"Послухай, хлопчику". ТОП-5 жартів Зеленського за перші 100 днів президентства
У випадку з Зеленським його перші 100 днів є особливо показовими, адже з інавгурацією Володимира Олександровича в Україні встановилася деяким чином нова політична епоха. Шостий президент України встановив відразу пачку рекордів. Він став наймолодшим українським президентом - на момент інавгурації йому було всього 41 рік; і самим невисоким - за офіційними даними, його зріст всього 170 см, і самим популярним - 73% підтримки і близько не мав ніхто з його попередників; і найбільшою підтримкою в парламенті - ще жодного разу президентська партія не мала у Верховній Раді монобольшинства. Але головним рекордом Володимира Олександровича все ж є те, що він виявився самим неформальним главою держави, який до обрання на найвищу посаду в країні професійно займався справою прямо протилежним політиці. Гумористичний бекграунд нинішнього президента як би за звичкою змушує дивитися на всі його рішення через призму жартів і гумору. Особливо в перші 100 днів президентства.
Саме тому ми вирішили відзначити головні "жарти" професійного гумориста Зеленського. Деякі з цих "жартів" не дуже смішні, а деякі і зовсім не жарти, але вони, тим не менш, викликали у громадян сміх, нехай місцями і іронічний.
Неконституційно-конституційний розпуск парламенту
Найпершою жартом Зеленського на посаді держави стало рішення розпустити Верховну Раду і призначити дострокові вибори, про що заявив президент прямо під час інавгураційної промови. Здавалося б, таке рішення було прогнозованим, очікуваним і абсолютно серйозним, але Володимир Олександрович оформив його не без долі фірмового Квнівського гумору, викликавши сміх та у громадян, які дивилися інавгурацію по телевізору, і у групи підтримки з прихильників Зеленського під стінами ВР, і навіть у народних депутатів у сесійній залі.
"Сьогодні вечірок не буде, будемо з вами працювати. А тому я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності, закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, багатостраждальний виборчий кодекс і зробіть будь ласка відкриті списки, а також я прошу вас звільнити з посад: голову СБУ, генерального прокурора, міністра оборони і це далеко не все, що ви можете зробити, але для початку досить. У вас на це буде два місяці. Зробіть це і повісьте медалі собі... непогані бали на дострокові парламентські вибори. Я розпускаю Верховну Раду", - ось така гумористична подача серйозного політичного рішення.
Але це далеко не весь гумор у ситуації з розпуском парламенту, головною фішкою розпуску стало те, що жодних юридичних підстав для цього рішення у президента Зеленського не було, і розпуск парламенту VIII скликання міг би так і залишитися просто жартом. Тим більше, що Конституційний суд фактично підтвердив відсутність підстав для розпуску парламенту. Зеленський апелював до того, що в парламенті відсутня коаліція, ось тільки жодного юридичного механізму припинення діяльності коаліції українське законодавство не передбачає, що і констатував Конституційний суд. Але оскільки сваритися з президентами у суддів КС якось не прийнято, для них це стало підставою визнати розпуск парламенту законним. Мовляв, раз за законом визначити, чи є коаліція чи ні не можна, то нехай з цим розбирається мудрий український народ на виборах. Загалом всі посміялися і пішли на дострокові вибори.
"Чорт Годунок" та інші гумористичні літні гастролі
За десять днів до дострокових парламентських виборів президент Зеленський здійснив, напевно, одну з найбільш пам'ятних своїх гастролей. Недалеко, в прилеглий до столиці Бориспіль. Там на потіху і радість своїх виборців був розіграний спектакль навколо мало кому відомого за межами міста-супутника секретаря Бориспільської міськради Ярослава Годунка. У останнього в свій час були проблеми з законом - він був засуджений за розбій, правда отримав лише умовний термін і юридично судимість з нього вже давно знята. Але для Зеленського цього виявилося достатньо, щоб влаштувати чиновнику "публічну " порку" і з ганьбою вигнати з залу засідань.
"Вийди звідси! Іди, розбійник! Погано чуєш? По англійськи - Exit. Ідіть", - сказав Зеленський, звертаючись до Годунку. Вигнавши не без опору секретаря міськради, президент сказав саму затяту фразу, тут же стала мэмом: "Ща подзвоню Баканову на рахунок цього риса".
Успіх цього номера був вражаючим. Народ і посміявся від душі над невдалим "чортом", який як пізніше з'ясувалося виявився палким прихильником Зеленського, і порадів за суворого і справедливого главу держави, що не дає спуску всяким "розбійникам" у владі.
Так що нічого дивного, що за залишок літа президент зробив кілька подібних вояжів по регіонах, і всякий раз публічно перед телекамерами відчитував місцевих чиновників. У Миколаєві прямо по прильоту він вимагав звільниться в. о. місцевого губернатора, в Житомирській області влаштував рознос правоохоронцям і лісникам за неефективну боротьбу з нелегальними "бурштинокопачами", на Закарпатті - митникам за контрабанду. Правда, у всіх цих показових прочухани частка жарту виявилася занадто високою, адже з 34 чиновників, показово звільнених Зеленським, реально звільнилися тільки троє. Але гумористичні гастролі по регіонам тим не менше цілком можна вважати успішними - народу явно сподобалося. А оскільки Україна - країна велика, і регіонів в ній багато, гастролі "президента з батогом" явно будуть продовжуватися.
Заяву про бажання. Жартівлива відставка Андрія Богдана
Окремим гумористичним номером 100 днів Зеленського стали його стосунки з головою Офісу президента і колишнім адвокатом Ігоря Коломойського Андрієм Богданом. За перші місяці президента Зеленський і Богдан були практично нерозлучні, принаймні в публічній частині житті президента. Богдан супроводжував Зеленського у всіх поїздках, на всіх зустрічах стояв поруч, щось нашіптуючи шефові на вухо, навіть показовий заплив у Чорному морі в Одесі вони робили разом. Хіба що з маріупольським фонтанів за Зеленським Богдан не ганявся.
Такі ось романтико-ділові відносини двох високопоставлених політиків викликали в українців хвилю радості і веселощів, породивши незліченна кількість фотожаб. Навіть рідний "95 квартал" присвятив відносинам свого колишнього художнього керівника з Богданом зворушливу пісню і кліп.
В загальному нічого не віщувало біди, як раптом ЗМІ вибухнули несподіваною новиною, що Богдан подав заяву про відставку з поста глави Офісу президента. У мережі з'явилася навіть скан-копія власноручного заяви Богдана, правда з дивним формулюванням: "Прошу звільнити мене з займаної посади за власним бажанням з моменту бажання". При цьому і сам Зеленський підтвердив, що така заява дійсно є. Тим не менш ніякої відставки Богдана за всім цим не послідувало, і у більшості українців склалося враження, що все це була специфічна жарт з Офісу президента. Правда не зовсім зрозуміло, хто автор цієї жарти то сам Богдан, то його шеф Зеленський. Але оскільки президент "у відповіді за тих, кого приручив", весь гумор виходить від його гілки влади цілком можна записувати на рахунок глави держави.
А чи був хлопчик? Жарти Зеленського з журналістами
Відносини президента Зеленського з журналістами не дуже склалися ще з виборчої кампанії. Пам'ятайте, знамените: "Я вам нічого не винен". Хоча, з співробітниками лояльного і рідного телеканалу "1+1" у Зеленського все добре, а от від не надто лояльних акул пера Зеленський воліє віджартовуватися. Правда сіль гумору не завжди зрозуміла. Найяскравіший жартівливий епізод стався одразу після парламентських виборів - 23 липня. В Офісі президента журналіст проекту "Схеми" Михайло Ткач намагався поставити Зеленському кілька запитань про його зустрічі з Віктором Пінчуком і Леонідом Кучмою, але Зеленський перевів розмову в площину жартів, назвавши журналіста "хлопчиком". Коли Ткач заперечив, що він "не хлопчик, а журналіст", у президента прокинулося професійне дотепність і він парирував: "А що журналіст не може бути хлопцем?". "Хлопцем - може, хлопчиком - ні", - відповів Ткач. Слава богу справа не дійшла до гендерних жартів в стилі Остапа Бендера, мовляв, "хто скаже, що він дівчинка, нехай перший кине в мене камінь".
Тим не менш, спілкування президента і його офісу з журналістами носить стійко малосерьезный характер. Згадуваний вище Андрій Богдан пояснив це тим, що Зеленський та його команда мовляв, не потребують посередників у вигляді журналістів для спілкування з народом, а тому можуть собі дозволити будь-який стиль спілкування зі ЗМІ.
Як результат все дійшло до того, що деякі депутати від президентської партії "Слуга народу" почали називати журналістів "тупими вівцями", мабуть, теж як веселою жарти. Такі приколи Макса Бужанського і Олександра Дубинського не варто було б і згадувати в контексті жартів Зеленського, адже президент прямого відношення до цих ексцесів начебто не має, але, повторимося, глава держави у відповіді за всіх, кого приручив" у своїй партії. І до того ж, саме від "жартів Зеленського" на адресу лояльних журналістів багато в чому залежить і стиль спілкування депутатів його фракції. Зеленський, звичайно ж, міг на скандал з "тупою вівцею" і особисто відреагувати, але робити цього не став. Напевно, вважаючи жарт своїх соратників вдалою.
Інтернаціональний гумор. Спільні жарти Зеленського і подружжя Нетаньяху
Зеленський не був би сам собою, якби його гумор обмежувався нехай і неосяжними, але тільки українськими просторами. Особливо показовим у плані дивного гумору став візит у Київ Біньяміна Нетаньяху. Тільки зійшовши з трапа почала несамовито жартувати дружина високого гостя, викинувши шматочок хліба з традиційного короваю, який повинен був символізувати українські привітність і гостинність. Українці такий гумор як-то не дуже оцінили, але головні жарти їх чекали на завершення візиту.
Спочатку Нетаньяху заявив, що Зеленський пообіцяв найближчим часом відвідати Єрусалим, а потім добив новиною про те, що домовився з Зеленським, що Україна буде платити пенсії ізраїльським пенсіонерам українського походження. Зеленський і перше і друге не підтвердив, так що все це тепер теж можна вважати якоюсь "жартом" міжнародного масштабу. Правда, як і у випадку з Сарою Нетаньяху "жарт" нашим співгромадянам, що називається "не зайшла".
І якщо історію з відвідуванням Єрусалиму мало хто зрозумів. Адже більшість не знають, що Україна не поспішає визнавати Єрусалим столицею Ізраїлю, а візит глави держави в невизнану столицю став би де-факто таким визнанням з серйозними міжнародними ускладненнями. Що ж стосується обіцянки платити колишнім українцям, який емігрував у Ізраїль пенсії, то тут більшість зовсім не зрозуміли гумору. Як би там не було, а жарти не завжди зобов'язані бути смішними.
