Про Іру та Лізу. Історія військового злочину РФ

Під час ракетної атаки на Вінницю постраждала наша колега Іра, її донька Ліза загинула на місці

Іра та Ліза

Чотири місяці повномасштабної війни начебто примирили нас із думкою, що смерть – ось вона, поруч. Ніхто і ніде не може бути у безпеці. Але щоразу, коли ця смерть підходить на відстань витягнутої руки, завмираєш і ставиш такі логічні, і від того не менш безглузді запитання: "За що? Чому? Навіщо?". Мені дуже важко писати цей текст, розуміючи, наскільки важко людям, що у цій безглуздій кривавій війні втратили здоров’я, рідних, майно, майбутнє. Вчора не лише Україна, але й весь світ здригнувся від фото і відео з атакованої російськими ракетами Вінниці. Сьогодні, після доби роздумів, Мінвбивства РФ розродилось новиною про те, що крилаті ракети поцілили у будинок офіцерів, в якому начебто відбувалась зустріч наших військових з іноземними партнерами. Добу думали, як виправдати вбивство понад двох десятків людей ракетами вартістю кілька мільйонів доларів.

Для нас ця трагедія особливо щемка, бо в ній постраждала наша колега Іра Дмитрієва – фото і відео з її донькою Лізою, яку вбила "високоточна" ракета, облетіли весь світ. Не знаю, чи здригнеться світ, чи знову висловить глибоку стурбованість, однак наш – хай маленький, але наш — світ вкотре перевернувся. Іра поїхала до Вінниці в пошуках безпечного місця. Але "освободітєлі" продовжують вести геноцид в прямому ефірі. І їхній кривавий безглуздий імперський божок продовжує вимагати нових жертв.

Іра в нашому видавничому домі відповідає за веб-дизайн спецпроектів – яскравих, креативних, таких, які заохочують читача прочитати не лише заголовок. Вона і сама – яскрава, сповнена жаги до життя. Танцюй, наче востаннє – це от про неї. У Іри була (боже, як страшно писати це в минулому часі) особлива дитина.

Донька Іри Ліза

Однак вона воліла не обговорювати цю тему – хотіла, аби до Лізи ставились так само, як і до інших дітей, вела блог, присвячений дітям з синдромом Дауна. Єдине, про що домовилась з колегами, — гнучкий графік, аби забирати Лізу з садочка. "От приходить людина в колектив і всі якось одразу для себе ідентифікують "твоя — не твоя" людина. З Ірою ми відчули — НАША". "Вона класна дівчина, яка любить зажигати, шити платтячка для Лізи і малювати картини на дошці для мітингів". "Іра завжди красива і сильна, згусток ідей і емоцій", — мої колеги не можуть говорити про цю трагедію зважено і відсторонено. 

Я не розкажу вам якихось хайпових подробиць про Іру – вона не супергерой, вона така ж українка, як мільйони жінок в нашій країні. Однак від цього її життя вартує не менше. У нас в офісі досі стоїть Україна, намальована Ірою ще в довоєнні часи на дашборді.

Намальована Ірою картина в офісі "Картеля"

І нам треба вірити в перемогу і пам’ятати про тисячі знищених і скалічених життів, серед яких – наша Іра і її янголятко Ліза.

  

Допомогти Ірі можна переказом на картку: 4149 4993 9661 9007, Дмитришена Лариса Геннадіївна (мама Іри)