Розблокування "Нормандії", "Вовина п'ятисотка" боротьба із "західною панікою". Головні події країни 24–31 січня
Найважливіші новини минулого тижня за версією "Ділової столиці"
Зеленський пообіцяв 500 грн кожному українцеві за вакцинацію бустерною дозою
24 січня президент Володимир Зеленський заявив, що українці, які зроблять третє щеплення від коронавірусу, отримають по 500 грн від держави. За його словами, влада розширює програму стимулювання українців до вакцинації проти коронавірусної інфекції.
Крім того, президент зазначив, що люди, старші 60 років, уже можуть витратити 1000 грн від держави на купівлю ліків. Також, за словами глави держави, незабаром програма е-підтримки поширюватиметься на підлітків 14–18 років. Вони зможуть використати 1000 грн не лише на спорт, музеї, кіно, театри та подорожі, а й на сферу освіти.
Чотири країни евакуювали частину дипломатів з України
24 січня у Міністерстві закордонних справ повідомили, що чотири держави офіційно повідомили про наміри евакуювати своїх дипломатів і членів їхніх сімей з України. За даними МЗС, евакуацію дипломатів готують США, Великобританія, Австралія і Німеччина.
"Інші держави, Європейський Союз, ОБСЄ, Рада Європи, ООН, НАТО та представництва інших міжнародних і регіональних організацій інформують МЗС про відсутність на цьому етапі планів здійснювати евакуацію або скорочення персоналу з огляду на відсутність достатніх причин для такого кроку. Важливо, що такої позиції дотримуються і ті країни, дипломатичні представництва яких розташовані в регіонах нашої держави, що межують із територією Російської Федерації", — йдеться у повідомленні МЗС.
Міністерство закордонних справ подякувало іноземним партнерам, які вирішили не евакуювати своїх дипломатичних відомств. У МЗС зазначили, що загалом на території України діють 129 посольств і консульських установ іноземних держав, а також представництв міжнародних організацій.
Кабмін відкликав законопроєкт про перехідний період для окупованого Донбасу
24 січня Кабмін на позачерговому засіданні відкликав законопроєкт Мінреінтеграції про перехідний період, ухвалений урядом у серпні. У пресслужбі міністерства зазначили, що законопроєкт потрібно "ґрунтовно доопрацювати". Таке рішення у Мінреінтеграції пояснюють висновками Венеціанської комісії від 15 жовтня 2021 р.
Глава відомства Ірина Верещук сказала, що, крім низки критичних зауважень від Венеціанської комісії, також існує "недостатня підтримка" поточної редакції проєкту з боку депутатів і експертів. Верещук хоче домогтися "олюднення" законопроєкту, а також доопрацювати положення щодо прав і свобод громадян. За словами міністерки, йдеться про положення, що стосуються кримінальної відповідальності, люстрації, права на правдиву інформацію, конвалідації і статусу Криму.
У свою чергу, глава фракції "Слуги народу" Давид Арахамія заявив, що законопроєкт "не дуже коригується з нормандським форматом", тому він попросив його забрати на доопрацювання.
Нормандський формат розблоковано
26 січня у Парижі відбулася зустріч політичних радників лідерів країн нормандського формату. Радники погодили фінальне комюніке й підтримали постійний режим припинення вогню на сході України. "Я вважаю, що головною є підтримка всіма учасниками нормандського формату сталого режиму припинення вогню, який має діяти без будь-яких умов", — заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Він також наголосив, що нинішнє комюніке є першим документом "Норманді", який вдалося погодити із грудня 2019 р.
Водночас, за словами керівника ОП, радники лідерів "нормандської четвірки" задекларували низку розбіжностей за підсумками зустрічі. Наступна зустріч радників може відбутися вже за два тижні у Берліні.
"Єдина Росія" хоче, щоб РФ офіційно постачала зброю так званим ЛДНР
26 січня секретар генради президентської "Єдиної Росії" Андрій Турчак закликав офіційно озброїти підконтрольні Кремлю ДНР і ЛНР. Він сказав, що Росія "має" надати своїм гібридним військам в ОРДЛО "необхідну допомогу у вигляді поставок окремих видів озброєнь для підвищення їхньої обороноздатності". За його словами, в "Єдиній Росії" "з тривогою ставляться до накачування України летальною зброєю", оскільки її надають "усі провідні країни НАТО у дуже великих масштабах".
Прессекретар голови Росії Дмитро Пєсков зазначив, що Путіну відомо про заклики депутатів допомогти зброєю ЛДНР, але реакції його на це поки що немає, а ініціатива не перебуває на розгляді.
Солдат-строковик убив п'ятьох товаришів по службі в Дніпрі
У ніч на 27 січня у Дніпрі на території Південного машинобудівного заводу солдат-строковик Національної гвардії Артемій Рябчук розстріляв караул і втік з автоматом Калашникова. П'ятеро людей загинули, ще п'ятьох було поранено.
Пізніше стрільця затримали на Дніпропетровщині, затримання провів спецназ поліції. Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський пообіцяв, що затриманого покарають за всією суворістю закону. Глава МВС розпорядився сформувати комісію, яка займеться з'ясуванням мотивів стріляючого та обставин, які призвели до того, що 21-річний солдат почав стріляти в товаришів по службі.
У п'ятницю, 28 січня, суд обрав Рябчуку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб.
Після інциденту зі стріляниною керівник Нацгвардії Микола Балан подав у відставку, виконувати його обов’язки 27 січня призначили генерал-лейтенанта Юрія Лебедя.
Апеляцію щодо міри запобіжного заходу Порошенку перенесли
28 січня Апеляційний суд Києва вирішив перенести засідання щодо перегляду призначеного у "вугільній справі" запобіжного заходу главі "Євросолідарності", народному депутату Петру Порошенку на 11 лютого. Причиною такого рішення стали не передані із Печерського суду матеріали справи.
"Направлено запит до Печерського районного суду про те, щоб направили до Апеляційного суду матеріали кримінального провадження. Станом на сьогодні матеріали кримінального провадження з Печерського районного суду до Київського апеляційного суду не надійшли з причин, які не залежать від колегії суддів", — сказав головуючий суддя колегії Апеляційного суду.
Зеленський спробував запевнити іноземних журналістів, що ескалації не буде
28 січня президент Володимир Зеленський провів пресконференцію для іноземних журналістів. Під час заходу він, зокрема, заявив, що не вважає рівень ескалації на українських кордонах з боку військ Росії вищим, ніж він був на початку 2021 р.
Крім того, Зеленський виступив проти нагнітання паніки на тему можливого вторгнення РФ в Україну, що спричиняє нестабільність на ринках.
"Це паніка, паніка на ринках. Скільки це коштує нашій державі? Народ має бути впевнений в армії, у президенті, довіряти владі. Але різна інформація з різних джерел не може плутати нашу державу, бо починається економічна паніка", — наголосив глава держави.. При цьому Зеленський наполегливо переконував західну пресу, що допомогти Україні потрібно насамперед грошима.
"Слугу народу" Кузьміних упіймали на хабарі
28 січня НАБУ повідомили про викриття народного депутата в отриманні 558 тис. грн хабаря. За даними слідства, чиновник отримав кошти за сприяння в укладанні контрактів між приватними компаніями і лікарнею у Житомирській області. Затриманим виявився представник "Слуги народу" Сергій Кузьміних, який входить до комітету Верховної Ради зі здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування і є головою підкомітету з питань фармації і фармацевтичної діяльності.
Голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія заявив: "Для нас ця новина стала шоком, тому що Сергій Кузьміних – волонтер, брат легендарного комбата "кіборгів" Олега Кузьміних, який героїчно захищав нашу незалежність, гідно пройшов полон і після нього зміг повернутись на службу. Тому Сергій Кузьміних отримав від команди величезний кредит довіри. Але якщо він скоїв злочин, то має понести відповідальність за законом. І в цьому разі ми не прикриватимемо правопорушення патріотичними гаслами, як це роблять деякі політики, які мають на руках підозру в державній зраді. Закон один для всіх, незалежно від прізвища і біографії. Колишні заслуги перед країною не мають і не повинні бути амністією ні для кого".
Білий дім і Банкова спростовують розбіжності між Байденом і Зеленським
28 січня в Офісі президента і в Раді нацбезпеки США при Білому домі спростували заяву анонімного топчиновника з України для CNN, який стверджував, що розмова президента Джо Байдена і президента Володимира Зеленського, що відбулася 27 січня, "пройшла не дуже добре" через розбіжності щодо оцінок рівня ризику нового російського вторгнення.
Анонім повідомив, що президенти мали "довгу і відверту" розмову, а Байден нібито попередив колегу, що російська атака буде практично "неминучою", коли земля промерзне в лютому. Зеленський же, сказав цей анонімний чиновник, заперечив, що все "небезпечно, але неоднозначно" і немає впевненості в тому, що атака буде.
Прессекретар Ради національної безпеки США Емілі Хорн заперечила такий опис розмови. "Анонімні джерела зливають брехню", — сказала вона CNN. Вона пояснила, що Байден сказав Зеленському про "очевидну ймовірність, що РФ може вторгнутися в лютому", причому "він говорив це і публічно, і ми попереджали про це протягом кількох місяців". Повідомлення про щось більше або відмінне від цього "цілком хибні", підкреслила Хорн.
Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що у деяких політичних груп, причому не лише в Україні, "існує потреба максимально дискредитувати абсолютно робочі двосторонні відносини України і США". У свою чергу, глава МЗС Дмитро Кулеба під час виступу в Раді також назвав бесіду президентів "тривалою, відвертою і конструктивною", а повідомлення CNN "недостовірним".
Росія заявила, що відведе частину військ від українського кордону
29 січня у міністерстві оборони РФ заявили, що після завершення навчань у Західному військовому окрузі частково відводять військових від кордону з Україною. "Усі завдання, що стоять перед військами в рамках перевірки боєготовності, виконані в повному обсязі. У нас продовжуються планові заходи бойової підготовки на полігонах. Попереду цілий комплекс заходів, включаючи двосторонні тактичні навчання із залученням авіації та систем ППО", — заявив командувач військ генерал-полковник Олександр Журавльов.
За інформацією російського міноборони, до постійних місць дислокації повертаються підрозділи зв'язку, передові загони інженерних підрозділів і радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також авіація, задіяна під час перевірки. Повідомляється, що перевірка бойової готовності стартувала 25 січня, в ній було задіяно понад 1000 військових Першої танкової армії і близько 100 одиниць військової техніки.
