Промацати оборону. Навіщо "гібриди" посилили обстріл після першого туру виборів

Бойовики зі складу гібридних формувань перейшли до активних бойових дій, що практично відразу позначилося на наших втрати. Причому активізація пройшла відразу на декількох напрямках, що може означати "промацування оборони" перед якимось локальним загостренням.

А поки ми бачимо тільки постійні обстріли, причому часто з використанням заборонених Мінському знарядь калібру 152 мм та 120 мм. Враховуючи досить добре підготовлену в інженерному відношенні лінію фронту, вогневі засоби використовуються противником в комплексі. Відразу після мінометного обстрілу слід потужний удар 152-мм калібру. При цьому основними об'єктами є бліндажі з особовим складом. Завдання гранично ясна - нанести максимальні втрати.

Саме за цим сценарієм розвивалися, наприклад, події 2 квітня, коли бойовики піддали артилерійському обстрілу позиції штурмової роти 46-го окремого батальйону спеціально призначення "Донбас-Україна" 54-ї окремої механізованої бригади. В той день в районі Новозвановки Попаснянського району прямим попаданням був зруйнований бліндаж, в якому загинули старший солдат Яна Червона з Харкова та молодший сержант Олександр Мілютін з Сумської області.

Взагалі, луганське напрямок протягом останніх днів стало самим "гарячим": окрім вже згадуваного випадку в районі хутора Вильный (входить до складу р. Золоте того ж Попаснянського району) загинули двоє бійців знову-таки 54-ї бригади. Причому в цьому випадку сталося це при відбитті атаки противника в ході швидкоплинного ближнього бою.

Неспокійно і під Донецьком. Військовими відзначаються постійні спроби противника закинути до нас у тил диверсійні групи, регулярні обстріли з усього, чого тільки можливо, - від АГС-17 до 120-мм мінометів. На жаль, і тут не обійшлося без втрат - 5 квітня в районі злощасних Пісків загинув військовослужбовець 57-ї мотопіхотної бригади, старший солдат Юрій Фармагей (за деякими даними був застрелений снайпером).

Не до кінця зрозуміла історія із загиблим бійцем українського Добровольчого корпусу Романом Федоришиним. Офіційно він загинув у дорожньо-транспортній пригоді в Авдіївці, однак є й інші дані, за якими обставини його загибелі бойові. Ситуація в принципі очікувана - добровольці знаходяться на фронті на пташиних правах і офіційні влади вкрай негативно ставляться до випадків їх загибелі.

Варто сказати, що і "гібриди" не дуже комфортно почуваються в найближчому тилу. Так, в ніч на 7 квітня в Первомайську Луганської області (місце базування так званого "6-го полку Народної міліції") раптом вибухнув "Урал" з боєприпасами. За попередніми даними, ніхто не загинув, проте інформація про цю подію вкрай бідно потрапила в ефір, перш за все це повідомлення місцевих жителів в соціальних мережах.

Другим фронтом російської агресії, який може полихнуть буквально в найближчі дні, залишається Чорноморсько-Азовський регіон. На тлі постійних заяв нашого військово-політичного керівництва про те, що Україна не відмовиться від свого права на вільне судноплавство в Азовському морі і Керченській протоці, на минулому тижні активізувалося НАТО.

При цьому судячи з усього першу скрипку намагається грати Вашингтон. Інакше важко пояснити слова посла США при НАТО Кей Бейлі Хатчисон: "Дуже важливо, щоб Румунія, Болгарія, Україна, а також Грузія мали гарантії безпеки у Чорному як для судноплавства, так і з безпеки на суші. Це неприпустимо, що вони [росіяни] утримують українських моряків у в'язниці в Москві прямо зараз. Отже, ми маємо намір переконатися, що маємо можливість стримати дуже агресивну Росію".

Вже прямо зараз у Чорному морі під прапором проведення навчань "Щит моря-2019" значно посилена морська угруповання НАТО. Так, тільки за останні кілька днів через Босфор пройшли як мінімум два фрегати - Королівських ВМС Канади "Торонто" і ВМС Іспанії "Санта Марія".

Звичайно, це не означає, що вже завтра натовські союзники підуть в супровід чергового конвою ВМС України, який за логікою розвитку подій має до 21 числа зробити чергову спробу пройти Керченською протокою. Однак за підтримки з повітря і моря в будь-якому випадку варіант "побиття", як це було 25 листопада минулого року, у росіян не пройде однозначно. Навряд чи дійде справа до збройної сутички, але і такий варіант не можна відкидати, що називається, "з порога".

В рамках можливого посилення можливостей України для протистояння російському флоту варто розглядати і черговий етап випробувань протикорабельного комплексу берегового базування Р-360 "Нептун", який пройшов в Одеській області. І хоча можна говорити, що навряд чи це був останній етап з ураженням реальної мети (це точно не забули показати), однак і продемонстровані можливості крилатої ракети: як то курсова стійкість і здатність переміщатися між реперными точками, показують, що проект вийшов на фінальну стадію і до прийняття на озброєння буквально лічені місяці.

Поява такого потужного озброєння якщо не кардинально змінить розстановку сил у Чорному морі, то принаймні змусить росіян рахуватися з ВМСУ і ЗСУ в цілому.

Тобто можна говорити про те, що найближчі 10-15 днів можуть виявитися вирішальними для всієї літньої кампанії. Дивлячись на дії супротивника, можна буде з упевненістю говорити про те, чи збираються вони реально воювати в найближчі місяці або знову нас чекає ще півроку вялотекущей позиційної війни.