Полювання на нелегалів. Держпраці хоче перетворити своїх інспекторів у прокурорів
Схоже, в кампанії по "моніторингу" виплат нової мінімальної зарплати, що розгорнулася з початку року в Україні, незабаром можуть з'явитися надзвичайно безмежні для українського бізнесу акценти. В середині лютого громадська рада при Державній службі з питань праці (далі — Гоструд) попросив Кабмін прискорити підготовку та узгодження проекту постанови, яким, зокрема, планується затвердити Порядок здійснення держконтролю за дотриманням законодавства про працю (далі — Порядок). Простіше кажучи, розписати права та обов'язки при перевірках суб'єктів госпдіяльності як інспекторів Держпраці, так і чиновників місцевих виконкомів, яким у наступному році будуть передані повноваження з цього виду держконтролю. Але справа в тому, що, згідно з проектом Порядку, обов'язків у перевіряючих набагато менше, ніж прав. Що в кінцевому рахунку може обернутися кошмаром як раз для тих бізнесменів, які офіційно працевлаштовують своїх працівників і платять "білу" зарплату.
У чому заковика
Права і обов'язки працівників контролюючих органів і порядок проведення ними перевірок регулюються Законом "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Наприклад, для того щоб звести до мінімуму зловживання як з боку перевіряючих, так і перевіряються, контролери при відвідуванні підприємства, крім службового посвідчення, повинні пред'явити направлення на перевірку, підписане вищестоящим начальником. Регламентовано та проведення самих перевірок. Про планових перевірках, наприклад, підприємство оповіщається завчасно, підприємцям повідомляють, хто і з яких питань їх буде перевіряти. Що ж стосується позапланових ревізій, то в законі міститься вичерпний перелік підстав, за якими їх можна проводити (наприклад, за заявою самого підприємства, за скаргою громадянина, рішенням суду тощо). При цьому контролери також зобов'язані мати при собі службове посвідчення та припис і перевіряти саме цей сигнал, а не щось інше.
Гоструду дані вимоги категорично не подобаються, оскільки, за словами чиновників, вони не дозволяють застати роботодавців зненацька: виявити непрацевлаштованого працівника, факт невиплати зарплат та ін.
За даними керівника департаменту з питань праці Держпраці Ігоря Дегнеры, якщо до 2012 року (саме тоді цей контролюючий орган, правда, він називався по-іншому, став грати за правилами, встановленими Законом "Про основні засади..") інспектори виявляли до 11 тис. офіційно непрацевлаштованих працівників в рік, то після — всього близько 1 тис. чоловік в рік.
Тому Гоструд вимагає для своїх перевіряючих особливих умов. Тим більше що є законна підстава — конвенції Міжнародної організації праці (МОП) про інспекцію праці у промисловості, торгівлі і сільському господарстві, до яких приєдналася і Україна. А норми міжнародного права, як відомо, мають пріоритет перед національним законодавством. Конвенції МОП містять три основних принципу роботи інспекторів при проведенні перевірок: діяти за власним розсудом, у разі порушень застосовувати заходи реагування для оперативного усунення, застосовувати усі дозволені попереджувальні заходи.
З урахуванням цих принципів Гоструд і розробив проект Порядку, який, будучи прийнятим в наявному в розпорядженні "ДС" редакції, в умовах України, що називається, не лізе ні в які ворота. Адже права, якими Гоструд збирається наділити своїх співробітників, мало чим відрізняються від прав працівників прокуратури, які під прикриттям норми про нагляд за додержанням законів України, прав та інтересів громадян, могли заходити куди завгодно, з ким завгодно і коли завгодно. Але норма про прокурорський нагляд в Україні скасована ось уже кілька років.
Як це може виглядати
Для наочності спробуємо змоделювати (добре хоч гіпотетично!) порядок дій інспектора Держпраці, скажімо, при візиті на будівництво житлового будинку. Є скарга про те, що при влаштуванні котловану там працюють не будівельники, а "нелегали". Згідно з Порядком контролер має право не розголошувати зміст і дані автора заяви. "На практиці це може призвести до того, що скарги на неугодних підприємців або конкурентів будуть писатися на коліні", — зазначає адвокат, керуючий партнер адвокатського об'єднання SupremaLex Віктор Мороз.
Для з'ясування обставин неоформлених трудових відносин інспектор, маючи тільки службове посвідчення, вночі (контролерам дозволяється здійснювати свої повноваження в будь-який час доби!) відправляється на будівництво — діяти на власний розсуд. Вхід туди (на об'єкт підвищеної небезпеки!) охороняється працівниками спеціалізованої охоронної фірми. Вони мають чіткі інструкції щодо того, що сторонніх на будівництво можна запускати тільки по пропуску і вдень, в спецодязі і касці, не можна ходити по неосвітлених ділянках і т. п. Однак з точки зору інспектора всі ці розумні заходи безпеки є не чим іншим, як спробою не допустити його на об'єкт, тоді як Порядок зобов'язує його проходити на будь-які, підкреслимо це, підприємства безперешкодно. Контролер, щоб пробитися до котловану, має право викликати на підмогу поліцію. Але зв'язуватися не хочеться, оскільки в цьому випадку доведеться чекати патрульний наряд, заповнювати заяву, пояснюватися та ін. Набагато легше прямо на місці скласти акт про недопуск на перевірку, який є підставою для накладання штрафу на роботодавця (в даному випадку його сума становить 9,6 тис. грн). У цей час "нелегали" (якщо такі й були) вже давно покинули будівництво. Зате для керівників (у даній ситуації незрозуміло кого: директора охоронної фірми або господаря будівництва) це справжній головний біль: необхідно буде ходити і спілкуватися з інспекторами, а то і звертатися до суду, щоб оскаржити штраф.
Але справжній клондайк для інспекторів праці в плані стягнення штрафів і нагинання підприємств може статися в агросекторі та транспортної галузі
Справа в тому, що Гоструд, виходячи з "благородних" мотивів за наведення порядку на ринку праці, за власним почином розширив перелік підстав для проведення позапланових перевірок. Наприклад, вони можуть організовуватися на підставі інформації органів Пенсійного фонду щодо роботодавців, у яких від 30% працівників працюють за цивільно-правовими договорами, або роботодавців з кількістю працюючих від 20 чол., у яких протягом місяця пройшли скорочення працівників на 10% і більше. Але реалії полягають в тому, що, як зазначає віце-президент групи компаній "Агрофьюжн" Ігор Кузьмін, на селі в сезон збирання врожаю дрібним фермерам зараз неможливо оформити трудові відносини, наприклад, з городянами чи студентами, які хочуть на цьому трохи заробити. А в транспортній галузі, за словами головного юрисконсульта Федерації роботодавців транспорту України Світлани Фуртас, у зв'язку з кризою, подорожчанням палива і запчастин спостерігається постійний відтік водіїв саме у дрібних перевізників. Що ж, потрібно штрафувати за складну ринкову кон'юнктуру?
Без самодіяльності
Заради об'єктивності зазначимо, що і в Гоструде визнають, що Порядок далеко небезгрешный. Більш того, в результаті публічних слухань проекту Держпраці, за словами Ігоря Дегнеры, пішли на поступки, підкресливши, що штрафи будуть відразу застосовуватися тільки у випадках невиплати зарплат, недотримання мінімальних гарантій в оплаті (включаючи мінімальну зарплату в 3200 грн) і неоформления трудових відносин. По всім іншим фактам інспектора зобов'язані будуть спочатку скласти розпорядження про усунення виявлених порушень. І лише у разі невиконання вимог цих документів накладати штрафи.
І взагалі, Порядок, як вважає керівник департаменту Держпраці, швидше нагадування роботодавцям про те, що невиплата зарплати та неоформлення на роботу працівників може обернутися серйозними фінансовими наслідками
Дещо інша думка у Державної регуляторної служби (ГРС), яка, як стало відомо "ДС", ще 6 лютого відмовилася погоджувати проект Порядку, оскільки документ, "по-перше, не враховує інтереси як працедавців і працівників, так і самих інспекторів Держпраці, по-друге, не відповідає вимогам чинного законодавства та не регламентує предмет контролю та механізм його проведення". Тому ГРС відправила проект на доопрацювання якраз у зв'язку з фактами зазначеного вище "законотворчості" Держпраці. В даний час Гоструд закінчив роботу над четвертою або п'ятою за рахунком редакцією проекту. Незважаючи на запевнення чиновників про те, що без вирішення всіх наявних проблемних питань вони не будуть подавати документ на урядовий комітет, а потім на засідання Кабміну для затвердження, існує ймовірність того, що постанова таки приймуть без проходження всіх узгоджень і обговорень (так званих регуляторних процедур). Тут той рідкісний випадок, коли на допомогу прийшли народні депутати. У парламенті вже зареєстровані два законопроекти: №5711 — про зниження розмірів штрафів за порушення трудового законодавства і №6087 — про вдосконалення процедури перевірок за дотриманням трудового законодавства та відповідальності за порушення у цій сфері. Якщо вони будуть прийняті, зусилля Держпраці щодо виведення своїх інспекторів у недоторканну касту контролерів підуть прахом. І заслужено.
