Розвідники і камікадзе. Як в Україні можуть використовувати морські безпілотники
Так, на тлі величезної кількості комерційних апаратів китайського виробництва на лінії зіткнення на Донбасі вже знаходяться не так давно закуплені турецькі розвідувально-ударні Bayraktar TB2. Причому варто відзначити, що це був усвідомлений вибір. Профільні фахівці провели в Туреччині не один місяць, придивляючись до можливостей безпілотного комплексу, в тому числі і його застосування в бойових умовах.
У частинах вже перейшли від ентузіастів-одинаків до створення взводів БПЛА зі штатними одиницями, логістикою, забезпеченням запасними частинами та іншими перевагами армійської структури. Хоча, звичайно, сам процес іде вкрай непросто, перш за все із-за того, що досі немає чіткої концепції розвитку безпілотної авіації, — але йде.
Ще однією проблемою є недостатня стандартизація процесу закупівлі та експлуатації безпілотних комплексів. У підсумку практично в кожній мотопіхотної або механізованій бригаді своя модель дрона. І це я вже не кажу про Національної гвардії, морській піхоті або прикордонниках.
Офіційно на озброєння ЗСУ зараз не прийнята жодна модель безпілотного апарату, зате відразу кілька експлуатуються "до кінця особливого періоду". Це ACS-3 (2016 р.), ASU-1 "Валькірія", Hawk, "UA-БЕТА", БПАК-МП-1/003 Spectator-M (2017 р.), Observer-S (2018 р.). А є ще міні-апарати з американських поставок і, звичайно, комерційні апарати китайського виробництва, які масово передавали і передають волонтери.
І ось 7 липня під час святкування Дня ВМС в Одесі офіційно був представлений ще й морський безпілотник. Судячи з усього, планується, що цей легкий (всього 18 кг) апарат F-2M від ТОВ "Безпілотні технології" зможе базуватися на борту малих броньованих артилерійських катерів проекту 58155 "Гюрза". Виробник особливо акцентує увагу на тому, що лінії зв'язку, а також телеметрія та відео захищені за армійським стандартам НАТО. У разі якщо інженерам фірми вдалося це реалізувати, то це великий крок вперед для невеликих приватних компаній. Раніше основною проблемою всього парку безпілотників була саме незахищена зв'язок, яка відносно легко придушувалася російськими засобами радіоелектронної боротьби.
Судячи з невеликої маси корисного навантаження (4 кг), апарат виключно розвідувальний. Правда, з наведених у відкритих джерелах даних, на сьогодні абсолютно незрозуміло, на який радіус польоту розрахований даний апарат, хоча той же практичний стеля польоту досить солідний — 5000 м.
Традиційно для таких міні-БПЛА запуск буде здійснюватися з носія за допомогою катапульти, а посадка — парашутним способом на воду, звідки його буде забирати команда. Причому поки неясно, яким чином реалізована захист електронних систем і авіоніки від впливу води — як у разі штатної, так і аварійної посадки на воду. Все-таки морська тематика має свої особливості.
Можлива поява на борту МБАК (а поки апарат проходить тільки попередні випробування, про допуск до експлуатації ще не йдеться) значно підвищить можливості нашого "москитного флоту" за виконання найрізноманітніших завдань, включаючи боротьбу з піратством і контрабандистами, регулювання рибальства та спостереження за морськими кордонами. В ідеалі дані, зібрані безпілотником, могли б відправлятися безпосередньо на судно-носій, так і на береговій командний пункт.
Можливо, буде реалізована функція коригування артилерійського вогню з берегових позицій, а також наведення на ціль керованого ракетного озброєння. Адже, наприклад, для застосування керованих ракет класу "повітря–поверхня" Х-29, які складаються на озброєнні фронтових бомбардувальників Су-24М, підсвічування лазером з землі або повітря є необхідною умовою. Цілком ймовірно, такий варіант опрацьовується і для перспективного берегового протикорабельного комплексу "Нептун", який буде прийнятий на озброєння в найближчі пару років.
Говорячи в цілому про світові тенденції розвитку морських безпілотників, необхідно зазначити, що ця сфера застосування дронов відносно нова, проте вже пройшла кілька етапів у своєму розвитку. Так, наприклад, такі легкі апарати, як наш F-2M, на західних флотах застосовуються вкрай обмежено.
Зрозуміло, що досить багаті США активно використовують важкі палубні літаки, а ось всі інші країни задовольняються апаратами вертолітного типу.
Як показала практика (а безпілотники останнім часом активно застосовують не тільки в бойових операціях, але і, наприклад, для патрулювання Середземного моря в рамках боротьби з нелегальною імміграцією), такі апарати хоча і мають обмеження по тривалості і дальності польоту, однак мають набагато більше шансів повернути в стрій і більшу ефективність у проведенні розвідки за рахунок стабільності платформи.
Найбільш поширеними апаратами цього типу є Camcopter S-100 від австрійської фірми Schiebel, які, до речі, в 2015-2016 рр. проходили випробування і у нас, але результати їх невідомі. Такі апарати вже стоять на озброєнні французького флоту, є вони в розпорядженні ОБСЄ. Збірка налагоджено в Китаї і Росії (як "Горизонт Ейр" S-100). Цікаво, що цей відносно легкий (злітна маса 200 кг) безпілотник може бути навіть озброєний. Принаймні, у Франції з його борту досить успішно здійснювали запуск ракети LMM виробництва фірми Thales.
По всій видимості, саме по шляху закупівлі (або виробництва) подібних апаратів піде і наш флот. Але все це в недалекому майбутньому. А поки найближча мета — взяти на озброєння і відпрацювати всі елементи застосування легких безпілотників літакового типу.
В умовах відвертої слабкості нашого флоту в порівнянні з будь-яким супротивником на Чорному і Азовському морях, цілком ймовірно, що є сенс опрацювати і варіант застосування з кораблів і безпілотників-камікадзе. Благо на чернігівської "Чезаре" вже освоєна "викруткове" складання польських Warmate. За своєю злітній масі він недалекий від F-2M, а ось руйнівна міць досить значна. Як варіант эрзаца протикорабельної ракети до появи корабельного "Гарпуна" або "Нептуна" цілком може згодитися.
