Рада проголосувала за судову реформу
Метою документа є нормативне врегулювання процесуальних механізмів, які повинні забезпечити ефективну, справедливу, неупереджену та своєчасний захист прав і свобод особи в суді.
Першочерговим зміною, є впровадження ефективного захисту прав особи, що звертається в суд. На цьому ж принципі заснована і право суду застосувати на вимогу особи спосіб захисту його права, який не передбачений законом або договором.
Законопроект передбачає низку змін, спрямованих на забезпечення таких засад судочинства, як змагальність, диспозитивність та пропорційність.
"Попередній аналіз тексту законопроекту показує, що окремі його положення не враховують конституційних приписів, не узгоджуються з іншими законодавчими актами, які містять внутрішні неузгодженості, не враховують європейських стандартів чіткості, ясності, зрозумілості, стислості, послідовності, ефективності, результативності та пропорційності закону", - йдеться у висновку Головного юридичного управління парламенту.
В ході розгляду проекту закону ряд парламентаріїв висловив застереження, що новий закон ускладнює доступ громадян до судочинства і гласність судових засідань. Зокрема, спочатку пропонувалося встановити, що у разі якщо суд прийде до висновку, що фото-, кіно-, теле - чи відеозйомка, а також трансляції ходу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що виносить мотивовану постанову.
Перед голосуванням профільний комітет вилучив норму. Разом з тим, згідно з проектом, під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться і не проводиться фіксація технічними засобами і забороняється використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото - і кінозйомку, відео-, звукозапис, хоча раніше фіксація проводилась.
Також, згідно із законом, до участі у справі може залучатися експерт з питань права. Згідно з проектом в якості експерта з питань права може залучатися особа, яка має вчений ступінь і є визнаним фахівцем у галузі права.
Разом з тим проектом не визначено, що слід розуміти під формулюванням "визнаний фахівець у галузі права" - ким і в якому порядку він повинен бути визнаний. Крім того, проектом передбачено, що у разі невнесення у встановлений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у встановлений судом строк відповідних сум авансом суд має право відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляді доказів і прийняти рішення на основі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше прийняте рішення про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляді доказів за місцем їх знаходження.
При цьому у разі невнесення у встановлений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну юридичну допомогу суд за клопотанням відповідача вправі залишити позов без розгляду.
Також варто зазначити, що проектом передбачено порядок виклику відповідача та інших осіб, місце проживання, перебування, місцезнаходження чи місце роботи яких невідомо, через оголошення на офіційному сайті судової влади України.
У Головному юридичному управління підкреслюють, що така норма є дискусійною, оскільки значна кількість громадян України не мають можливість підключення до Інтернету та доступу до вказаного електронного ресурсу.
Крім того, користувачами офіційного веб-порталу судової влади України досить вузьке коло осіб, а тому навряд чи повідомлення на ньому можна вважати офіційним викликом у суд. Зараз вищевказаних осіб до суду викликають через засоби масової інформації за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України.
