Пророцтво Портнова. Чому справа Савченко "зливають"
Звинувачення проти Савченко і Рубана висунуті зовсім неабиякі - їх підозрюють у підготовці терактів і державного перевороту. Слідство стверджує, що "тандем" планував обстріляти будинку в урядовому кварталі Києва і вбити керівництво держави, та ще й захопити сам парламент. Крім того, силовики засікли перевезення Савченко і Рубаном зброї з окупованої на підконтрольну Україні територію.
Заслухавши інформацію прокуратури та обговоривши її, Верховна Рада не стала тягнути і 22 березня минулого року одночасно дала згоду на залучення Савченко до кримінальної відповідальності, затримання і взяття її під варту, Рубана заарештували практично синхронно. Вже на наступний день, 23 березня, Шевченківський райсуд столиці обрав запобіжний захід Савченко у вигляді утримання під вартою на 59 діб до 20 травня, яку кілька разів пролонгували.
Яке тривало майже півроку, в серпні 2018 р. досудове розслідування за "терористичного" справі Савченка було завершено - почалося жонглювання їм в судах. Спочатку його передали на розгляд у Слов'янський міськрайонний суд Донецької області. Потім справу мав розглядати Чернігівський районний суд Чернігівської області. Туди розгляд перенесли зі Слов'янська, оскільки більшість свідків у цій справі живуть в цьому місті чи їм зручніше було добиратися до нього.
Пізніше суддівська колегія Чернігівського районного суду Чернігівської області задовольнила заяву адвокатів про відвід суддів по справі Савченко. До речі, захисників у нардепа було аж вісім - платних і один вільний від держави, вони входили в процес, то покидали його. Після спеціального рішення Верховного суду справу передали в Солом'янський, а потім і в Дарницький райсуд столиці.
Останнє рішення про передачу розгляду справи прийняв 12 квітня Київський апеляційний суд, направивши справу в Броварський міськрайонний суд Київської області і заодно вказавши на незаконність утримання під вартою Савченко і Рубана. Чехарда серед адвокатів у справі була не єдиною - постійні самовідводи заявляли і судді, причини знаходилися різні - аж до перебування родичів на окупованій території.
15 квітня Броварський міжрайонний суд почав підготовче засідання по розгляду обвинувального акта. Хоча розгляд продовження арешту Савченко і Рубана спочатку не було заявлено, прокурори знали, що опівночі 16 квітня обвинувачених можуть звільнити. Питання, чому у них не виявилося проекту заздалегідь заготовленого клопотання, ще напевно буде задано. З-за відсутності в залі адвоката Рубана Шевчука було оголошено перерву, і суд завершив засідання, так і не дійшовши до розгляду обвинувачення по суті.
Симптоматично, що звільнення Савченко передбачив перебуває нині в "засланні" Андрій Портнов, який, як відомо, досі має своїх інформаторів в українській судовій системі, назвавши умовою для цього "правильну" роботу адвокатів. Захисники Савченко, мабуть, вчинили саме так, як передбачав Андрій Володимирович, - створюється враження, що не обійшлося без його доброго слова і ради. Втім, без "допомоги" інших учасників процесу вони, природно, не впоралися б.
Говорячи про причини, які призвели до вчорашнього рішенням суду, можна частково погодитися з генпрокурором Юрієм Луценком, який у властивому йому емоційному стилі швидко відгукнувся на подію.
По-перше, це дозволені законом маніпуляції із змінами адвокатів - їх вихід і захід в процес, час на ознайомлення з матеріалами, що приділяється новачкам, грунтовно гальмують будь-яку справу, і цією лазівкою користуються фактично всі віп-обвинувачені, у яких є достатньо ресурсів на невелику "армію" адвокатів.
По-друге, це брак суддів у місцевих судах. Практично половина незаповнених вакансій призводить до того, що відвід одного судді призводить до передачі справи в інший суд, і так може тривати знову-таки дуже довго - ця причина не залежить ні від сторони обвинувачення, ні від сторони захисту.
По-третє, самоусунення суддів від розгляду справ, які їм не подобаються, з будь-яким більш-менш підходящим юридичним обґрунтуванням, і цю причину теж не усунеш за день, два чи три - потрібна системна робота.
Що стосується перспектив справи терористичної "двійки", то тут впевненість Луценко бачиться дещо зайвою. Природно, звільнення з-під варти не означає автоматичного зняття звинувачень, які передбачають довічне покарання за злочин. Але чому тоді в Генпрокуратурі відразу не зайшли з "козирів", виставивши залізобетонні докази проти Савченко і Рубана?
Природно, прокурори просто так не залишать цю справу, і після проколу можуть і подвоїти свої зусилля. Але тут потрібно пам'ятати, що звинувачення - це все-таки ще не вердикт. А судді, які його виносять, найімовірніше, не будуть поспішати з винесенням вироку і далі, тим більше що в очікуванні, куди вітер повіє" після виборів, застигли не тільки вони.