Ракетна проблема. Чому наші ЗРК "Стріла-10" не можуть збивати російські безпілотники

Питання модернізації зенітного ракетного комплексу і заміни самої зенітної ракети 9М37 стало вкрай гострим

ЗРК "Стріла-10" / Defense Express

Останнім часом до проблем, які повинна вирішувати наша ППО, додалася ще одна — боротьба з безпілотниками. Однак, маючи озброєння радянського зразка і вкрай громіздку структуру, вона не виконує цієї функції. Тому велика частина російських безпілотників збита чим завгодно — ЗРК "Бук", ЗУ-23-2 та навіть Мі-24, — але тільки не "Стрілою-10" або ПЗРК.

Хоча наші "Стріли" регулярно з'являються на фото і відео в зоні проведення ООС і на навчаннях, проте свої функції — прикриття переднього краю — вони фактично не виконують. Хоча у 2013-му ракети серії 9М37 і пройшли "огляд" на потужностях КБ "Луч", проте їхній технічний стан на сьогодні невідомий. Хоча можна припустити, що за документами він ідеальний.

Тому питання модернізації комплексу та заміни самої зенітної ракети стоїть вкрай гостро. Причому не тільки у нас. 24 грудня російське АТ "Концерн "Калашников" повідомило про початок серійного виробництва нової зенітної ракети 9М333 для ЗРК "Стріла-10М". Правда, новою її назвати складно — по суті це стара радянська розробка 1980-х. Ракета оснащена двигуном підвищеної ефективності, має нову головку самонаведення з трьома режимами роботи, автопілот і бойову частину збільшеної потужності (5 кг замість 3 кг). Стверджується також, що підвищена ймовірність ураження цілей за рахунок збільшення розривного заряду, довжини і перетину вражаючих елементів.

В Україні є як мінімум два варіанти модернізації ЗРК "Стріла-10" — від компанії "Аеротехніка-МЛ" і від КБ "Луч". І якщо про перший нічого не чути з 2015 року, то другий активно просувається як основний. Натурний зразок модернізованого комплексу обіцяють показати на виставці "Зброя та безпека 2020", яка повинна пройти навесні 2021 р. Родзинкою цього варіанту модернізації є установка нової оптико-прицільної станції наведення, яка, за словами конструкторів, дозволить значно збільшити показники по супроводу та виявленню повітряних цілей.

З великою часткою ймовірності можна припустити, що це буде ОПСН-І від Ізюмського приладобудівного заводу, яка в найближчому майбутньому може стати основною для різних типів військової техніки. Зокрема, КБ "Луч" використовує ОПСН-І при модернізації Мі-8МСБ в протитанковий варіант, а також при модернізації самохідного протитанкового ракетного комплексу "Штурм-С". Станція має телевізійний і лазерний канали, а також лазерний далекомір. Майже 20-кратна оптика дозволяє виявляти противника на відстані до 11 км, а лазерний канал — управляти ракетою на відстані до 7 км.

І якщо до станції особливих питань немає, то з ракетою все не так однозначно. Так, КБ "Луч" планує використовувати зенітний варіант своєї універсальної ракети РК-10 — Р-10-ОФ. На перший погляд ця ракета має кращі характеристики, ніж стара радянська 9М37 — наведення на ціль здійснюється по лазерному променю з супроводом в автоматичному режимі, осколково-фугасна бойова частина з ударним ядром і неконтактним датчиком цілі. Однак є одне велике "але" — запусків ракети Р-10 ще ніхто і ніколи не бачив. На збройовій виставці "Зброя та безпека 2019" вперше був представлений її масо-габаритний макет. Тоді ж озвучувалися і деякі можливі характеристики, з яких випливало, що ракета дозвукова, крім того, на початковому етапі обов'язково повинен бути стійкий радіокомандний канал, а наведення по лазеру використовується тільки на кінцевому етапі.

З іншого боку, такі ракети можуть застосовуватися в пасивному режимі, що робить практично неможливими атаки на них протирадіолокаційними ракетами або іншими засобами протидії. А в умовах повної переваги противника в повітрі ця якість є однією з умов ефективного застосування зенітно-ракетного комплексу "Стріла-10".

Тобто по суті "Луч" пропонує військовим купити напівсирий варіант модернізації парку ЗРК без відпрацьованої і прийнятої на озброєння ракети. Може так статися, що конструкторське бюро хоче перекласти весь комплекс випробувань нової ракети на бюджет країни. Що навряд чи влаштує Міністерство оборони, так як з фінансами зараз дуже складно. Але, з іншого боку, модернізація потрібна вже найближчим часом, а полігонні випробування ракети можуть дати неоднозначні результати.

Можуть виникнути проблеми і з сполученням оптико-прицільної станції і ракети. І негативний приклад уже є — досить довго і поки безуспішно випробувачі і конструктори КБ "Луч" на різних полігонах намагаються довести до розуму протитанковий варіант вертольота Мі-8 з ракетою "Бар'єр-В". На жаль, необхідної для військових точності досягти не вдається. І це на вже відпрацьованої у виробництві ракеті, а що говорити про нову конструкцію.

Але в будь-якому випадку питання модернізації як зенітно-ракетного комплексу ближньої дії "Стріла-10", так і переносних зенітно-ракетних комплексів "Голка", стоїть дуже гостро, і починати вирішувати його потрібно вже зараз.