Примара канцлерської республіки. Навіщо посли G7 хочуть позбавити Зеленського повноважень

Суть у тому, що посли G7 наполягають на найрадикальнішому варіанті цього проєкту, згідно з яким президентська вертикаль влади має бути замінена на прем'єрську. Якщо Банкова не погодиться, то подальша фінансова допомога Україні опиниться під питанням.

Питання префектів

Сам проєкт ще офіційно не внесено до Верховної Ради. Він оприлюднений на сайті парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Проєкт багатоплановий — він пропонує внести зміни до 17 статей Конституції, а також до її перехідних положень. Про зміст проєкту днями розповів голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, член фракції партії "Слуга народу" Віталій Безгін. Він наголосив, що зараз на рівні обласних рад та держадміністрацій є "біполярність між місцевим самоврядуванням та державною владою". І що це "абсурд та порушення Європейської хартії місцевого самоврядування". Зміни у Конституції потрібні для того, щоби виправити цю ситуацію.

Серед усіх змін, запропонованих цим проєктом, найважливішою і водночас найспірнішою є нова редакція статті 118 Конституції. Наразі там записано, що виконавчу владу в областях та районах здійснюють місцеві держадміністрації. Проєкт пропонує замінити місцеві держадміністрації на префекти. І далі у проєкті пропонуються два варіанти.

Перший варіант полягає в тому, що префект призначається на посаду та звільняється з посади президентом за поданням Кабміну, підзвітний та підконтрольний президенту та Кабміну. Це фактично повторює нинішні норми статті 118, згідно з якими глави місцевих адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади президентом за поданням Кабміну, відповідальні перед президентом та Кабміном.

Другий варіант пропонує викреслити президента. І записати, що префект призначається на посаду та звільняється з посади Кабміном, підзвітний та підконтрольний Кабміну.

Вимога послів G7

Неважко здогадатися, який із двох варіантів більше подобається особисто Володимиру Зеленському та Офісу президента. Зрозуміло, що доброю волею вони не випустять зі своїх рук контроль над префектами.

Але тут вступають у гру посли країн "Великої сімки". Вони уважно стежили за підготовкою цього проєкту. Ще пів року тому вони виступили із заявою на підтримку децентралізації і, зокрема, наголосили, що для забезпечення незворотності цієї реформи "Україна має здійснити законодавчі та конституційні зміни".

Коли проєкт нарешті з'явився, посли G7 вважали за необхідне висловити йому підтримку і водночас висунути вимогу. 8 грудня вони оприлюднили заяву, в якій наголосили: "Необхідні ретельні обговорення "подвійного підпорядкування" префектів Кабінету Міністрів України та Президенту України одночасно… Ми підтримуємо рекомендацію Ради Європи (викладену в коментарі Ради Європи від 20 лютого 2020 року), що префект має бути підзвітний лише Кабінету Міністрів України".

Дві логіки

Формально у цій вимогі є своя логіка. Насправді у нас парламентсько-президентська республіка. Президент не є головою виконавчої влади. Найвищим органом виконавчої влади є Кабмін. Тому логічно, щоб префекти як посадові особи, які здійснюють виконавчу владу в областях, підпорядковувалися саме Кабміну, а не президенту.

Але крім формальної логіки є ще й політична. Усі політичні гравці розуміють, що реалізація такого варіанту означатиме грандіозний переділ влади. Фактично президент втратить власну владну вертикаль. Наразі у нього в підпорядкуванні є голови обласних та районних держадміністрацій, причому всіх їх він призначає та звільняє своїми указами. А якщо виконати вимогу послів G7, то влада президента обмежиться будівлею на вулиці Банковій та Збройними Силами. Вся виконавча влада на місцях, включаючи префекти, буде підпорядкована Кабміну на чолі з прем'єр-міністром.

Зрозуміло, що політична вага президента різко зменшиться. А натомість різко збільшиться політична вага правлячої парламентської коаліції та прем'єра. Фактично ми отримаємо канцлерську республіку, як у Німеччині. Роль президента буде приблизно такою, як у федерального президента Німеччини. А роль прем'єра - як у федерального канцлера. Досить сказати, що на всіх самітах лідерів держав Німеччину представляє канцлер, а не президент. Прізвище канцлера Німеччини швидко вивчає весь світ. А прізвище президента Німеччини не знає майже ніхто. Навіть гірше, майже ніхто взагалі не знає, що у Німеччині є президент. Ось приблизно те саме буде з українськими прем'єром та президентом, якщо реалізувати варіант, на якому наполягають посли G7.

Чому саме зараз

Новий проєкт змін до Конституції щодо децентралізації влади — четвертий за останні вісім років. Перші два проєкти вніс Петро Порошенко: 26 червня 2014 р. та 1 липня 2015 р. Причому другий з них навіть пройшов через Конституційний суд та отримав попереднє схвалення парламенту.

У тому проєкті, до речі, пропонувалося, щоб префектів призначав і звільняв президент (за поданням Кабміну) та щоб префекти були відповідальні перед президентом (і підзвітні та підконтрольні Кабміну). Посли G7 тоді не виступали із заявами про те, що це неправильно.

Третій проєкт був внесений Зеленським 13 грудня 2019 р. Він був схожим на другий проєкт Порошенка. У ньому йшлося, що префекти призначаються та звільняються президентом за поданням Кабміну, підзвітні та підконтрольні президенту та Кабміну. Але незабаром, 17 січня 2020 р., Зеленський відкликав свій проєкт, після чого розпочалася підготовка нового. На це пішло понад півтора роки. І ось зараз ми маємо, по суті, два принципово різні проєкти, один з яких подобається Банковій та "слугам народу", а інший — послам G7.

У найближчі кілька місяців на нас чекає, мабуть, запекла боротьба навколо цих двох варіантів. Допустимо на хвилину, що колективний Захід змусив Зеленського погодитися на другий варіант. Тоді навесні наступного року зміни до Конституції можуть бути схвалені 226 голосами, а восени — 300 голосами народних депутатів. Потім через рік, восени 2023-го, мають відбутися чергові парламентські вибори. За результатами "слуги народу" з великою ймовірністю втратять контроль над урядом. У кращому для них випадку вони будуть лише одним із кількох учасників правлячої коаліції. Головною фігурою стане новий прем’єр-міністр. Йому підпорядковуватиметься вся вертикаль виконавчої влади включно з префектами областей та районів. І саме ця повновладна людина матиме найвищі шанси перемогти на президентських виборах — або забезпечити перемогу своєму однопартійцю.

Очевидно, що Зеленському та "слугам народу" така перспектива не подобається. Тому можна прогнозувати, що "слуги" намагатимуться провалити той варіант, на якому наполягають посли G7. Але в такому разі Захід отримає підставу звинуватити Зеленського та "слуг" у зриві найважливішої реформи — децентралізації влади. І в тому ж самому, до речі, їх звинувачуватимуть інші парламентські партії. А без їхньої підтримки жодний проєкт змін до Конституції не набере необхідних 300 голосів.

Захід цілком може порушити питання ультимативно: не буде децентралізації — не буде кредитів та інших пряників, а будуть антикорупційні розслідування та інші батоги. Словом, українське політичне життя збагатиться ще й цим сюжетом.