Путінське військо. Виявиться мережева армія Медведчука вдалішими кремлеботов

Кремлю зараз критично важлива пропаганда в Україні ідеї "капітуляції заради миру". І Медведчук, схоже, призначений командувачем цієї информвойной
Фото: УНІАН

Говорячи про ботах в уанеті, не можна обійти увагою запоребриковые інформаційні віруси (ольгинские, кремлівські, інші). Не вдаючись у їх типологію, будемо всіх їх називати кремлеботами. Важливо те, що в українських сегментах соціальних мереж їх неміряно, і вони продовжують впроваджуватися під різними личинами.

Твиттерка Hellis поділилася днями спогадами, як у 2014-му вона "гарячково, в істериці" шукала по інтернету інформацію про події на сході України. Коли вона зареєструвалася в "Твіттері", в підписки у неї виявилося безліч сіячів зради, в т. ч. "величезна кількість русни, так як до початку 2015 року я вірила, що "нетакиерусские" існують". За її словами, її відразу взяли в оборот, бомбили інформацією, набивалися в "розуміють друзі" - і вона велася. "І найактивнішим моїм колегою по "Твіттеру", - говорить Hellis, - виявився, як потім з'ясувалося, русня, який прикривався легендою "офіцер ЗСУ з краматорського аеродрому".

Кремлеботы весь час були одним з основних джерел зради, разносимой зрадоботами, причому особливу увагу приділяли Києву в надії інспірувати "третій майдан". Для цього багато хто з них намагалися зображати ультрапатриотов, але часто видавали себе тупими помилками, називаючи, наприклад, автошлях Київ - Харків траси федерального значення".

Неодноразово кремлеботы розкривали себе завдяки гугл-перекладача, перетворював "Насіння Семенченко" (на якого у них була велика надія) у "Насіння Семенченко", "півкраїни" (помилково написані роздільно) - в "підлогу країни", "бажання миру" - в "хотіння світу", "нестерпні муки" народу - "нестерпні борошна", а "ганчірки", якими треба гнати владу, - в "статеві ганчірки". Все це, звичайно, смішно, проте крім запоребриковых кремлеботов є ще й вирощені в Україні, в тому числі вільно говорять по-українськи і живуть в Києві.

Взагалі, в уанеті живе чимало проросійських ботів. Деякі, особливо упоротые, стають об'єктом інтересу СБУ. 25 червня спецслужба поінформувала, що з початку 2018 р. зареєстровано 24 кримінальні провадження щодо власників та адміністраторів спільнот в мережах "ВКонтакте" і "Однокласники", 15 особам оголошено про підозру у скоєнні злочину, винесено шість обвинувальних вироків суду за ознаками вчинення злочинів, передбачених ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України. Після цього був ще цілий ряд подібних повідомлень СБУ. Найчастіше фінансування і керівні вказівки мережевим диверсантам надходили з РФ.

Але основна маса проросійських ботів більш обережна, то більш вдала. Багато з них інкорпоровані в інтернет-команди партій і політиків відповідної орієнтації. Найбільшу армію подібних ботів пов'язують з Віктором Медведчуком. Пам'ятаючи його давнє прізвисько, їх можна назвати чукоботами. Верхівку цієї армії складають чотири десятки публічних діячів, які вчинили камінг-аут в якості авторів сайту "Український вибір". А про кількість рядових чукоботов можна тільки здогадуватися.

У нинішньому році чукоботы все активніше обробляють поле зрадоботов, діючи майже за тією ж схемою, що і юлеботы. Тільки якщо останні упереміш зі зрадой поширюють піар Тимошенко, то чукоботы, сіючи зраду, піарять при цьому не Медведчука, а ідею миру на умовах, які влаштовують Путіна.

В принципі це досить технологічно. По-перше, сам Медведчук поки що не лізе в політичні лідери (лише прилаштувався в тилу Рабиновича), і як би залишає відкритою вакансію головного голуба миру". При бажанні він може направити свою ботоармию на підтримку хоч Рабиновича, хоч якогось іншого "єдиного" кандидата пропутінських сил, хоч Тимошенко. А по-друге, Путіну зараз критично важлива саме пропаганда в Україні ідеї "капітуляції заради миру" через усі можливі канали. І Медведчук, схоже, призначений командувачем цієї информвойной.

Бажаний результат він сам сформулював так: "Коли я кажу про мирному плані на Донбасі, я припускаю, що можна домовитися про те, щоб переконати людей, які сьогодні проживають, працюють на підконтрольних територіях, повернутися в склад України на умовах широкої автономії, яку їм необхідно надати на підставі чинного законодавства і, природно, внесення змін в Конституцію". За великим рахунком, це претензія на порядок денний, альтернативну до традиційних зраді і погоди.

Однак, розв'язавши цю інформвійну, Медведчук ризикує об'єднати проти себе і адептів зради, і свідків перемоги. Все-таки капітуляція - це сама зрадная зрада, яка тільки може бути.