Розслідування Reuters про Татарова. Які наслідки чекають на Банкову

Агентство Reuters опублікувало розслідування про корупцію Олега Татарова у 2014-2019 роках (тобто до того, як Татаров отримав портфель заступника керівника Офісу президента України). Стаття називається "Звинувачення у корупції продовжують переслідувати високопоставлених помічників Зеленського".

Дата публікації, очевидно, не випадкова: якраз першого дня візиту Володимира Зеленського до США. Але сама стаття не стала сюрпризом для Банкової. Про те, що в Reuters зайнялися Татаровим, усі зацікавлені особи дізналися раніше, оскільки журналісти зверталися за коментарями до Зеленського та Татарова. "Ані Зеленський, ані Татаров не відповіли на докладні питання цієї статті", — констатують автори розслідування.

Можна очікувати, що якщо на Банковій проігнорували питання журналістів, то й саму статтю теж проігнорують. Але не все так просто. До рук Reuters потрапили документи, нібито за підписом Татарова, які можуть зацікавити НАБУ. І в будь-якому разі сумнівно, щоб на розслідування Reuters не звернули увагу у Вашингтоні та інших західних столицях.

Чому Стівен Грей зацікавився Татаровим

Коли у зарубіжних медіа виходять сенсаційні матеріали про Україну, завжди корисно дивитися, хто їх автори. Чи є у їхніх біографіях періоди, коли вони працювали у Росії чи на Росію. І взагалі про що вони писали раніше.

У цьому плані розслідування Reuters є особливо небезпечним для Банкової. Тому що його авторів ніяк не можна звинуватити у тому, що вони виконували замовлення Кремля. Та й замовлення з боку якихось політичних конкурентів Зеленського навряд чи можливе.

Автори статті про Татарова — Стівен Грей та Ден Пелещук. Другий із них — штатний співробітник Reuters, який спеціалізується на українській тематиці. Саме він, мабуть, спілкувався із джерелами у Києві. Але провідну роль у цьому тандемі зіграв Стівен Грей — як його характеризує Wikipedia, британський журналіст-розслідувач та спеціальний кореспондент Reuters. Наскільки глибоко він любить копати, свідчать назви трьох його книг: "Літак-примара: Правдива історія програми тортур ЦРУ" (Нью-Йорк, 2006); "Операція "Укус змії": вибухонебезпечна правдива історія облоги афганської пустелі" (Лондон, 2009); "Нові майстри шпигунства: всередині сучасного світу шпигунства від холодної війни до глобального терору" (Нью-Йорк, 2015).

У Reuters розслідування Грея виходять із грудня 2021 року. За два роки — чотири статті. Перші дві не стосувалися України, а от третя, яка вийшла у грудні минулого року, була дуже важливою для нашої війни з Росією. Разом із двома колегами з Royal United Services Institute (Лондон) та iStories (Рига) Грей розкрив глобальний маршрут поставок, що веде до російських дронів-вбивць. І це мало результати. Наприклад, стаття розповіла, що ключовим постачальником російської програми дронів був експортер Asia Pacific Links Ltd, який базується в Гонконгу. Після виходу статті ця компанія потрапила під санкції ЄС, Великоъ Британії, США, Канади, Швейцарії, Японії та України.

Тому підозрювати Грея в роботі на Росію було б безглуздо і смішно. Але інтерес Reuters і Грея до Татарова симптоматичний. Він не міг виникнути на порожньому місці — нумо нариємо щось проти оточення Зеленського. Той факт, що одна з найбільших світових інформагенцій разом із відомим британським журналістом-розслідувачем вирішили копати у цьому напрямку, означає насамперед те, що вони знали, чого шукають, і були впевнені в результаті.

Свідоцтва віденського втікача

Стаття про Татарова починається репортажем із Відня про розмову з колишнім гендиректором корпорації "Укрбуд" Олегом Майбородою. Виявляється, під час роботи на цій посаді він зберігав пачки доларових купюр у сейфі за своїм столом.

"Гроші, як розповів Майборода агентству Reuters, були призначені на підкуп державних чиновників для схвалення будівельних проектів. Завдання передачі грошей, за його словами, було доручено адвокату Олегу Татарову, — розповідає стаття. — "Татаров вирішував усі питання з правоохоронними органами", — сказав Майборода в інтерв'ю у Відні, де він оселився, щоб уникнути кримінального переслідування в Україні за свою ймовірну роль у корупційних схемах за участю будівельної фірми ТОВ "Укрбуд Девелопмент" Майборода розповів, що хабарі проходили через Татарова з 2014 по 2019 рік. Контакти адвоката з поліцією, судами та прокуратурою зробили його ідеальним посередником. "Звісно, він платив" за погодження проектів з владою, у тому числі за отримання дозволів на будівництво, сказав Майборода [про Татарова]. "Він давав їм гроші, щоб ці домовленості були виконані", — додав він".

Далі у статті докладно розповідається про те, що НАБУ розслідувало один з епізодів цієї історії та готувалося заарештувати Татарова, проте наприкінці 2020 року тодішній генпрокурор Ірина Венедиктова забрала цю справу у НАБУ та передала до СБУ, після чого президент "Укрбуду" Максим Микитась відмовився від своїх свідчень проти Татарова, а у квітні 2022 року (незабаром після початку великої війни) прокуратура взагалі закрила справу. Тут, звісно, постає питання: а навіщо зараз знадобилося згадувати цю стару історію? Просто для того, щоб нагадати про кістяки у шафі Татарова?

Ні, Грей зайнявся цією історією не для того, щоби переказати старий скандал. Майборода поділився із Reuters інформацією, яка раніше не звучала в українських медіа.

"Майборода показав Reuters, за його словами, список хабарів, записаних в електронній таблиці, на загальну суму $1,8 млн, виплачених Татаровим. Він також поділився трьома підписаними касовими квитанціями, які відповідали записам у списку. Майборода повідомив, що підписанцем був Татаров, а список хабарів взято з рахунків "Укрбуд Девелопмент". Reuters не змогло це перевірити незалежно. Reuters поділилося квитанціями з Микитасем та Татаровим. Микитась сказав, що це підробка. Татаров не відповів. У НАБУ заявили, що експертам необхідно вивчити матеріал для його перевірки", — повідомляє стаття.

Татаров — ключик до Зеленського?

Потрібно бути дуже наївним, щоб припускати, що ця стаття вийшла з метою дискредитації Татарова. Споживачам продукції Reuters (західним обивателям, журналістам, політикам) нецікаво те, чим займався п'ять чи десять років тому якийсь український адвокат. А от якщо щось випливе про діяльність Зеленського на посаді президента — це може зацікавити. І стаття наголошує на тому, що Татаров завдяки своїй близькості до Зеленського був чудовим чином звільнений від підозр.

Завдання статті — як мінімум, домогтися нового розслідування НАБУ щодо Татарова. Для цього і знадобилася публічність. Якби Майборода просто передав до НАБУ якісь документи в електронному та паперовому вигляді, то не факт, що вийшов би якийсь результат. Однак після резонансного матеріалу, опублікованого світовою інформагенцією, вже буде важко зробити вигляд, що нічого не сталося.

Тому зараз головне питання — чи буде відкрито нове кримінальне провадження. Якщо ні, значить, спроба Reuters і Грея виявиться невдалою. Хоча, звісно, від статті залишиться якийсь ефект у вигляді внеску до загального західного тренду на підігрів інтересу до української топ-корупції. Якщо ж справу Татарова буде відновлено, тоді сам цей факт гратиме проти Зеленського.

Власне, стаття вже працює на це завдання. Вона наголошує, що Татаров відіграє особливу роль у нинішній системі влади в Україні: "Кілька політичних інсайдерів, опитаних агентством Reuters, заявили, що він є важливою фігурою, яка допомагає Зеленському контролювати служби безпеки і правоохоронні органи України, що розростаються".

Майже половина статті розповідає не про Татарова, а про корупційні скандали навколо інших осіб з оточення Зеленського: Андрія Єрмака та його брата Дениса, екс-міністра оборони Олексія Резнікова та його колишнього заступника В'ячеслава Шаповалова, який, як зазначається у статті, "нині притягується до кримінальної відповідальності", першого помічника президента Сергія Шефіра, та й навколо самого Зеленського (через його офшорні компанії).

Два сигнали для Банкової

У статті цитується антикорупційна активістка Дар'я Каленюк: "Якщо Зеленський не позбудеться Татарова, його не сприйматимуть як серйозну людину, яка займається чищенням країни від корупції". Це можна розцінювати як сигнал від західних посольств.

Але проблема Банкової не лише у Татарові. Проблема в тому, що на Заході змінився суспільний тренд щодо України. Він став критичнішим, і це було неминуче. Справді, якщо західні країни стали серйозно розглядати наші перспективи набути членство в НАТО і ЄС, то, напевно, їм важливо з'ясувати, яких сюрпризів можна чекати від нашої влади. І тут питання про корупцію та автократію виходять на перший план. А Татаров просто послужив символом обох цих проблем: толерантності до корупції та схильності до антидемократичних методів.

Якщо є суспільний запит, медіа намагаються його задовольнити. Розслідування Reuters – лише прояв цього тренду. У статті згадане соцопитування, опубліковане 11 вересня, яке показало, що 78% українців вважають Зеленського відповідальним за корупцію в уряді. І що 55% вважають, що західна військова допомога має бути зумовлена боротьбою з корупцією.

Також у статті наводиться оцінка нардепа Ярослава Железняка з "Голосу". Він заявив Reuters, що якщо не вирішити проблеми корупції, то західні донори ризикують втратити значні суми. "Тепер вони крадуть наші гроші, — сказав він про чиновників, толерантних до хабарництва. — У майбутньому вони можуть вкрасти ваші гроші".

Закінчується стаття словами Каленюк про те, що в українському суспільстві зараз є величезна потреба в змінах, "як і вимоги реформ для досягнення того, чого хочуть люди: інтеграції до НАТО та Європейського Союзу". Під цим приводом західні партнери і виховуватимуть нашу владу, допоки не доб'ються від неї адекватної поведінки. Звісно, Банкова може ігнорувати цей сигнал, але це лише зміцнить Захід у рішучості провести виховну роботу.