Підвищення тарифів та податки для волонтерів. Як фіскальна сверблячка влади пов'язана з доплатами для військових

Прояви фіскальної сверблячки

По-перше, Кабінет Міністрів 30 травня схвалив підвищення тарифів на електроенергію для населення до 2,64 грн за кВт-год із 1 червня. Наразі тариф становить 1,44 грн за кВт-годину за умови місячного споживання до 250 кВт-год, та 1,68 грн, якщо понад, тобто з 1 червня він підвищується майже вдвічі.

"Причина єдина — це обстріли нашої енергосистеми минулої зими, — пояснив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко. — Зараз ми бачимо те, що масштабна кампанія з ремонту та відновлення, причому як генерації, так і мереж, вона справді потребує фінансування".

Це, звісно, зрозуміло. Не зрозуміло, чому влада вирішила фінансувати цю ремонтно-відновлювальну кампанію із гаманців громадян, а не з держбюджету. Тим більше, що за останні півроку було багато повідомлень про великі пожертвування інших країн (фінансами та обладнанням) саме на потреби нашої енергосистеми. Зрештою, можна було б взяти кредит. І всі ці варіанти як мінімум необхідно було обговорити на засіданні Кабміну. Але натомість урядовці просто підтримали пропозицію Галущенка. Так відбувається завжди, коли питання наперед вирішене на Банковій.

По-друге, 29 травня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №8401, внесений Кабміном та підтриманий комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетьманцев. Називається проект "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану". А суть його в тому, щоб повернути систему оподаткування, яка діяла до початку великої війни. Тобто вся країна, як і раніше, житиме за законами воєнного часу, а система оподаткування діятиме так, ніби воєнного стану немає і бізнес процвітає. Зокрема, з 1 липня український бізнес отримає:

1. скасування можливості для ФОП та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу;
2. скасування можливості для ФОП — платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок;
3. поновлення проведення документальних перевірок;
4. поновлення застосування штрафних санкцій.

Все це, як похвалився міністр фінансів Сергій Марченко, "сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд грн".

По-третє, влада знайшла ще один спосіб "поскубти гусей", як любить висловлюватись Гетьманцев. Вона хоче залізти до кишень волонтерів. Про це 30 травня повідомила волонтер, співзасновник та віце-президент громадської організації Razom for Ukraine Люба Шипович.

За її словами, на початку травня юристи на прохання волонтерів написали проект постанови про те, що збори на будь-який товар, який передається військовим на їх запит (і передача підтверджується актом прийому-передачі військовим), не оподатковуються і що ця постанова діятиме з 24.02.2022. "Мінсоц відправив цей проект постанови на узгодження в інші міністерства. Не пройшло й місяця, і відповіді прийшли від усіх міністерств. І тут сюрприз — Мінфін вважає, що державний бюджет дуже сильно постраждає, якщо з волонтерів не брати податки. А представники Мінфіну вирішили типу пожартувати: "А якщо військові собі пеньюари попросять?" Дуже б хотілось цих урядовців в пеньюарах відправити поближче до передової", — резюмувала Шипович.

Фальшиве виправдання

Одночасно надійшла хороша новина для військових. 30 травня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №9342 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану".

Його ключова норма: "Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода від тридцяти до ста тисяч гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в порядку, розмірах та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Військовослужбовцям строкової служби щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 6000 грн. Стільки ж — військовослужбовцям, які отримали травму (поранення, контузію, каліцтво) і зараховані в розпорядження командира під час тимчасової непридатності до військової служби. 2350 грн — курсантам вищих військових навчальних закладів.

Крім того, тривалість щорічної відпустки (до якої не входить 10-денна відпустка за сімейними обставинами) під час воєнного стану збільшується з 10 до 30 днів. Військовослужбовець може взяти цю 30-денну відпустку одразу всю або розбити її на дві або три частини.

Навряд чи треба пояснювати, що все це радо сприйняли і самі військовослужбовці, і члени їхніх сімей. З іншого боку, швидше за все, знайдуться експерти, які саме цим законом почнуть виправдовувати та обґрунтовувати всі ті прояви фіскальної сверблячки, про які йшлося вище. Мовляв, на доплати військовим потрібні гроші, а їх у бюджеті немає, тож треба "скубти гусей".

Тут можна порадити читачам, якщо вони почують щось подібне від якогось експерта, добре запам'ятати, що цьому експерту довіряти не можна. Він або взявся коментувати те, в чому не розуміється, або спеціально бреше, щоб розпалити ворожнечу між військовослужбовцями та цивільним населенням.

Чому такі різкі слова? Тому що в пояснювальній записці автори законопроекту чітко визнають: "Реалізація запропонованого проекту Закону України не вимагає додаткових витрат з державного бюджету України".

До речі, автори законопроекту №9342 – це 126 нардепів. Перерахуємо першу сімку: голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія, член "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, спікер парламенту Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко та заступник Олена Кондратюк, співголова "Європейської солідарності" Ірина Геращенко, голова комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич. Серед підписантів є й голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. І навіть Данило Гетьманцев. І керівники інших фракцій та груп, у тому числі Тарас Батенко ("За майбутнє"), Олег Кулініч ("Довіра"), Юлія Тимошенко ("Батьківщина") та ін.

Тому, якщо 126 нардепів, включаючи всю президію Верховної Ради та керівників усіх фракцій і груп, письмово пояснюють, що цей закон не вимагає додаткових витрат з держбюджету, то, напевно, вірити потрібно все ж таки їм, а не тим, хто спробує скористатися цим законом для фальшивого виправдання фіскальної сверблячки влади.

Але як же може бути, що доплати військовим не вимагають додаткових грошей з бюджету? Відповідь дуже проста: це не нові доплати; це доплати, вже передбачені у бюджеті.

Звідки пішов міф про додаткові витрати

Нагадаємо передісторію питання. 28 лютого минулого року Кабмін на виконання указів президента від 24.02.2022 ухвалив постанову №168, якою на період дії військового стану встановив додаткову винагороду у розмірі до 30 тис. грн на місяць усім військовослужбовцям, а також особам рядового та начальницького складу ДСНС та поліцейським. І до 100 тис. грн — тим із них, хто бере безпосередню участь у бойових діях. Це було правильне рішення, яке відіграло важливу мотиваційну роль наших воїнів. Звичайно, ці виплати вимагали додаткових видатків, і вони були узаконені змінами у держбюджеті на 2022 рік.

3 листопада Рада ухвалила закон про держбюджет на 2023 рік. Там також закладено витрати на всі ці виплати. І ні Зеленський, ні Кабмін, ні Міноборони тоді не говорили про бажання заощадити на цих виплатах.

Якщо вони мали такі плани — то треба було прямо про це заявляти депутатам і народу, а особливо військовим, які саме тоді звільняли від окупантів правобережжя Херсонщини. Але Банкова побоялася взяти на себе політичну відповідальність. І поклала її на міністра оборони Олексія Резнікова. 25 січня він видав наказ №44, яким скасував виплати 30 тис. грн військовим поза зоною бойових дій. І це при тому, що постанова Кабміну №168 продовжує діяти. Тобто Кабмін ухвалив виплачувати 30 тисяч усім військовим, а Резніков наказав платити ці гроші лише у зоні бойових дій. Причина в тому, що влада захотіла заощадити на військових. Рєзніков в інтерв'ю liga.net на початку березня похвалився, що завдяки його наказу №44 влада заощадила на ЗСУ 100 млрд грн.

10 квітня Верховна Рада ухвалила закон, яким повернула всім військовослужбовцям щомісячні 30 тис. грн. Однак він був заблокований і так і не набув чинності. На початку травня було створено робочу групу з представників парламенту, уряду та генштабу ЗСУ. Вона і розробила законопроект №9342, за який 30 травня проголосували 333 нардепи — конституційна більшість.

Повторимо ключову норму цього проекту: "Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода від тридцяти до ста тисяч гривень пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в порядку, розмірах та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Тобто Рада цим законом не запроваджує нових виплат військовослужбовцям — вона підтверджує, що діють виплати, встановлені постановою Кабміну. Відповідна постанова Кабміну №168 була прийнята ще 28 лютого 2022 р., застосовується з 24.02.2022 та діє "на період дії воєнного стану".

Можна було б припустити, що додаткові бюджетні видатки будуть потрібні на інші норми законопроекту №9342. Але два місяці тому, 21 березня, Верховна Рада вже суттєво (на 372,5 млрд грн) збільшила бюджет Міноборони на 2023 рік. Мабуть, із цих коштів і буде профінансовано вельми скромні виплати по 6000 грн строковикам та пораненим та по 2350 грн курсантам.

Битва за доплати ще не закінчена

Звісно, ще рано радіти — закон ухвалено лише у першому читанні. І до другого можливі спроби нівелювати його зміст.

Бажання влади заощадити на військових нікуди не поділося. І ми пам'ятаємо, який хайп було піднято 10 квітня, коли Рада ухвалила закон про повернення військовим 30 тис. грн. Представник президента у парламенті Федір Веніславський тоді заявляв, що для реалізації цього закону "держава має знайти близько 1 трильйона гривень на рік". А зараз уже виявляється, що для реалізації законопроекту №9342 додаткові витрати з держбюджету не потрібні. І той самий Вениславський записався в автори цього проекту.

Такий безцеремонний підхід влади до державних (тобто народних) грошей не може не лякати. Якщо представник президента у парламенті допускає у своїх фінансових оцінках похибки у трильйон гривень, то це є дуже сумною ілюстрацією ступеня некомпетентності цієї влади. Чи масштабів її фінансових апетитів. Або того й іншого одночасно.

Звісно, влада насилу відмовиться від наміру заощадити на військових. Її може змусити лише великий суспільний резонанс. І цю справу не можна буде вважати закінченою, допоки закон не пройде друге читання і не буде підписаний спікером та президентом.

Але влада, схоже, таки вже готується до того, що доведеться повернути виплати військовим. Саме тому її й здолав фіскальний свербіж. Не вдалося "поскубати" військовослужбовців — вона "скубтиме" інших "гусей" — населення, з якого здеруть подвійний тариф за електроенергію; бізнес, якому повернуть ту систему оподаткування, разом із перевірками та штрафами, що діяла до 24.02.2022; волонтерів, яких змушують сплачувати податки із коштів, зібраних на потреби армії.

Щоб заспокоїти громадську думку, влада могла б подумати над іншими способами збільшення доходів та скорочення видатків бюджету. Наприклад, над диференційованою ставкою прибуткового податку для фізосіб або над скасуванням спецпенсій різним елітним категоріям товаришів. Але таких ініціатив, які можна було б продати суспільству під гаслом справедливості, ми не бачимо. А бачимо лише бажання "скубти гусей", щоб створити собі пухову перину для солодких снів, доки народ воює та тягне на собі економіку.