Вустами народу. Як у Зеленського придумали вирішити питання Донбасу

Днями новий глава делегації України в ТКГ Леонід Кравчук заявив, що певні положення Мінських угод по-різному трактуються, а їх необхідно читати однаково всім сторонам врегулювання ситуації на Донбасі.

"Ми не можемо ставити під сумнів те, що написано в Мінських домовленостях, але ми можемо сказати, що минуло чимало часу, і ці п'ять років показали, що деякі положення документів не працюють, або працюють суперечливо, або трактуються по-різному. Тому потрібно привести їх в таку систему мислення та систему дій, з якими погодяться всі сторони, щоб припинити війну на Донбасі", – сказав Кравчук.

Незабаром після цієї досить сумбурної заяви було виголошено ще більш суперечливий пасаж: Леонід Макарович зімпровізував на цілком знайомий мотив про те, що потрібно "почути народ Донбасу".

"Я ставлю запитання: чи можна досягти миру на Донбасі, якщо не спілкуватися з людьми, які там живуть? Там же живуть громадяни, і ми їх називаємо українцями. Якщо це українці – з ними необхідно вести діалог", – заявив Кравчук. При цьому аксакал української політики не розкрив секрет, як саме можна просто говорити з "українцями Донбасу", які перебувають на окупованих територіях під дулом автоматів і замість яких в Мінськ катаються московські маріонетки.

Почувши кілька подібних взаємовиключних заяв, можна зробити висновок, що Кравчук таким чином намагався збити з пантелику російських переговорників. Крім того, ці пасажі можуть бути спрямовані на різні аудиторії – зовнішню і внутрішню. Для учасників переговорів в Мінську і російських колег, більш того – для електорату деяких проросійських партій на кшталт ОПЗЖ, Кравчук озвучує готовність до компромісів, прямих переговорів з ОРДЛО, критикує п'ятого президента і його незговірливість.

Для іншої частини аудиторії, яку можна позначити як умовно-патріотичну, перший президент, навпаки, заявляє, що в Мінських угодах немає обов'язкової вимоги вводити так званий "особливий статус ОРДЛО" в Конституції. "А деякі, серед них і російська сторона, наполягають, що там, мовляв, саме так написано. І ми повинні довести, повинні сісти і прочитати разом, і дійти до висновку", – говорить Кравчук.

Тобто, через Кравчука озвучуються меседжі, які хочуть чути і Москва, і Захід, і різні частини українців. Тактика, яка досі допомагала Зеленському утримувати симпатії різних регіонів країни.

Старанно пережовуючи вже набридлі у Мінську формулювання щодо "розширення діалогу", "досягнення та покращення взаєморозуміння" та інші дипломатичні хитрощі, Київ, судячи з усього, готує ґрунт для всенародного референдуму про статус Донбасу. У Зеленського чудово знають: за надання окупованим територіям автономії або просто розширення прав двох областей виступає меншість українців. Іншими словами, на Банковій можуть перекласти на українців озвучення позиції по Донбасу, яка не подобається Кремлю. Причому загорнути це в красиву обгортку: заявляючи про неприйняття зовнішнього тиску, людям водночас дадуть право самим визначити, чого вони хочуть для Донбасу. Проти результатів референдуму Кремлю буде складно заперечити. Втім, в такому випадку повертати Донбас в Україну напевне ніхто не буде, і він може остаточно перетворитись на "українське Придністров'я".

Але такий результат не дуже засмутить Банкову, яка спершу отримає потрібні політичні бали, а потім скине з себе відповідальність за вирішення важкого питання і займеться зовсім іншими завданнями. Недарма Олексій Резніков нещодавно анонсував створення "відновного фонду" для неокупованій частині Донбасу, а Кравчук – вільну економічну зону. Так що "профіту" ділкам від Зе-команди з цієї справи може вистачити на роки вперед.

Втім, Україна — країна можливостей. Відносини Банкової і Кремля можуть змінитися, а результати референдуму освятять будь-які домовленості, адже важливо не як голосують, а як рахують. Команда президента наполегливо збирає навколо себе представників режиму Януковича, так що їй, напевно, розкажуть, як правильно організувати "транзитний сервер" і отримати потрібні результати.