Провокація під вибори. Коли Кирило приїде в гості до Онуфрію
Предстоятель РПЦ Кирил (Гундяєв) заявив: "У мене зберігається надія, що я зможу помолитися в Києво-Печерській лаврі, зустрітися зі своїм віруючим народом, з єпископатом української церкви, який сьогодні героїчно відстоює канонічне православ'я". Є його слова просто марними мріями або ж Кремль готує провокацію під українські вибори?
Востаннє Кирило був в Україні 26-27 липня 2013 р., його візит був приурочений до 1025-ї річниці хрещення Русі. Тоді ж у Києві в останній раз бачили Володимира Путіна. Предстоятелю РПЦ, який прибув в броньованому вагоні, влаштували пишну зустріч на столичному залізничному вокзалі: співав церковний хор, вшановувати гостя прийшли священнослужителі на чолі з тодішнім главою УПЦ МП Володимиром (Сабоданом) і численна делегація українських чиновників. Після московський патріарх і його свита вирушили до Києво-Печерської лаври. На наступний день він, в оточенні української "біло-блакитний" еліти, Путіна і глав Молдови та Сербії, відслужив святковий молебень на Володимирській гірці.
Варто нагадати, що при Януковичі Кирило часто відвідував Україну. 26 липня 2010 р. навіть служив в Софії Київській, де провели засідання Синоду РПЦ. На наступний рік на молебень на честь хрещення Київської Русі його транспортували в розкішному "Мерседесі". Кожен приїзд Гундяєва супроводжувався акціями протесту, однак вони не були численними. Але після 2013-го він не відвідував не тільки Київ, але і Крим.
Варто також нагадати, що Кирило прямо не висловлював підтримку анексії українського півострова. Крім того, єпархії УПЦ МП, що знаходяться в Криму, досі офіційно підпорядковуються Онуфрію, а не безпосередньо Москві, що викликає дискусію в російській пресі. Однак ця умовна відокремленість аж ніяк не зменшує негативну роль головного російського священика в антиукраїнській політиці Москви. І, судячи з останньої заяви Кирила, у Кремлі йому можуть довірити місію VIP-провокатора на наших виборах, відправивши в Україну.
Такий поворот подій нереальний лише на перший погляд. Адже треба враховувати гібридність політики Москви, вкрай зацікавленою у мобілізації проросійського електорату, який отримав за останні роки безліч болючих ударів - поразка "російської весни", купірування її прихильників в ОРДЛО, блокування російських телеканалів, створення Православної церкви України, здобуття нею Томосу і пішов за цим відтік парафій колишньої УПЦ МП до ПЦУ, і, нарешті, розкол в "Опозиційному блоці", що остаточно закрив двері другого туру президентських виборів перед лояльним до Кремля політиком. Але це не означає, що Росія повністю втратила вплив на українського виборця, їй просто не дають розгулятися.
Між тим церковна тема - одна з тих, де присутність Москви особливо відчутно. УПЦ МП залишається тим гачком, за допомогою якого РФ ще міцно тримає Україну у сфері свого геополітичного впливу. Виходячи з цього, приїзд Кирила до Києва виглядає не таким вже неймовірним сценарієм - особиста захист їм "свого віруючого народу" здатна вивести ватного виборця зі стану політичної депресії. Причому як у випадку дозволу візиту, так і при недопуск глави РПЦ на нашу територію.
Зрозуміло - ймовірність того, що Кирила не пустять в Україну, майже стовідсоткова. Однак це буде чисто політичне рішення, адже він не підпадає під обмеження для громадян РФ, що в'їжджають до нас - для бойовика застарий, під санкціями не перебуває, має високий духовний сан, що дає їй певний статус. І, природно, недопуск глави РПЦ в Україну російська пропаганда і її інформаційні філії в нашій країні спробують обіграти масштабно. Що має стати стимулом для лояльного виборця "помститися хунті" за те, що образили самого Кирила.
Малоймовірний, але можливий варіант, коли його все ж пустять, але далі Лаври він не поїде. З пропагандистської точки зору він також вигідний, адже для привітання гостя зібрати кілька тисяч парафіян Онуфрій як-то зуміє. А якщо це ще і спровокує вуличні зіткнення, так російські медіа взагалі зірвуть джек-пот.