Привид Манафорта. Чому ГПУ завела справу про втручання НАБУ в американські вибори
У цей вівторок одне з українських ЗМІ порадувало своїх читачів черговою сенсацією. Виявляється, Генеральна прокуратура розслідує кримінальну провадження щодо працівників Національного антикорупційного бюро, які нібито "здійснили розголошення даних досудового розслідування шляхом оприлюднення в засобах масової інформації фрагментів записів "амбарной книги" Партії регіонів на ім'я голови виборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа Пола Манафорта". Ніж "ганьблять людину, принижують її честь і гідність, створюючи в суспільстві враження незаконного втручання у вибори президента Сполучених штатів".
До повідомленням ЗМІ додавався документ - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якої випливає, що відповідне кримінальне провадження насправді відкрито 2 серпня цього року за заявою народного депутата України Андрія Деркача. Того самого колишнього члена фракції Партії регіонів, якій активно і не один рік допомагав згаданий Пол Манафорт і робив це, як сам Манафорт зізнався, зовсім не безкоштовно. Так що занепокоєння Деркача щодо честі та гідності його колишнього американського партнера цілком можна було б розцінити як прояв цих самих партнерських почуттів, якби в діях екс-"регіонала" не дивились кілька більш прагматичні мотиви.
Здавалося б, з появою повідомлення про відкриття кримінального провадження скандал з "амбарной книгою" Партії регіонів, в якій нібито вівся контроль і облік "чорної партійної бухгалтерії" і в якій опинилися прізвища не тільки українських політиків різного калібру, але і американського істеблішменту самого високого рівня, отримав новий сильний поштовх до розвитку, коли вже майже зійшов нанівець. Більш того, дане кримінальне провадження тільки одним своїм існуванням нібито вже доводить факт втручання України в американські вибори. Насправді ж норми щодо нового (він діє вже більше п'яти років) Кримінально-процесуального кодексу дозволяють маніпулювати суспільною свідомістю і роздувати з інформаційної мухи слона, що ми маємо і в цей раз.
Тим не менш у першу чергу варто нагадати в дуже загальних рисах суть того, що відбувається. Так звана "амбарна книга Партії регіонів" була виявлена після революції Гідності в документах втік Віктора Януковича. У цій товстої зошити нібито зафіксовано під розпис, хто з соратників Партії регіонів які суми отримував за ті чи інші послуги. Частина записів досить швидко потрапила в ЗМІ, і оприлюднили їх не тільки детективи НАБУ, але і колишній перший заступник голови СБУ Віктор Тріпак і відомий професійний "антикорупціонер" і "єврооптиміст" Сергій Лещенко. Згадувалося і про фигурировании в книзі імені Пола Манафорта, який нібито отримав за послуги своєї фірми від Партії регіонів близько $12 млн.
Коли ця інформація стала надбанням гласності, Манафорт як раз очолював виборчий штаб Трампа, і якщо про те, що він співпрацює з Януковичем, всім було чудово відомо і без всяких "амбарних книг", то отримані гроші американський політтехнолог, як виявилося, не задекларував та іноземним агентом, як того вимагають закони, не зареєструвався. Все це призвело до скандалу вже в США, і Манафорт пішов з поста глави трамповского штабу і був змушений подати у американський Мін'юст документи, де чесно зізнався, що заробив на Януковичі $17 млн.
На цьому скандал можна було б вважати вичерпаним, але після звинувачень Росії у втручанні в американські вибори проти демократів адміністрація Трампа провернула свій фінт, звинувативши Україну вже у втручанні у вибори в США. Мовляв, посольство України допомагало штабу Клінтон збирати компромат на республіканців. Далі нехай і гучної заяви прес-секретаря Білого дому Сари Сандерс це справа не пішла. Тим більше, що українські правоохоронці через деякий час офіційно заявили, що ніяких претензій до Манафорту у них немає і бути не може. Мовляв, він, по-перше, не український чиновник і тому неподследственен САП і НАБУ, а по-друге, його особистих підписів у амбарной книзі ніби як і немає зовсім.
Здавалося б, інцидент вичерпаний, але тут з'являється екс-регіонал Андрій Деркач з його заявою до ГПУ про спаплюжених честь і гідність Манафорта, яке Генпрокуратура просто зобов'язана занести в реєстр досудових розслідувань, як будь-яке інше заяву про вчинення злочину, навіть якщо наявність складу злочину і сумнівно. Порядковий номер провадження, до речі, 42 квадрильйона з чим то, що зайвий раз ілюструє те астрономічне кількість кримінальних справ, які вносяться до реєстру. Більшість з них після короткої перевірки закривається, що, швидше за все, станеться і з виробництвом за заявою Деркача, але якийсь медійний ефект залишиться, нехай і недовговічний.
Що ж стосується мотивів екс-регіонала, то їм рухає явно не бажання заступитися за зганьбленого Манафорта, до якого давно вже немає ніяких претензій в українських правоохоронців, а скоріше прагнення влаштувати черговий "шатунчик", спробувавши вбити по мірі сил клин між Києвом і Вашингтоном. Адже якщо навіть українська ГПУ заводить справи про втручання в американські вибори, то за океаном і поготів повинні зайнятися цим кричущим фактом. Кому вигідно зараз педалювати тему Манафорта, теж зайвий раз нагадувати не треба. Як і те, з представниками якої сусідньої країни колишні і нинішні "регіонали" мали особливо тісні стосунки.