Операція у Лівані. Чому Іран не може завадити Ізраїлю знищити "Хезболлу"

Вранці 1 жовтня армія Ізраїлю (ЦАХАЛ) розпочала на півдні Лівану наземну частину операції "Північні стріли". Повітряна частина тривала з 23 вересня і дозволила, серед іншого, знищити головний штаб "Хезболли" у Бейруті разом із засновником цієї терористичної організації Хасаном Насраллою.

Бойовики "Хезболли" у цій історії виступають як проксі (тобто маріонетки) Ірану. Коли ЦАХАЛ почала просуватися в Лівані, за повідомленням Military Israel, у бойовиків "Хезболли" з'явився "новий об'єкт для ненависті — Іран! Звинувачують патрона в боягузтві та зраді".

Тому режим аятол в Ірані мав показати свою "страшну помсту" Ізраїлю. Це виглядало як повторення подій квітня цього року. Нагадаємо, що 1 квітня авіаудар ВПС Ізраїлю знищив будівлю іранського консульства у Дамаску, столиці Сирії. Загинули 16 людей, включаючи бригадного генерала Мохаммада Резу Захеді та ще 7 офіцерів Корпусу вартових ісламської революції. У відповідь на цей удар Іран у ніч з 13 на 14 квітня запустив по Ізраїлю близько 170 безпілотників, понад 30 крилатих ракет і понад 120 балістичних ракет. Через обстріл було тяжко поранено 7-річну бедуїнську дівчинку. Незначної шкоди зазнали дві ізраїльські авіабази. Майже всі дрони та ракети були збиті військово-повітряними силами Ізраїлю, США, Великої Британії, Франції та Йорданії.

Увечері 1 жовтня Іран у подібний спосіб відповів на ізраїльську операцію "Північні стріли" проти "Хезболли". За інформацією The Times of Israel, Іран випустив по Ізраїлю 181 ракету. ВВС Ізраїлю разом із США та Йорданією перехопили більшість снарядів. Один палестинець на Західному березі загинув, а двоє ізраїльтян отримали поранення внаслідок падіння уламків. Зазнала серйозних пошкоджень школа в Гадері в центральному Ізраїлі.

Чого чекати далі? По-перше, буде ізраїльска відповідь. На атаку 13-14 квітня Ізраїль відповів ударами по Ірану вранці 19 квітня. В результаті було знищено радар ППО, який охороняє ядерний об'єкт у провінції Ісфахан. Після іранської атаки ввечері 1 жовтня Ізраїль пообіцяв серйознішу відповідь, ніж 19 квітня. Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заприсягся, що Тегеран "заплатить" за свою "велику помилку".

По-друге, Ізраїль спокійно продовжить операцію "Північні стріли". Точніше, вже продовжує. Іран міг би завадити цьому, якби почав справжню війну з Ізраїлем. Але Іран цього не хоче. Він боїться самого Ізраїлю — і ще він боїться США.

Миротворчі ескадрильї

За даними USNI News на 30 вересня, Центральне командування збройних сил США (CENTCOM) має в своєму розпорядженні в Оманській затоці, біля берегів Ірану, авіаносну ударну групу, до якої входять авіаносець USS Abraham Lincoln (CVN-72) з винищувачами F-35C, F/A -18 та F/A-19, крейсер USS Frank Petersen, Jr. (DDG-121), есмінець USS O'Kane (DDG-77).

Крім того, у Середземному морі біля берегів Ізраїлю військово-морський флот США розгорнув есмінці USS Bulkeley (DDG-84), USS Arleigh Burke (DDG-51), USS Cole (DDG-67) із керованими ракетами. Там же розміщено групу десантних кораблів з 24-м експедиційним загоном морської піхоти.

Прес-секретар Пентагону генерал-майор Пет Райдер повідомив на прес-конференції після іранської атаки по Ізраїлю 1 жовтня, що есмінці USS Bulkeley і USS Cole "підтримали оборону Ізраїлю, випустивши близько дюжини перехоплювачів по іранських ракетах, що наближаються".

Американські кораблі та літаки на Близькому Сході є наочним застереженням Ірану, щоб той не розпочав війну проти Ізраїлю. 27 вересня, коли Ізраїль прицільним ударом покінчив із Насраллою, міністр оборони США Ллойд Остін двічі говорив телефоном зі своїм ізраїльським колегою Йоавом Ґалантом. "Міністр Остін наголосив, що США сповнені рішучості не допустити, щоб Іран і підтримувані Іраном партнери та проксі використали ситуацію або розширювали конфлікт. Міністр ясно дав зрозуміти, що США, як і раніше, налаштовані захищати американські сили та об'єкти в регіоні та віддані обороні Ізраїлю", — наголошується у прес-релізі Пентагону про ці розмови.

30 вересня Остін знову поговорив із Ґалантом і дав добро на наземну операцію. Звісно, в прес-релізі не говориться "дав добро", там сказано хитромудріше: у розмові два міністри "погодилися з необхідністю демонтажу інфраструктури атак уздовж кордону, щоб гарантувати, що ліванська "Хезболла" не зможе проводити атаки в стилі 7 жовтня [2023 року ] на північні громади Ізраїлю".

Перед цією розмовою Остіна та Ґаланта заступник прес-секретаря Пентагону Сабріна Сінгх провела брифінг для преси, щоб оголосити про останні рішення Остіна. Він, як і раніше, сказала Сінгх, зосереджений на захисті громадян і сил США в регіоні, обороні Ізраїлю та деескалації ситуації за допомогою стримування та дипломатії. З цією метою Пентагон зробив кроки щодо подальшого зміцнення оборонної позиції сил США в регіоні Близького Сходу для стримування агресії та зниження ризику більш масштабної регіональної війни.

І далі пішла конкретна інформація про методи "деескалації через стримування". "Це включає вказівку міністра Остіна, щоб авіаносна ударна група USS Abraham Lincoln залишалася в зоні відповідальності CENTCOM, а також зміцнення наших оборонних можливостей повітряної підтримки, — сказала Сінгх. — Я не називатиму конкретні терміни або цифри з міркувань безпеки операцій, але можу сказати, що ці посилені сили включають винищувачі F-16, F-15E, A-10, F-22 та пов'язаний з ними персонал".

Журналісти, звісно, зауважили, що Сінгх сказала про зміцнення саме повітряних сил, а не морських. І перше питання було саме про це. "Чому саме військово-повітряні сили? Чому замість кораблів? Від чого саме літаки можуть захистити?" — запитала кореспондент Associated Press Тара Копп.

"Це рішення було рекомендовано різними каналами аж до міністра. Міністр вважає, що це найкращий спосіб для наших сил у регіоні мати необхідний їм захист і, звісно, за необхідності, прийти на захист Ізраїлю", — відповіла Сінгх.

"Але що вони робитимуть конкретно?" — не вгамовувалася журналістка.

"Я просто не вдаватимуся в подробиці", — сказала представниця Пентагону.

Якщо для захисту Ізраїлю на Близький Схід прямують ескадрильї винищувачів, то це, ясна річ, миротворчі ескадрильї, які вже самою своєю присутністю стримуватимуть Іран. Наприклад, F-16 Fighting Falcon і F-15E Strike Eagle можуть мати на озброєнні ракети "повітря-повітря" і "повітря-земля", а також бомби, серед яких можуть бути і ядерні B61 і B83 (потужністю до 400 і 1200 кілотонн, відповідно).

Урок зговірливості

Звісно, рішення влаштувати демонстрацію сили біля берегів Ірану було ухвалено не в Пентагоні, а в Білому домі. Тож постає питання, яку кінцеву мету переслідує Джо Байден. Можна назвати три цілі, які для нього важливі.

Перша мета — це, безперечно, "розрядка напруженості". Напруженість довгий час спеціально нагнітається "Хезболлою" — і тепер ізраїльські "Північні стріли" її розряджають, як уміють. Щоб ефект був довготривалим, ЦАХАЛ, ймовірно, закріпиться на півдні Лівану. Але що ж далі?

Далі "Хезболла" та Іран мають стати зговірливішими. Саме в цьому полягає друга мета.

Про неї докладно розповів на брифінгу для преси 30 вересня представник Держдепартаменту США Метью Міллер. Він висловився на підтримку наземної операції Ізраїлю на півдні Лівану, але пояснив, що вона потрібна, щоб наблизити дипломатичну домовленість.

"Якщо подивитися на те, що сказав сьогодні виконуючий обов'язки лідера "Хезболли", то їхні атаки на Ізраїль продовжаться. Тому Ізраїль має право захищати себе від цих атак. Це включає націлювання на терористичну інфраструктуру всередині Лівану. У той же час ми хочемо врешті-решт побачити дипломатичний розв'язок цього конфлікту — такий, який дозволить громадянам по обидва боки кордону повернутися до своїх домівок", — сказав Міллер. І спеціально для тих, хто не зрозумів, наголосив: "Військовий тиск іноді може сприяти дипломатії".

Він нагадав про резолюцію 1701, ухвалену Радою безпеки ООН 11 серпня 2006 року. Вона вимагає створення на півдні Лівану "зони, вільної від будь-якого збройного персоналу, засобів і зброї, крім тих, які належать уряду Лівану та UNIFIL [тобто миротворцям ООН]", а також "роззброєння всіх озброєних груп у Лівані, з тим щоб у відповідно до рішення ліванського кабінету міністрів від 27 липня 2006 року в Лівані не було зброї чи влади, окрім Ліванської Держави". Тобто "Хезболла" має або роззброїтися, або залишити Ліван.

За словами представника Держдепу, всі мусять ясно розуміти, що тягар цього дипломатичного врегулювання лягає не лише на Ізраїль, а й на "Хезболлу".

Шанс для Лівану

Вже майже два роки у Лівані вакантне крісло президента. У цій країні президент обирається парламентом на шість років. Повноваження останнього, 13-го президента Мішеля Ауна закінчилися 30 жовтня 2022 року. Вибори нового зірвала "Хезболла".

Тепер Ліван має новий шанс. І це третя мета Білого дому.

Метью Міллер на тому ж брифінгу наголосив, що в Лівані зараз вакуум влади, тому що "Хезболла" не допустила обрання парламентом нового президента. "Тож це сумна констатація реальності, що існує політичний вакуум, який не дозволяє цій країні рухатися вперед з повним політичним управлінням та можливістю реалізувати резолюцію 1701 року Ради безпеки ООН", — сказав Міллер. Він не почав малювати перспективи прекрасного майбутнього Лівану, але зазначив, що ліванці вже отримали один дуже важливий привід для радості.

"Це безумовне благо для народу Лівану та народу ширшого регіону, що Хасан Насралла більше не ходить по цій Землі. Він той, хто утримував політичне управління Лівану від просування вперед. Він той, хто нападав на мирних жителів Лівану протягом багатьох років. Він той, хто нападав, очевидно, на мирних жителів Ізраїлю, він нападав на американських громадян, і він нападав на мирних жителів Сирії. Тож це безумовне благо для регіону і світу, що його більше немає з нами. Але куди вирушить Ліван, я думаю, ще зарано говорити. Очевидно, ми хочемо, щоб народ Лівану міг обирати своє майбутнє і не бути заручником терористичної організації", — заявив представник Держдепу США.

Ліванська влада дала два сигнали, які можна розцінювати як намір скористатися новим шансом. По-перше, 29 вересня виконуючий обов'язки прем'єр-міністра Лівану Наджиб Мікаті після зустрічі зі спікером парламенту Набіхом Беррі заявив, що уряд Лівану готовий повністю виконати резолюцію 1701 року Ради безпеки ООН, спрямовану на припинення збройної присутності "Хезболли" на півдні Лівану. "Ми вітали б допомогу ліванських збройних сил у забезпеченні дотримання резолюції 1701 року", — прокоментував цю новину Міллер.

По-друге, агентство Reuters, посилаючись на джерело в органах безпеки Лівану, повідомило, що пізно ввечері 30 вересня ліванські війська залишили позиції вздовж кордону з Ізраїлем, перемістившись приблизно на п'ять кілометрів на північ. Тобто воювати за інтереси "Хезболли" ліванська армія не захотіла.

Наразі все залежить від воєнних успіхів Ізраїлю. Звісно, Іран ще може прийти на допомогу своїм проксі та розпочати війну проти Ізраїлю. Якщо миротворчі аргументи Вашингтона не спрацюють, тоді ми побачимо, чи серйозна його обіцянка відплати для Тегерана.