Три кити Тимошенко. Мир народам, земля-селянам, батіг і пряник олігархам
Нинішня тиждень ознаменувала реальний запуск виборчої кампанії Юлії Тимошенко і її партії "Батьківщина". Здавалося б, до президентських виборів-2019 більше року, а до парламентських - і того більше, так що активно входити в гонку ранувато. Втім, у партійному штабі на Турівській чудово обізнані з не дають спокою всьому політикуму нав'язливими чутками про те, що перевибори Верховної Ради вірогідні і в цьому році. Так що чисто технологічно ранній старт обумовлений, так сказати, роботою на випередження і на всяк випадок. Так і у випадку нездійснення позапланових політичних сценаріїв актуальні політтехнологічні розробки не підуть прахом, а лише додадуть якісь стратегічні нотки в подальше звучання передвиборної кампанії Тимошенко, коли б вона суто офіційно не почалася.
Соціологічний гандикап
В принципі загальновідомо, що політична боротьба ніколи не зупиняється - наступний виборчий цикл стартує фактично на наступний день після підбиття підсумків щойно минулих виборів, а фіксуються поточні позиції головних політичних гравців їх актуальними рейтингами. Вперше ті, хто вже в 2014-му поспішив поховати майбутнє політика Тимошенко та її "Батьківщини", стали кусати лікті буквально через рік, коли вона разом зі своєю партією стала знову повертатися в списки лідерів соціологічних опитувань.
Спочатку зростання електоральних показників двічі екс-прем'єра, також двічі програла в президентських перегонах, сприймався як випадковість або в якості одноразової "покупки" соціології. Однак на початок 2018 р. рейтингові результати Тимошенко з її певним соціологічним гандикапом перед конкурентами і насамперед перевагою над чинним президентом Петром Порошенком, перетворилися в стійку тенденцію, що вважається деякими вже даністю нинішнього передвиборного процесу.
Само собою, політтехнологи "Батьківщини" активно тиражують дані останніх соцопитувань і в центральних, і регіональних медіа, щоб у українських виборців остаточно склалося враження про те, що Тимошенко є безальтернативним переможцем майбутніх президентських виборів. І чим краще така думка вкорениться в соціумі, тим швидше пройде стимулювання провідних гравців політикуму домовлятися про власне майбутнє виключно з лідером "Батьківщини".
Правда, дана технологія аж ніяк не нова і була успішно використана тими ж штабістами Порошенко навесні 2014-го, призвела до його гучну перемогу вже в першому турі минулих президентських виборів. Єдина різниця в тому, що тоді виборча кампанія була позачерговою і тривала дуже короткий час. Тепер же до фіналу виборчих перегонів більше року, і за цей період існуючий гандикап можна і втратити.
Мирний план по Донбасу
"Зараз у великих аналітичних колах обговорюється додатковий стратегічний план приведення в Україну світу спільно з представниками України, в тому числі в цій роботі беруть участь представники нашої команди. Ми віримо, що світ в Україні буде встановлений, якщо керівництво країни не захоче заробляти на крові і на війні, а хоче світ встановити", - заявила Тимошенко 26 лютого в ході засідання Погоджувальної ради Верховної Ради. Тим самим стало зрозуміло, що якийсь мирний план по Донбасу, який детально ще ніхто і не бачив, стане ключовим елементом передвиборної риторики лідера "Батьківщини".
Власне, в антуражі даної тематики відбулися всі останні закордонні поїздки Тимошенко - і на недавню Мюнхенську конференцію, і на молитовний сніданок у Вашингтон. До речі, за тим же дослідженням соціологічної групи "Рейтинг", в якому і був зафіксований її відрив до 7% у другому турі від Порошенка, 75% респондентів назвали військовий конфлікт на Донбасі найбільш важливою проблемою для країни. Тобто тема дійсно дуже важлива і актуальна для українців. До того ж саме миротворча складова у виборчій програмі кандидата Порошенко стала одним з головних чинників його перемоги в 2014-м.
Таким чином, і тут Тимошенко вирішила рухатися по доріжці, раніше второваною її основним конкурентом. Між іншим, вже очевидно, що "стратегічний план приведення в Україну світу" буде базуватися на існуючій ініціативи США щодо введення на Донбас миротворців ООН, яка спеціально буде протиставлятися вже де-факто непрацюючому і нормандскому, і мінським форматів, за що раніше активно ратував Порошенко. Більш того, багато хто в українському суспільстві сприймають президента якщо не в якості автора, то вже точно співавтора і "Нормандії", і "Мінська".
Земельне питання і не тільки
Нарешті, третім китом президентської кампанії Тимошенко залишається питання землі. І тут знову ж таки її політтехнологи експлуатують існуючі суспільні настрої, адже, згідно актуального соцопитування того ж "Рейтингу", лише 10% українців виступають за продаж земель сільськогосподарського призначення, зате 77% - проти. В принципі "Батьківщина" давно працює над просуванням ідеї, що земельний мораторій зберігається тільки завдяки зусиллям партії і її лідера, але тепер Тимошенко з соратниками зайнялася вишукування у владі тих, хто хоче відібрати у народу землю", але якимись обхідними шляхами.
Наприклад, саме після Погоджувальної ради ВР глава "Батьківщини" оголосила про розкриття нею схеми щодо прихованої приватизації сільськогосподарських земель через процедуру емфітевзису (право довгострокового чи безстрокового використання чужої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке може бути відчужене або передане у спадщину). "Я вам гарантую, що на наступний день після закінчення строку повноважень президента Порошенко буде проведена повна ревізія та інвентаризація сільськогосподарських земель України, і всі землі, куплені незаконно і за безцінь, будуть повернуті селянам", - гучно пообіцяла Тимошенко.
Тобто, по-перше, вдихнула нове життя в свою стару риторику про реприватизацію, що завжди пестило слух широким масам виборців. А по-друге, послала ще один сигнал політичного істеблішменту, що пора переходити на її, Тимошенко, бік і шукати з нею домовленостей у широкому спектрі питань. Інакше нині "куплене незаконно і за безцінь" після відповідних ревізій обов'язково реквізовано, і це стосується не тільки землі, але і іншої власності.
До речі, в такому ж дусі прозвучало ще одне свіже заяву лідера "Батьківщини" вже безпосередньо з парламентської трибуни - з приводу нібито планів глави "Нафтогазу" Андрія Коболєва передати українську газотранспортну систему в концесію неназваною іноземній компанії. Причому така тактика ефективна в будь-якому випадку. Якщо угода по ГТС була просто віртуальної загрозою, завжди можна записати цю віртуальну перемогу собі як реальну в очах виборців. Якщо ж такі плани дійсно мали місце, то майбутній іноземний концесіонер насамперед почне шукати спільну мову саме з Тимошенко, сприяючи тим самим її позиціонуванню в якості майбутнього переможця президентської гонки.
