Привіт Мартиненко від кенгуру. Жертвою австралійського урану в Україні стануть старі схеми
Хоча перелік напрямів, в яких планується спільна діяльність двох країн, досить значний, насправді найбільш реальним виглядає пункт "передача ядерних матеріалів" - тобто поставки в Україну австралійського урану.
А вірніше, уранового концентрату, відомого серед фахівців під назвою "жовтий кек". Кого потіснять австралійці? Їх "кек" замінить російський концентрат, і це поставить хрест на існуючій багато років схемі постачання в Україну ядерного палива, куратором якої вважається знаходиться зараз під слідством Микола Мартиненко. Чи зможе екс-нардеп і сірий кардинал української енергетики встояти під тиском австралійських ділків уранового бізнесу?
Ядерні збирання та розбирання
Коли в кінці 2014 р. в ході візиту до Австралії президент України Петро Порошенко обговорив з тамтешнім прем'єр-міністром Тоні Еббот перспективи закупівлі збагаченого урану для вітчизняних АЕС, преса зустріла цю новину скептично. Особливо російська, та й частина української також підняла звістка на сміх. По-перше, дуже смішно возити уран з Австралії, коли російські партнери під боком (хоча до того часу ці "партнери" вже зайнялися перекроюванням кордонів України); по-друге, з удаваною діловитістю повідомлялося, що австралійський урановий концентрат "не зовсім той, що треба".
В принципі схожі аргументи висували і весь час, поки в Україну намагалися налагодити постачання ядерного палива від шведського підрозділу Westinghouse, а ця історія тягнулася з 2000 р. У ЗМІ відразу ж потрапляла інформація про будь якийсь огрехе, пов'язаному з експериментальної експлуатацією шведських збірок, - будь то міліметрова деформація або натяк на тріщини в трубках. Звичайно ж, такі "сливи" були на руку постачальникам російського палива. Хоча про проблеми з їх збірками, а також такі траплялися регулярно, громадськості не повідомляли.
Природно, перевага російських ядерних паливних збірок віддавалася тому, що в схему їх поставок були вписані інтереси української сторони. Так, для виробництва річного обсягу ядерного палива для 15 вітчизняних атомних енергоблоків необхідно 2,5 тис. т уранової руди. В Україні її видобуток на Східному Гзк становить до 600 т в рік, і після збагачення всю цю продукцію поставляють у Росію. Таким чином, той, хто контролює видобуток урану в Україні, є зацікавленою стороною у поставках палива для АЕС саме з Росії. А претензії НАБУ і судові розгляди навколо Миколи Мартиненка пов'язані саме з тим, що йому приписують організацію бізнес-схем навколо роботи Східного Гзк протягом тривалого часу.
Новий гравець
Австралія в змозі повністю закрити потреби України в урановому концентраті - країна на п'ятому континенті входить в трійку світових лідерів у цій галузі. До того ж у австралійців дуже цікава ціна.
За словами директора з питань інформації та зв'язків з громадськістю асоціації "Український ядерний форум" Ольги Кошарної, український уран, що видобувається в шахтах, в три рази дорожче австралійського.
Можливо, така різниця пояснюється все тими ж бізнес-схемами навколо Східного Гзк, коли через закупівель необхідних для видобутку матеріалів та обладнання за небаченим цінами роздувається собівартість урану.
Незважаючи на трикратну різницю в ціні, відмовлятися від видобутку урану в Україні не збираються. Швидше за все, вже відпрацьовані моделі закупівель після Миколи Мартиненка очолять інші куратори. А для австралійського урану або концентрату відведуть нинішню російську частку - тобто 1,9 тис. т в рік.
На думку експерта, якщо Україна повністю відмовиться від російського ядерного сировини і буде замовляти там тільки виробництво збірок, Росії доведеться змиритися з таким рішенням. "Чехія залишає Росії тільки зборку палива. А концентрат і збагачення урану, на які припадає 80% кінцевої ціни палива, купують на світових ринках. Ось чому зараз ми купуємо російське паливо дорожче, ніж чехи", - сказала Ольга Кошарна.
Таким чином, австралійський проект є диверсифікацією поставок урану, а можливо, і його збагачення. Цікаво, що за пару днів до того, як громадськості стало відомо про набуття чинності угоди з Австралією, глава НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський поквапився повідомити про те, що ведуться переговори з іноземною компанією, готової поставляти в Україну ядерне паливо. "Можу відкрити завісу - у нас з'явився третій бажаючий, крім Westinghouse і "ТВЕЛ". Поки це попередні переговори - зараз у нас тільки два постачальника", - сказав Юрій Недашковський.
Таку заяву - попередня реакція на новину про Австралії. Потрібно врахувати, що Юрія Недашковського складно назвати самостійним гравцем у галузі - його давно пов'язують з Миколою Мартиненком. Тому повідомлення про третьому гравцеві, швидше за все, є сигналом про те, що не потрібно поспішати з австралійським варіантом, який повністю поламає вибудувану ланцюжок поставок з Росії. Адже ще є час для того, щоб остаточно домовитися, в якому швейцарському кантоні і на яких умовах зареєструвати того самого "третього гравця". А потім передати йому контроль над давно налагодженою схемою з Східним Гзк і часткою Росії.