Примирення і поділ. Чи стане "платформа" від Сивохо початком війни за Новоросію

Сьогодні, коли Віктор Медведчук з благословення Путіна створює в Москві альтернативу нормандскому формату, а Андрій Єрмак в Мінську починає переговори з ватажками "молодих республік", а новий Кабмін твердо має намір пускати воду в Крим, мало в кого збереглися ілюзії, що "світ від Зеленського" буде чимось іншим, окрім капітуляції. Питання лише в тому, а чи принесе капітуляція цей самий довгоочікуваний мир? І цілком може виявитися, що замість світу здача України стане початком нової, значно більш кривавою і згубною за своїми наслідками війни. Як мінімум Путін у подібному сценарії цілком може бути зацікавлений, куди більше млявого вписування ОРДЛО в неабияк ослаблене Зеленським державне тіло України.

Цілком показовим у цьому розрізі виявилася сьогоднішня презентація "Національної платформи примирення і єдності" - дітища ще одного кавээнщика в українській політиці, радника секретаря РНБО Сергія Сивохо. Цей проект передбачає "побудову діалогу між мирними людьми на всій території України, в тому числі на тимчасово підконтрольних територіях". Для чого Сивохо має намір створити "дискусійні майданчики" зусиллями якихось "амбассадоров" - людей, "які користуються беззаперечним авторитетом з обох сторін лінії зіткнення і можуть об'єднати навколо себе суспільство".

Однак цілком насолодитися презентацією Сивохо не вдалося, представники "войовничого меншини", чиє ставлення до запропонованої кавээнщиком ініціативи було нескладно передбачити, зірвали захід, наговоривши Сивохо багато невтішного і поваливши його в процесі розмови на підлогу. Ні, по-справжньому бити "миротворця" ніхто, звичайно, не став і під час розмови на підвищених тонах неодноразово звучали заклики натовпу, окружившей Сивохо, не чіпати його фізично, але страху той добряче натерпівся. Втім, вже після інциденту Сергій Анатолійович підбадьорився і, набравшись веселості з винахідливістю, відповів опонентам. Ті, мовляв, просто не хочуть миру, а хоче війни, на якій роблять бізнес і великі гроші, але всіх бажаючих світу, мовляв, не перетолкаете. "Зірвали презентацію, але не зупинять наш рух до світу, ми продовжуємо нашу роботу і наш діалог", - підсумував він.

Що ж стосується активістів, які влаштували штовханину з Сивохо, то, судячи з усього, це були хлопці з полку "Азов". У всякому випадку найбільш активно себе вів відомий Сергій Тамарін з цієї організації. І хоча під час сутички поліція ніяк не перешкоджала подій, після завершення 15 осіб були затримані "для встановлення особистих даних та надання пояснень". І тут же інкримінували за статтею Кримінального кодексу "хуліганство", що передбачає до чотирьох років позбавлення волі. А в ряді анонімних телеграм-каналів, які симпатизують ідеї капітуляції, почали спливати інсайди, що Зеленського ця неприємність з Сивохо дуже раздосадовала і той особисто дав силовикам команду посадити всіх скривдили його колегу по Квк, та і взагалі навести нарешті порядок з распоясавшимися радикалами, що заважають миритися з Путіним.

Правда, останнім чи все трохи перебільшено, поки ніхто не знає, але після того, як в суді спливло власноручно написану заяву на нардепа Софію Федыну, такий варіант подій не здається фантастичним. Так і побічно про бажання Зеленського закрутити гайки всяким патріотичним організаціям простежується вже давно. І ось тут варто подивитися, до чого може призвести спроба силовими методами придушити опір капітуляції, яка природним чином виникало і виникає при спробі відсунути "червоні лінії". Радикалів садили і Кучма, і Янукович з цілком зрозумілою метою - залякати і придушити волю до протестів. І до певного моменту це спрацьовувало, але потім влада осмілівши творила щось, що спровокувало вибух обурення, незважаючи на страх репресій. Для Кучми це стали відверті фальсифікації на виборах-2004, для Януковича непідписання угоди про асоціацію і кривавий розгін студентів на Майдані.

І, можливо, Путін і Козак своїм сценарієм м'якого рішення "української кризи" ведуть зовсім не до включення ОРДЛО в Україну на своїх умовах, а до куди більш сміливому сценарієм нового Майдану і серйозного внутрішнього конфлікту всередині України, який допоможе їм відібрати не жалюгідні шматки Донбасу, які нічого не дають, крім зайвих витрат і головного болю, а всю заповітну Малоросію з сухопутним коридором до Криму і Придністров'я, всім Азовським та Чорноморським узбережжям, Харковом, Одесою, Херсоном, а якщо пощастить то і з Кривим Рогом на додачу, де Зеленському можна буде облаштувати дачку і дати своє гумористичне шоу на Першому новоросійському телеканалі.

Так, Путін хоче мати контроль над усією Україною, але в Кремлі чудово розуміють, що зовсім вся Україна, з Галичиною, Волинню і навіть Подніпров'ям буде для неміцної російської неоімперії надто важким тягарем. Та й федерализованная Україна разом з ОРДЛО - все одно буде залишатися джерелом непотрібної напруги і вічних "малоросійських чвар". Відносна підконтрольність жодним чином не гарантує виходу з-під контролю. А ось успішна реалізація проекту "Новоросія" на тлі насувається глобальної економічної кризи і нового обрання президентом після "обнуління" термінів може стати для Путіна рішенням всіх його нагальних проблем. Тут тобі і "маленька переможна війна", і чергове "збирання земель", і новий рейтинг в 99,9%.

Для реалізації цього сценарію досить змушувати Зеленського на все нові й нові, все більш дратівливі українське суспільство поступки, підгодовуючи того подачками у вигляді чергових обмінів або невеликих економічних пропозицій, щоб раніше чи пізніше Зеленський таки зірвався і створив щось, що остаточно підірве суспільство. Власне, вже зараз все виглядає так, ніби Зеленського свідомо підштовхують до прірви. Поки підручні Зеленського, натхненні світом в очах Путіна, будують "платформи взаєморозуміння", на лінії зіткнення лише частішають обстріл і ростуть жертви серед українських військових, ватажки ОРДЛО не демонструють навіть натяку на якийсь компроміс; постійно заявляючи про принципову неможливість ніякої реінтеграції і показово позбавляючи українська мова чисто формального державного статусу; російські паспорти продовжують видавати жителям ОРДЛО конвеєрним методом.

Так що не виключено, що після прямих переговорів з ОРДЛО, які де-факто вже веде Єрмак, змін до Конституції, до яких вже готується влада законом про референдум, перегляду мовного закону, який збирається робити Зе-команда, і пуску води в Крим Путін вимагатиме щось ще. Наприклад, відмовитися від безвиза та асоціацію з ЄС, заборонити "раскольничью" ПЦУ, дати російській мові статус державної, виправдати Януковича і офіційно визнати Майдан госпереворотом, віддати "молодим республікам" всю територію Луганської і Донецької областей, та і хіба мало чого можна ще придумати. І мета цього буде тільки одна - змусити українців повстати проти Зеленського, щоб той повторив помилку Януковича і перетворив протест в криваву м'ясорубку. Ну а там умовний Кернес з умовного Харкова сам попроситься під "цареву високу руку", хоч в Новоросію з ОРДЛО, хоч в окремий федеральний округ. Ну а на лаврах возвращателя Новоросії Путін зможе правити до кінця своїх днів.