Проти танка на квадроциклі. Чому спецназу ВСУ не дуже потрібна броня
Нині бойові дії все більше скочуються до таких способів ведення війни, які раніше називали нетрадиційними або партизанськими. Не стала винятком і війна на Донбасі, особливо в її активній фазі літа 2014 р.
В той момент була відсутня як така лінія фронту, крім того, спостерігалося швидке зміна тактичної обстановки. В умовах степової зони крайню ефективність показали мобільні групи - з боку як наших, так і російських спецназівців, які активно діяли як мінімум у прикордонні.
В умовах такого роду війни спецназу катастрофічно не вистачало спеціалізованого транспорту. Фактично спецназ діяв на волонтерських цивільних "позашляховиках", які не в повній мірі відповідали пропонованим до них вимогам. Ще більше необхідність у спеціалізованому транспорті виникла з прийняттям в якості основного при підготовці нашого спецназу американської тактики застосування мобільних груп - Small unit tactics.
Сама тактика досить добре прописана в настановах, відзначимо тільки, що фактично це так звані "кавалерійські наскоки" - швидкі рейди, диверсії проти військової інфраструктури, снайперські і гранатометному засідки проти живої сили і бронетехніки противника. Основу озброєння таких мобільних груп спецназу складають великокаліберні снайперські гвинтівки, гранатомети, ПТКР та ПЗРК.
Причому цікаво, що саме під таку тактику починає закуповувати сучасне західне зброю - ті ж "антиматериальные" гвинтівки "Баррет", протитанкові комплекси "Джевелин".
І постає питання про техніку для пересування бійців спецоперацій. Знову-таки придумувати нам вже нічого не потрібно - у західних арміях на сьогодні накопичено достатній досвід використання мотоциклів, квадроциклів і баггі, здатних в рази збільшувати мобільність підрозділів.
Квадроцикли і баггі американської армії чудово зарекомендували себе під час військових дій в Іраку і Афганістані, також ними американці оснащували збройні угруповання як урядових, так і антиурядових сил у цілому ряді країн світу.
Не можна сказати, що це відкриття і наші військові не розуміли важливість таких видів транспорту. Вже влітку 2014 р. волонтерами були створені кілька досить непоганих зразків. Створювалися вони в гаражах, фактично "на коліні" з того, що було "під рукою". Тут і Fantom на базі ВАЗ-2121 "Нива", і "Пегас", і багато інші вироби без назви.
Як показали реальні бойові дії відсутність бронювання з лишком компенсувалося маневреністю і швидкістю таких баггі.
У результаті вже до 2017 р. військові змогли сформулювати свої вимоги до такого роду апарату - висока швидкість, маса до трьох тонн (що дає можливість транспортувати вертольотів типу Мі-8), а також модульність озброєння.
Всім цим вимогам повною мірою відповідає армійське баггі - ЛТА (легкий тактичний автомобіль) від компанії "Техимпекс", вперше представлений на виставці "Зброя та безпека-2017" в Києві.
Нова машина відрізняється 2-літровим дизельним двигуном потужністю 240 л. с., який забезпечує машині рекордні 130 км/год по пересіченій місцевості. Як стверджує виробник, передбачена можливість установки великокаліберного пулеметам і автоматичного гранатомета.
Позашляховик має легкий довгий корпус, великі колеса і низьку посадку. Все це робить баггі надзвичайно стійким і маневреним транспортом, здатним пересуватися по будь-якій поверхні і робити різкі повороти.
За відкритими джерелами складно сказати, купуються такі апарати для потреб спецпоздразделений, однак за неофіційними даними, партія таких баггі вже надійшла на озброєння армії.
Відомо також про закупівлі для Сил спеціальних операцій ЗСУ і ще однієї новинки - квадроцикли Can-Am Commander 1000 XT. Ці апарати з двигуном потужністю 85 к. с. спокійно може форсувати болота, дрібні річки і при цьому везти 272 кг вантажу. Якраз вистачить для великокаліберного кулемета з хорошим боєкомплектом або протитанкового ракетного комплексу.
А ще раніше, в 2015 р., для потреб Національної Гвардії став закуповуватися армійський протитанковий квадроцикл на базі відкритого вантажного баггі CF Moto Tracker 800. Потужне шасі з двигуном 63 л. с. і варіатором має повний привід і можливості блокування диференціала. Такий апарат може розвивати швидкість до 105 км/год і має велику прохідність.
Екіпаж такого протитанкового всюдихода складається з двох осіб. Основним озброєнням є ПТРК "Стугна" з дистанційним управлінням.
Такі легкі квадроцикли мають цілий ряд переваг - вони можуть легко пройти по мінному полю, працювати в зоні зруйнованих будівель, де звичайні армійські позашляховики не підійдуть, на квадроциклах можна здійснювати стрімкі прориви, адже він може рухатися по пересіченій місцевості на швидкості 60 і вище км/ч. При цьому, саме на квадроциклі, на відміну від мотоцикла, вести вогонь на ходу може навіть водій.
Явна ефективність цих легких, маневрених та мобільних транспортних засобів, як кажуть, на обличчя.
В цілому можна говорити, що український спецназ знаходиться в тренді і за оснащенням і рівнем підготовки вже підтягується до рівня провідних європейських країн.
