Президент добрих новин. Коли у Зеленського змусять українців не думати про погане
Про проблеми, з якими може зіткнутися наша країна у зв'язку з бажанням двох протиборчих політичних таборів в США використовувати її в своїх цілях, вже багато написано, наприклад, тут. І один з висновків з цього - в найближчий рік навколо України буде дуже багато новин зі знаком мінус. Що боляче вдарить по іміджу держави і влади. При цьому, на жаль, у влади поки не видно стратегічного розуміння, як вийти із ситуації з найменшими втратами.
Негатив вже котиться сніговим комом - тут і історія з Джо Байденом, і реакція на негативні оцінки дій наших європейських партнерів Володимиром Зеленським у розмові з Дональдом Трампом, і нав'язливе бажання Москви схилити Київ до невигідного для нас світу. До цього варто додати внутрішні проблеми - анонсовані урядом реформи, серед яких масштабна приватизація і продаж землі, сприятимуть соціальної турбулентності, що підігрівається опозицією. А укупі замість очікуваного поліпшення ситуації ми можемо отримати її погіршення.
У подібних умовах Банковій спільно з урядом необхідно терміново зайнятися підготовкою та реалізацією важливих для кожного громадянина проектів. Від представників влади вже звучали заяви, що Україні потрібні амбіційні звершення. Ще в липні Володимир Зеленський доручив розпочати підготовку до заявки на проведення Олімпійських ігор. "Нам потрібен певний план, що ми, скажімо, готові за три-чотири роки всі побудувати і тоді можемо бути в черзі і прийняти Олімпіаду. Ми повинні бути амбітними", - підкреслив він. А у вересні колишній тренер "золотий" молодіжної збірної країни Олександр Петраков повідомив: президент запропонував замахнутися на проведення чемпіонату світу з футболу серед юніорів віком до 17 років.
Не відстає від Зеленського і прем'єр Олексій Гончарук. Нещодавно він заявив, що уряд розглядає можливість побудови водного шляху між Чорним і Балтійським морями. Проект Е-40 давно обговорюється в експертному середовищі, але у нього є й багато противників. В першу чергу екологів.
Попередню владу висміювали за прожектерство кшталт будівництва гиперлупа. Але біда була не в тому, що в головах окремих міністрів народжувалися такі фантастичні ідеї, а в тому, що ніхто серйозно не збирався втілювати їх у життя. Тобто вони продукувалися виключно для піару. У підсумку під кінець каденції Петра Порошенка і пішли в історію парламенту та уряду кількість поганих новин значно перевищила кількість хороших. Безумовно, робилося багато правильних речей, але їх було складно пояснити громадянам, оскільки погані новини усмоктувалися в свідомість людей, як вода в прохудившуюся взуття. Зараз українці не хочуть чути про погане, але це довго не триватиме, враховуючи всі вище викладені ризики для країни і влади.
До речі, тут можна згадати досвід, так би мовити, попередників попередників. За часів Януковича–Азарова існувало Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (його ліквідували в 2015-му). Мета цього органу була амбіційною - підготовка інвестиційних проектів, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектора економіки. Серед його проектів були "Повітряний експрес" - швидкісний поїзд між Києвом і аеропортом "Бориспіль", освітня мережа "Відкритий світ" (впровадження 4G) та будівництво LNG-терміналу. Саме навколо нього спалахнув найбільший скандал: в грудні 2012-го від імені іспанського інвестора угоду підписав колишній лижний інструктор.
Але ж необов'язково повторювати чужі помилки! У сформованій ситуації цілком розумно повернутися до ідеї національних проектів. Вони можуть бути різними, наприклад, модними сьогодні екологічними. Після кліматичного саміту ООН багато країн як відреагували: одні пообіцяли зменшити кількість шкідливих викидів, інші вирішили саджати дерева. Що заважає Україні розпочати масштабний проект очищення річок та інших водойм? Або стати передовою країною з впровадження зеленої енергетики? А в якості промоутера цих проектів запросити Грету Тунберг, зробивши її радницею президента або прем'єра.