Путч у Луганську. Чим це погано і що добре для України
Переворот в ЛНР важливий для України в тій мірі, в якій він може вплинути на перспективи виконання Мінських угод і деокупації Донбасу. Якщо говорити про погані наслідки путчу в Луганську, то це насамперед можливий зрив або зсув за строками обміну полоненими між Україною і окупантами.
Щоправда, Віктор Медведчук заявив, що події в Луганську "не можуть перешкодити обміну". Але тим самим він лише визнав, що ЛНР і ДНР - маріонеткові структури, чий верховний ляльковод сидить в Кремлі. Дійсно, у Медведчука є підстави припускати, що обмін полоненими не зірветься. Адже два кума - Медведчук і Путін - розіграли цілий спектакль: 15 листопада Медведчук на зустрічі з Путіним попросив його "використовувати свій авторитет" для реалізації обміну полоненими, у відповідь Путін пообіцяв зробити "все, що в його силах", подзвонив своїм маріонеткам в Донецьку і Луганську Олександру Захарченко та Ігорю Теслярській, і ті погодилися".
За словами Медведчука, обмін повинен відбутися до новорічних свят. Але цей процес залежить від довгого ланцюжка виконавців, склад яких може змінитися з-за подій в Луганську, чим би вони не завершилися. Вже самі ці події показують, що ниточки управління маріонетками можуть заплутуватися в вузли і рватися. Та й маріонетки суцільно і поруч дефектні, інакше вони б не ухилялися від відведених їм ролей і не починали б скидати один одного.
Також опинилися під питанням перспективи переговорів спецпредставника США Курта Волкера і помічника Путіна Владислава Суркова. Наступна їхня зустріч повинна відбутися в грудні в одній з країн ЄС. Про це стало відомо якраз напередодні путчу в Луганську, але після путчу ці переговори можуть значною мірою позбутися сенсу. Справа в тому, що "глава ЛНР" Плотницький вважається на 100% креатурою Суркова, тоді як за керівником путчу, "міністром внутрішніх справ ЛНР" Ігорем Корнетом стоїть ФСБ РФ. Тому повалення Теслярської може означати апаратне поразку Суркова в боротьбі з ФСБ за контроль над окупованим Донбасом.
Втім, доля путчу ще не вирішена. Увечері 23 листопада у мережі з'явилося відео Теслярської, що прилетів до Москви з Ростова-на-Дону. Весь його багаж складався з маленької сумки і піджака в чохлі - замало для втікача, але достатньо для того, хто збирається незабаром повернутися. Питання в тому, чи повернеться він в Ростов чи все-таки в Луганськ.
Але можливий і третій варіант, і він найнебезпечніший для України. Це злиття ЛНР і ДНР в єдину "Малоросію". Таку ідею ще в липні висунув "глава ДНР" Захарченко, який, між іншим, кумом Суркова (Сурков хрестив сина Захарченко, який народився два роки тому). Причому Сурков тут же підтримав цю ідею. "Весь цей "хайп" з приводу уявного держави Малоросія в цілому корисний, - заявив він. - Головне тут те, що Донбас воює не за відділення від України, а за її цілісність. За всю Україну, а не за її частина. Тобто на Україні йде громадянська війна між людьми, які по-різному бачать майбутнє своєї країни". А проти цієї ідеї виступив Плотницький, який в помсту навіть почав збирати компромат на Захарченко.
Під час путчу в Луганську бойовики Захарченко приїхали на бронетехніці підтримати Корнета. Російські ЗМІ повідомили, що Корнет діє заодно з Захарченко і повинен приєднати ЛНР до ДНР. Якщо це станеться, то далі, за планом, озвученим Сурковим, "Малоросія" буде "воювати за всю Україну". Точно таким же сценарієм майже сто років тому завоювала Україну більшовицька Росія руками створеної нею маріонеткової УСРР. В кінці 1939 р. аналогічний сценарій (допомога маріонеткової "Фінляндської Демократичної Республіки") був використаний Кремлем для виправдання вторгнення до Фінляндії.
Вірогідність цього варіанту підтверджується тим фактом, що під час путчу в Луганську Росія ввела на окуповану територію Луганщини нові підрозділи своїх військ, включаючи танки, Бтри та артилерійські установки. З-за цього Петро Порошенко був змушений скликати військовий кабінет, щоб підготуватися до найгіршого сценарію розвитку подій. Щоправда, звучали пояснення, мовляв, Росія в такий спосіб хотіла запобігти збройні зіткнення між людьми Теслярської та Корнета і убезпечити Луганськ від штурму з боку українських військ. Однак цим поясненням буде гріш ціна, якщо нововведені російські війська залишаться в ЛНР всерйоз і надовго.
Тут не зайве нагадати, що в окупованому Криму давно створена і зараз посилюється велика група військ РФ. Також і в Білорусі залишилася чимала група російських військ після недавніх спільних навчань. Крім того, в цьому році РФ посилила угруповання своїх військ у всіх областях, що межують з Україною, - Брянської, Курської, Бєлгородської, Воронезької та Ростовської. А 22 листопада Путін на нараді з питань ВПК зажадав забезпечити готовність підприємств (незалежно від форми власності) в стислі терміни переорієнтуватися на випуск військової продукції, що можна розцінювати як плани почати велику війну.
Звичайно, ще не факт, що він реалізує ці плани. Заява про переведення економіки на військові рейки може бути розраховано насамперед на внутрішнє споживання, щоб напередодні президентських виборів припинити невдоволення росіян падінням рівня життя. А загроза почати війну з Україною руками "Малоросії" (і потім прийти їй на допомогу по фінляндському сценарієм) може означати, що Кремль долучив ще одну опцію на переговорах з Вашингтоном. За відмову від війни Путін може захотіти від США, по-перше, гарантій неприйняття України в НАТО і, по-друге, відмови від надання Україні зброї.
У той же час для України зросла російська загроза - це додатковий аргумент на користь вступу в НАТО, і у користь необхідності термінової військової допомоги від західних партнерів. Як сприймуть аргументи Кремля Києва у Вашингтоні, зараз неможливо передбачити.
У будь-якому випадку військовий переворот, здійснений в Луганську Корнетом за підтримки Захарченко, показав всьому світу фейковость "народних республік", створених на Донбасі російськими окупантами. І це, безсумнівно, для України добре. До того ж, якщо Кремль затвердить у Луганську Корнета українська влада зможе вимагати недопущення жодних представників Корнета до участі в мінському процесі.
Що ж стосується російського вторгнення, то воно, мабуть, не відбудеться до президентських виборів в РФ. Так що у нас є кілька місяців, щоб підготуватися.