Проект нової ідеології Кремля: необмежений суверенітет – гомофобія – лояльність режиму

З повним текстом публікації можна ознайомитися за посиланням.

Наявність в Росії державної ідеології чи офіційно проголошеної "національної ідеї" – правило, а не виняток. Після 1991 року офіційної ідеології в Російські Федерації немає, однак пошуки її ведуться на найвищому рівні, незважаючи на пряму заборону в 13-й статті конституції.

Зі зрозумілих причин пошуки активізувалися в останній рік. Так, 2 червня 2022 року в Експертному інституті соціальних досліджень (ЕІСД) відбувся круглий стіл на тему: "Яка ідеологія нам потрібна". 

На засіданні Всесвітнього російського народного собору в жовтні керівник фракції партії "Справедлива Росія" Сергій Миронов наполягав на необхідності скасування "антиідеологічної" статті конституції. Йшли розмови і про скасування статті 2, згідно з якою людина, її права та свободи є найвищою цінністю. Пропонувалась ультраконсервативна модель: віра, сім’я, Батьківщина. 

4 листопада спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко написала в блозі, що "формування ідеології в нас уже фактично триває. Я маю на увазі насамперед ідеї, положення, оцінки, що містяться у виступах, доповідях, статтях глави Російської держави В.В. Путіна". Разом з тим Матвієнко зазначила, що вона не закликає до створення державної ідеології, обов’язкової для всіх.

21 листопада того ж року вийшла стаття депутата Держдуми Миколи Новічкова "Чому Росії так необхідна державна ідеологія" (в якій на додачу прямо пропонувалося запровадження цензури). 

31 грудня "сенатор" від окупаційної влади Криму Ольга Ковітіді в інтерв’ю підкреслила, що "СВО оголила суспільний запит на розробку загальної ідеології Росії: ідеології багатонаціональної єдності РФ". Примітно, що майже те саме вона казала ще 2017 року: "сьогодні в суспільстві є громадський запит на зрозумілу та чітку національну ідею, національну ідеологію", а за рік до того ходили чутки про підготовку нею законопроекту про ідеологію.

І хоча аморфна, але всеосяжна доктрина "Русского міра", попри свій неофіційний статус, виконує більшу частину покладених на неї ідеологічних завдань і служить сполучною ланкою між державою та російським православ’ям, пошуки "справжньої" державної ідеології не припиняються. Лише за минулі два роки було здійснено кілька підходів до розв’язання цієї проблеми.

У 2021 році був запущений федеральний проект "Патріотичне виховання громадян Російської Федерації", реалізація якого була покладена на "Роспатріотцентр" в структурі Федеральної агенції з питань молоді (Росмолоді). Наприкінці літа того року керівниця центру представила результати проекту "10 граней патріотизму", які згодом були надруковані окремою брошурою. Виглядають вони наступним чином: педагогіка, культура, медіа, служіння Батьківщині, спорт, наука, сім’я, історія, екологія, добровольчество (волонтерство). У "Методичних рекомендаціях" з основ патріотичного виховання, виданих Роспатріотцентром восени 2022 року, розкриті зміст "граней" та "профілі особистості патріота".

В жовтні 2022 року пройшла конференція "Проблеми світогляду та суспільних наук. ДНК Росії", в якій взяли участь понад 200 викладачів та керівників вишів зі всієї країни. Науковим керівником "ДНК Росії" був призначений професор МДУ Андрій Полосін. За його словами, діяльність проекту буде спрямована на дослідження як "стану систем світогляду", так і на "розробку та вироблення спільних уявлень про допустимі параметри системи світогляду".

Під час конференції обговорювалася ідея створення університетського курсу "Основи російської державності". Голова одного з управлінь путінської адміністрації Олександр Харічев заявив, що майбутній курс складатиметься з трьох компонентів: національні ідеї (які "мають бути чітко проголошені та зрозумілі"), історичний досвід та соціологічний запит. Передбачалося, що до 1 вересня наступного року підготовку до викладання цього курсу пройдуть 6 тисяч співробітників вишів. 

17 листопада в "Журнале политических исследований" була опублікована стаття Полосіна, Харічева та ще двох їхніх співавторів під заголовком "Восприятие базовых ценностей, факторов и структур социально-исторического развития России". В ній була описана п’ятичленна модель цінностей Росії. Рівню людини відповідала цінність "созидание", сім’ї – "традиции", суспільства – "согласие", держави – "доверие к общественным інститутам", країни – "патриотизм". Вся конструкція отримала назву "пентабазис". Автори прямо рекомендували практичне застосування результатів у "розробках прикладного характеру" (тобто держпропаганді).

29 січня 2023 року Путін доручив Міністерству науки і вищої освіти розробити та запровадити у вишах "Основи російської державності". 

8 лютого вийшла нова стаття про "ДНК Росії" авторства Полосіна і Харічева. В ній вони запропонували ще один варіант "ціннісно-культурного портрету Росії": "творення – для людини, любов – для сім’ї, єдність – для суспільства, порядок – для держави та місія – для країни". Термін "пентабазис" цього разу вже не згадувався. А вже 9 лютого в ЕІСД пройшов круглий стіл, присвячений "ДНК" та "Основам", на якому Полосін перерахував "чотири ціннісних константи", властиві російській державності упродовж усіх історичних періодів. Перша – це "свій шлях", друга – "месіанство, наявність надмети", третя – "нададаптивність", четверта – "общинність". 

Нарешті, 22 березня у розпорядженні журналістів опинилася презентація проекту "ДНК Росії" з викладом основ змісту курсу.  

Філософські підстави "ДНК Росії" – це комунітаризм, консерватизм, російський космізм та солідаризм. Головних російських постійних цінностей п’ять: "єдність у різноманітті" (взаємодопомога, общинність), "ідеалізм" (масштаб, розмах, духовність), "суверенна державність" (незалежність, свій шлях розвитку, самобутність), "стійкість та сталість" (нададаптивність, стабільність), "освоєння нового, першопрохідництво" (альтернатива глобалізму, катехон). Ціннісних орієнтирів на майбутнє теж п’ять: "суверенітет" (незалежність, самодостатність і самобутність), "творення" (розвиток, освоєння, першопрохідництво, прогрес), "стабільність" (опора на традиції і життєстійкість), "служіння" (ідеалам, країні, сім’ї), "солідарність" (співпраця, взаємодопомога, соборність).

Сам курс складається знову ж таки з п’яти блоків:

• Що таке Росія? (країна у її просторовому, людському, ресурсному, ідейно-символічному та нормативно-політичному вимірі);
• Російська держава-цивілізація (історико-географічні, інституційні підстави формування російської цивілізації);
• Російський світогляд, ціннісні константи російської цивілізації (світогляд та його значення для людини, суспільства, держави);
• Політичний устрій Росії (об’єктивне представлення російських державних та громадських інститутів, ключових причинно-наслідкових зв’язків останніх років соціальної трансформації);
• Виклики майбутнього та розвитку країни (сценарій перспективного розвитку і роль громадянина у такому сценарії).

Починаючи з 23 березня низка вишів Росії (Ростов, Нижній Новгород, Ярославль) та окупованого Севастополя повідомила про обговорення в їхніх стінах концепції курсу "Основ російської державності", викладання якого розпочнеться з 1 вересня.

Таким чином, можна припустити, що Кремль впритул наблизився до запровадження в Росії офіційної ідеології. Найвірогідніше, вона включатиме в себе "путінську тріаду": суверенітет – консерватизм – патріотизм, із додаванням ще кількох позицій, наприклад, ідеалізм/месіанізм чи соборність/общинність. Скоріше за все, ідеологія не матиме власної назви і не буде закріплена в законодавстві. Однак якщо курс "Основ російської державності" стане обов’язковим у вишах, принципової відмінності від викладання марксизму-ленінізму в радянську добу не спостерігатиметься.