Провокуванням хабарів НАБУ намагається покращити статистику розкриття, - Гаврилечко
Справи НАБУ із провокуванням хабарів розвалюються у судах через слабку або відсутню доказову базу
Про це в межах круглого столу, присвяченого 10-й річниці роботи Національного антикорупційного бюро заявив експерт Аналітичного центру "Українська фабрика думки" Юрій Гаврилечко у своєму блозі на Censor.net.
Підсумовуючи 10-річну діяльність НАБУ, Юрій Гаврилечко підкреслив, що низька ефективність роботи Бюро має кілька причин. Серед них – відсутність відповідальності правоохоронців за порушення процесуальних норм, нестача конкуренції між структурами на кшталт НАБУ та ДБР, що перетворює боротьбу з корупцією на змагання "хто більше посадить", а також нереалістичні строки розгляду справ у судах. Крім того, він звернув увагу на постійні спроби детективів НАБУ покращити статистику "розкриття" шляхом провокацій, зокрема у справах про хабарництво.
"Висновки доволі невтішні: чим триваліша та запекліша боротьба, тим гірші результати", — підсумував експерт.
В якості прикладу він назвав два невдалих епізоди з провокуванням хабаря. Зокрема, екс-голови Тернопільської облради Головка та колишнього заступника голови Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова.
Він пояснив подібні невдалі дії правоохоронців високою кількістю у лавах Бюро старих прокурорів, орієнтованих на показники розкриття справ, а також нових недосвідчених працівників, які не мають відповідної кваліфікації.
Також експерт підкреслив, що НАБУ, яке задумувалося як незалежний антикорупційний орган, останнім часом втратило свою незалежність. Крім того, він нарікає на суперечності в антикорупційному законодавстві, які дозволяють правоохоронцям двояко тлумачити різні норми і притягати до відповідальністю людей за надуманими підставами.
"Йдеться про те, що будь-кого можуть звинуватити у вчиненні злочину лише через те, що йому хтось щось пообіцяє пообіцяти, і натяк на подібне буде знайдено антикорупціонерами! Така собі багатошарова віртуалізація неіснуючого у природі злочину, який ще й спровокувати можна без жодної відповідальності провокатора!" — пише Гаврилечко.
Одним з яскравих прикладів такого підходу НАБУ він назвав справу екс-заступника голови Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова.
"Поясню на прикладі, як могли з’явитися в обвинувачувальному акті проти Орлова ті самі фентезійні "потерпілі відсутні", а "шкода не встановлена"! Все дуже просто і базується на аналізі чинного законодавства, зокрема, закладеної у ньому термінології!" — зазначає експерт.
Як повідомлялося, у жовтні 2024 року НАБУ висунуло підозру екс-заступнику голови Дніпропетровської ОВА Володимиру Орлову, інкримінуючи йому вимагання 200 тисяч доларів за надання оренди земельної ділянки. Ця справа викликала скептицизм у блогерів та журналістів через слабку доказову базу, яка ґрунтується на показах агента-провокатора. Як зазначив сам Орлов, у справі офіційно засвідчується, що "потерпілі відсутні", а "шкода не встановлена". Крім того, на записах агента НАБУ, на які спирається слідство, чутно, як обвинувачений відмовляється від запропонованої неправомірної вигоди.