Проблемний броньовик. Повторить Tayra долю невдалого "Дозору"
У цьому плані вкрай характерна історія з бронеавтомобілями класу 4х4. Українська армія потребує в них як в повітрі, а численні як державні, так і приватні контори з різних причин не можуть почати стабільне серійне виробництво.
І пов'язано це насамперед з метаннями самих військових. Ще до початку війни як би визначилися з моделлю - під запити військового відомства був розроблений досить вдалий зразок. Мова йде про "Дозор-Б".
Розроблений під оригінальне шасі, а не пристосоване під комерційне в далекому 2004 р., броньовик повинен витримувати попадання бронебійного куль з відстані в 30 м і осколків 152-мм артилерійського снаряду. У підсумку "Дозор-Б" міг розвивати максимальну швидкість до 100 км/год по шосе і була оснащена бойовим модулем, що включає 12,7-мм кулемет з телевізійною і тепловізійної камерою, а також лазерний далекомір.
Здавалося б, ідеальна армійська машина. Однак коли в 2014 р. "Укроборонпром" отримав державне фінансування, виявилося, що виробляти машину просто нікому. Крім того, виявилися серйозні проблеми з бронею для них. Власне, бронекорпуса спробували варити на Харківському конструкторському бюро машинобудування. При цьому спочатку планувалося використовувати вітчизняну сталь марки "71", але, як виявилося, виробництво сталі необхідних товщин ускладнено, тому вибрали польську марку Armstal 500.
Поки суть та діло, "Укроборонпром" заявив, що армії до 2015 р. будуть поставлені 50 "Дозорів". Однак до листопада з горем навпіл вдалося зробити і передати на державні випробування тільки пару машин. На одній з них навіть прокотився особисто тодішній міністр оборони України Степан Полторак.
А далі почалися проблеми. Державні випробування виявили майже півсотні недоліків. Результатом компромісу стало спільне угоду рішення між Міноборони та "Укробонпромом", в якому значилося, що машина буде прийнята на озброєння, але лише після усунення виявлених проблем і підготовки необхідної документації для виготовлення установочної партії з 10 машин.
До кінця березня броньовики були готові для передачі військовим. Проте практично відразу на днищах двох машин виявилися наскрізні тріщини довжиною близько 40-50 см в зоні розташування двигуна, при цьому машини, на яких були виявлені тріщини, пройшли трохи більше 400 і 100 км. Передумови до утворення тріщин були і на третій машині.
Зрозуміло, що ні про яку приймання мови не було - фактично за станом на літо 2019 р. залишилися машини все ще перебували у складі 95-ї десантно-штурмової бригади в статусі "піддослідні випробування" (зате їх встигли прогнати перед публікою на параді на День незалежності 2018 р.). Фактично можна припустити, що питання з броневыми сталями не зважився, так як більше машин на озброєнні ЗСУ не помічено.
Зате в 2019 р. з'явилися повідомлення, що до державного замовлення включені закупівлі польських аналогів "Дозору" - "Онциллы". Справа в тому, що ще в 2011 р. через офшорні фірми вдалося налагодити виробництво броньовиків на потужностях польської компанії Mista (раніше займалася виробництвом кар'єрної техніки цивільного призначення).
Знадобилося два роки, щоб підготувати виробничу лінію для серійного виробництва, при цьому перший примірник для поляків був взагалі зібраний на Київському бронетанковому заводі. У той же самий час була допрацьована система підвіски, внесені й інші досить серйозні зміни. Однак польське військове відомство відмовилося від закупівель і за весь час відома лише одна поставка - декількох машин для армії Сенегалу.
Наші військові з 2015 р. переключилися на закупівлі інших більш вдалих зразків - таких як "Козак-2".
Здавалося б, на цьому сумна історія "Дозору" в Україні завершено. Але тут раптово на нещодавно завершився у Польщі міжнародної збройовій виставці MSPO-2019 "Укроборонпром" викотили модель прототипу мобільного комплексу наземної розвідки Tayra. Причому на базі.... "Дозор-Б"! Що виглядає як мінімум дивно, особливо якщо врахувати, що, по всій видимості, пропонують цей комплекс полякам. Які, на хвилиночку, виробляють повний аналог "Дозору". Хоча цілком ймовірно чиновники "Укроборонпрому" мали на увазі як базу "Онцилла", але тоді про це треба було прямо і написати. А то можна було б подумати, що хтось у верхах знову збирається пиляти державні гроші на відверто провальний проект.
Якщо не брати до уваги базу, то сам комплекс досить-таки цікавий. Завдяки універсальному набору апаратури він може виконувати досить широкий спектр завдань з виявлення наземних цілей противника. Причому як автономно, так і у складі мережевої системи як в інтересах військових, правоохоронців, так і прикордонників.
Основа комплексу - радіолокаційний комплекс вітчизняного виробництва. Для самооборони планується використовувати бойовий модуль і система постановки димової завіси. Цікаво також те, що на Tayra планується також встановити супутникову навігаційну апаратуру СН-4215, яка нині є стандартною для ЗСУ.
У цілому необхідно відзначити, що подібний комплекс дуже потрібен нашим силовикам. І спроби його створення, наприклад, для прикордонників на базі "Тритона" вже робилися. Однак вони не стали масовими. На жаль, але поки що не простежується і подальша сприятлива доля для проекту Tayra і перш за все із-за невдало обраної бази.
