Розмір має значення. Навіщо у Зеленського взялися малювати великий герб України
Незадоволеність національною символікою носить в Україні хронічний характер, прямо проистекая з хронічної незадоволеності життям і з року в рік породжуючи пропозиції вирішити всі нагальні проблеми країни то перевертанням прапора, то переписуванням слів гімну.
Не втрималася від спокуси поманипулировать державною символікою і нова українська влада, вирішивши удосконалити державний герб. Як заявив перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, в план роботи парламенту внесено питання підготовки законопроекту про державні символи України, який буде включати в себе законодавство про великий державний герб. "За 28 років незалежності ми ще не виконали вимоги Конституції України, яке передбачено в статті 92, і не маємо закону, який би регламентував Великий державний герб України", - пояснив перший віце-спікер.
Тут варто нагадати, що, згідно з Конституцією, державний герб України - знак княжої держави Володимира" є лише "малим гербом", а Великий державний герб повинен бути встановлений законом, "з урахуванням малого державного герба України та герба Війська Запорізького". Однак закон про великому гербі з 1996 р. так і не був прийнятий. Частково із-за того, що всякий проект великого герба незмінно викликав дискусії на геральдичні або просто естетичні теми, частково із-за того, що для прийняття закону про символіку необхідно не 226 голосів простої більшості, а конституційну більшість у 300 голосів.
Як би там не було, потрібно визнати, що рішення монобольшинства повернутися до ідеї малювання великого герба має під собою певні юридичні підстави, що, втім, ще не робить це питання актуальним, а його педалювання - корисним. Адже, як показали 28 років незалежності України, малого державного герба для нормального функціонування країни більш ніж достатньо, а спроба доповнити лаконічний, впізнаваний і оригінальний золотий тризуб на синьому щиті новими елементами неминуче призведе до нікому не потрібним спорів і конфліктів, які, в свою чергу, цілком можуть вилитися в законодавче закріплення якої-небудь геральдичної або історичної безглуздості у великому гербі.
Але раз влада це питання ініціювала, значить, їй це для чогось потрібно. І вже зараз можна запропонувати одразу кілька пояснень, навіщо Зе-команді знадобилося піднімати питання великого герба.
Пропагандистський аспект
Широке громадське обговорення великого державного герба може стати для Зеленського черговим приводом для пропаганди ідеї "національного примирення", "склеювання країни" та іншої "який різниці". Адже великий герб з геральдичним канонам (яких, за великим рахунком, у наш час дотримуватися не обов'язково) може містити достатньо велике число елементів, крім основного елемента у вигляді щита з геральдичним символом. Так, у класичному великому гербі щит доповнено: щитодержателями, шоломом з короною або без, стрічкою з девізом, наметом, мантією і іншими елементами. Ну і, зрозуміло, великий державний герб може включати в себе герби територій меншого порядку. Все це дозволяє фантазії владних миротворців розгулятися практично необмежено, за винятком хіба що необхідність включити в великий герб символ Війська Запорізького у вигляді козака з самопалом, що прописано в Конституції. У більшості проектів великого герба, існуючих на сьогоднішній день, козак зображений в ролі одного з двох щитодержателей. У пару йому поставлено зображення галицького лева. В тому числі і на проекті, затвердженому Кабміном Юлії Тимошенко в 2009 р.
Але новій владі ніщо не заважає будь-який проект перемалювати, додавши, наприклад, на роль другого щитодержателя фігуру, яка символізувала б проросійський південний схід, на виборців якого все більше орієнтується Зеленський. Замість галицького лева на герб цілком можна помістити донецького шахтаря - з молотком хоч звичайним, хоч відбійним, що символізуватиме єдність України і Донбасу і особливу роль російськомовного пролетаріату в сучасній Україні. А можна доповнити герб чимось нагадує радянську символіку, начебто колосків пшениці, земної кулі, або коси і пили замість серпа і молота, заборонених законом про декомунізацію. Та що вже там, при великому бажанні можна навіть російського ведмедя з балалайкою додати туди як символ турботи про російськомовних громадян.
Ще одним аспектом примирення може стати пошук задовольняє всі частини країни державного девізу. Чим не варіант - "Схід і захід разом" замість такого "Слава Україні!". Всім категоріям населення, звичайно, догодити все одно не вийде, але за грамотної інформаційної роботи більшість цілком може підтримати "примирливий герб", що стане для Зеленського ще одним приводом для гордості.
Великий герб як відволікаючий фактор
Ще одна причина запустити процес створення великого герба - чисто інформаційна. Адже тема державних символів - відмінний спосіб відвернути увагу громадськості від більш практичних питань. На тлі запеклих дискусій про державну символіку можуть виявитися майже непомітними і проблеми в економіці, і концентрація ще більшої влади в руках президентського Офісу, та повзуча капітуляція Зеленського перед Москвою, і багато іншого.
При цьому епопею з розробкою великого державного герба можна затягувати хоч до кінця каденції Володимира Олександровича. Гострої необхідності приймати закон про символіку прямо зараз все одно немає, а на будь-яку реальну проблему в країні влада зможе відповісти вкиданням для обговорення нового проекту герба. І чим більш скандальним і ідіотським буде цей проект, тим краще для влади. Ну а коли хайп вщухне, гербовий питання можна буде відкласти в довгий ящик до кращих часів.
Корупційні ризики
Ну і ніяк не можна обійти той аспект, що перерисовывание великого державного герба відкриває широкі можливості для освоєння бюджетних коштів. Адже щоб підготувати новий ескіз герба, та ще й не один, потрібно буде створити спеціальну комісію, заплатити художникам і фахівців з геральдики, провести громадські слухання. І на все це потрібні будуть бюджетні гроші. Але це так, дрібниці. Якщо закон про великому гербі все ж буде прийнятий, може виникнути необхідність заміни багатьох документів, що відкриває можливості для освоєння вже по-справжньому серйозних сум. Користь для держави від цього буде вкрай сумнівною, а ось ряд чиновників і бізнесменів отримають можливість непогано збагатитися на впровадженні нової символіки.
Цілком очевидно, що найкращим рішенням тривалого геральдичного питання було б ініціювати зміни до Конституції, які усунули б з Основного закону таке поняття як "малий герб" і "великий герб", залишивши нинішній герб єдиним символом, незалежно від розміру, раз і назавжди завершивши цю безглузду епопею. Але, схоже, спокуса використовувати символіку в політичних цілях надто привабливий, щоб зважитися на такий простий крок.
