лінії розмежування було виділено 865 млн грн, то виходить орієнтовно 2 млн грн на кілометр облаштування лінії розмежування. Загальна протяжність лінії фронту в Золотом і Петровському становить 3 км. Отже, на її переобладнання має піти близько 6 млн грн. Але треба розуміти, що відводити війська будуть не на порожнє місце, адже там є друга лінія оборони з ВОПами і РОПами. Інше, про що мало говорять, так це про те, що там усе вистелено мінами, і на розмінування території піде багато часу і ресурсів", - прокоментував Михайло Жирохов.
Таким чином, вартість інженерних робіт і будівельних матеріалів, стислі терміни будівництва, розмінування території і постійна загроза обстрілу або нападу російських найманців зажадають залучення значних людських, матеріальних і технічних ресурсів. А оплачувати все це, звичайно ж, платники податків.
Тому ситуація виглядає такою, що ініційоване президентом Зеленським розведення сил, окрім очевидної недалекоглядності самої ідеї, збурення суспільства і ризику втрати територій, ще й обійдеться всім нам у кругленьку суму. Думай-ті.
