Держава

Розгляд фінансових суперечок можна прискорити вдвічі – голова фінкомітету Ради

Розгляд спорів між банками, страховими та іншими фінкомпаніями з одного боку, і споживачами фінансових послуг з іншого можна скоротити вдвічі, запровадивши в Україні інститут фінансового омбудсмена

Таку думку висловив голова Комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка в статті для "Економічної правди".

За його словами, на сьогоднішній день в Україні не існує окремого механізму розгляду "фінансових" спорів (з банками, страховими, Фондом гарантування, ломбардами, кредитними спілками та фінансовими компаніями), крім суду. При цьому, за оцінками фахівців, мало не 90% в суд можна було б взагалі не йти, врегулювавши спір "на березі".

"Середня розгляд справи триває не менше року. У рік судова система розглядає близько 70 тисяч скарг. При цьому втрати несуть не тільки споживачі послуги, але і - банки, страхові та інші фінансові компанії. Адже, згідно з дослідженнями програми USAID, до 30% споживачів, зіткнувшись з проблемою чи суперечкою, воліють відмовитися від подальшого користування фінансовими послугами", - зазначає С. Рибалка.

На його думку, новим арбітром, який зможе розглядати досудові скарги у фінансовій сфері має стати фінансовий омбудсмен, який зможе відстоювати інтереси прав споживачів фінансових послуг.

"На противагу третейському суду чи громадським асоціаціям, це буде офіційний орган, який буде займатися захистом прав саме громадян - фізичних осіб. Фінансувати його учасники повинні ринку (принцип, за яким діє бізнес-омбудсмен, фінансований бізнес-асоціаціями). Тим самим вони будуть визнавати легітимність його рішень, а також зроблять безкоштовними (або за символічну плату) звернення до нього громадян", - підкреслив С. Рибалка.

Глава фінкомітету Ради додав, що згідно міжнародного досвіду, завдяки виділеному каналу", орієнтованого виключно на фінансовий сектор, фінансові скарги в структурах омбудсмена розглядаються мало не вдвічі швидше, ніж в суді. "Той же міжнародний досвід показує, що не більше 10% рішень ФО оскаржуються", - додає він.

За словами Рибалки, як і бізнес-омбудсмен, фінансовий омбудсмен повинен розглядати спори виключно на досудовому рівні.

Серед ризиків - можливе неприйняття ідеї учасниками ринку щодо співфінансування ними офісу на майже 50 працівників, які ще й будуть мати "заточку" захищати права споживачів (хоча насправді, повинні бути зацікавлені в об'єктивному розслідуванні обставин скарг). "Досвід інших країн свідчить: можливість вирішення спорів без судової тяганини зменшує витрати фінансових установ", - підкреслює С. Рибалка.

По-друге, потрібна максимальна прозорість відбору кандидата на посаду ФО і його заступників, які "повинні стійко ставитися до спокусам, що виникають з боку фінансових установ". "Такий порядок відбору слід ретельно прописати, залучаючи всі зацікавлені сторони - як професійну громадськість, так і представників Парламенту, Уряду та державних регуляторів", - вважає С. Рибалка.

Він також додав, що рівень оскарження рішень може бути істотно вище, ніж у Європі, тому необхідно приділити особливу увагу інформуванню громадян про права та повноваження нового інституту, а також можливості для споживачів фінпослуг.

"У деяких країнах Європи фінансові омбудсмени ще й надають юридичну підтримку споживачам в судах у випадку неможливості вирішити спір в досудовому порядку. Звідси ще одне завдання - масштабна інформаційна кампанія з роз'яснення ролі і місця фінансового омбудсмена в життя споживача фінансової послуги", - написав депутат.

Він закликав всіх зацікавлених експертів, депутатів і учасників ринку до участі у доопрацюванні концепції впровадження ФО, обговорення якої відбувається на майданчику USAID. "Профільний парламентський Комітет зі свого боку готовий надати всіляку підтримку такої роботи, разом виробити проект закону і сприяти якнайшвидшому його проходження через сесійний зал", - підсумував він.