Оптимізм і обіцянки. Чому Зеленського навчив перший рік президентства
22 квітня на офіційних сторінках Офісу президента у соціальних мережах відбулася прем'єра фільму "Рік президента Зеленського". Тоді ж фільм показали кілька телеканалів. Прес-служба Офісу президента пояснила, що фільм присвячений річниці з моменту обрання нинішнього глави держави.
Нагадаємо, що це не перший фільм про Зеленском в його теперішній посаді. 31 серпня вийшла стрічка під назвою "100 днів президента Володимира Зеленського". В ній інтерв'ю у Зеленського взяв актор Станіслав Боклан, який в серіалі "Слуга народу" зіграв прем'єр-міністра. Раніше (9 серпня) заступник керівника президентського офісу Кирило Тимошенко пообіцяв, що Зеленський з нагоди своїх 100 днів при владі проведе повномасштабну прес-конференцію з журналістами, але цього так і не сталося - замість прес-конференції показали фільм, де на заздалегідь узгоджені запитання давалися вызубренные відповіді (причому не відразу, а з надцятого дубля).
Цього разу, на річницю президентських виборів, відбулося те ж саме: замість прес-конференції - фільм. Правда, Офіс президента поспішив запевнити, що "після завершення карантину Володимир Зеленський неодмінно збере прес-конференцію, на якій журналісти вживу, а не через монітор комп'ютера зможуть задати питання за підсумками року президентства". Але цією заявою президентський офіс лише розписався в тому, що Зеленський особливо сильно боїться прес-конференції онлайн.
Справді, саме зараз, під час карантину, була реальна можливість організувати зустріч президента з журналістами в режимі онлайн-конференції. І забезпечити абсолютно чесну жеребкування питань, без втручання президентського прес-секретаря Юлії Мендель. Але ця ідея, судячи з заяви Банкової, призвела Зеленського в паніку. І він категорично відмовився від онлайн-конференції, погодившись пообіцяти зустріч з журналістами оффлайн. Якщо навіть ця обіцянка буде виконана (тут чомусь гризуть сумніви), то, швидше за все, лише в такому форматі, коли Мендель наживо зможе відбирати зручних журналістів із заздалегідь узгодженими зручними питаннями.
Примітно, що у фільмі про своєї президентської річниці Зеленський заявив: "Одна з головних завдань, ми її ставимо - вибори наступного президента мають бути електронними". Але чи можна чекати чесних електронних виборів, якщо глава держави панічно боїться чесної електронної прес-конференції?
Взагалі ж, якщо говорити про зміст цього кіношедевру, який нам показали 22 квітня, фільм переповнений новими обіцянками. І заодно - пошуком козлів відпущення. Наприклад, Зеленський пообіцяв перезавантажити судову систему, щоб вона садила тих, кого він, Зеленський, вважає винними: "Пашинський, Свинарчук і ще багато прізвищ там є". Також він пообіцяв, що "склад уряду буде змінюватися до тих пір, поки не стане ідеальним". І аналогічно з керівництвом прокуратури: "Якщо другий генпрокурор не покаже результат - буде третій.
Насправді це відчайдушна спроба скинути з себе на когось іншого відповідальність за всі свої провали. І нові обіцянки він роздавав саме для того, щоб уникнути необхідності звітувати про виконання старих.
У його передвиборній програмі є багато порожніх фраз, але є і чимало цілком конкретних обіцянок. Наприклад, що його першим законопроектом буде "Про народовладдя". Обдурив. Також він пообіцяв внести законопроект про зняття недоторканності з президента України. Обдурив. Пообіцяв, що вибори до парламенту пройдуть за відкритими списками. Обдурив. "Викривач корупції буде перебувати під захистом держави і отримувати матеріальне заохочення" - чого варті ці слова Зеленського, на своєму досвіді пізнав нардеп Гео Лерос, коли отримав кримінальні справи за викриття братів Єрмаков.
Аналогічна ситуація з обіцянками, які Зеленський роздавав у передвиборчих виступах. 31 березня минулого року журналісти запитали у Зеленського, що він скаже Путіну при зустрічі. Якщо я зустрінуся з паном Путіним, відповів Зеленський, я йому скажу: "Ну нарешті-то ви повернули наші території. Скільки ще готові компенсувати грошей за те, що ви відібрали наші території і допомагали людям, які брали участь в ескалації Криму і Донбасу, і допомагали на всьому їх страшному, жорстокому і огидному шляху?". З тих пір Зеленський зустрічався з Путіним вже не раз, але обіцяних слів так і не виголосив. І боїться пояснити українцям, чому ж він був таким сміливим перед виборами, а після виборів раптом цю сміливість втратив.
Судячи з відгуків у соцмережах, фільм своє завдання виконав. Ті, хто на даний момент зберігав довіру до Зеленському, - вони в цьому своєму довірі зміцнилися. Бо вони отримали від свого улюбленого персонажа заряд оптимізму.
А на думаючих людей цей фільм і не був розрахований. Тим більше що їм, схоже, вже й не потрібні жодні запитання й відповіді. За великим рахунком, залишається констатувати, що Зеленського минулий рік нічому не навчив і ніяк не поміняв, у всякому разі, судячи з його тодішнім і нинішнім фільмів.
