Червона ганчірка. Чи загрожує Штепі суд Лінча
Одіозна і екстравагантна Неля Ігорівна, яка в свій час з окупованого Слов'янська розповідала російським телеканалам "про силу духу народних ополченців", які обов'язково переможуть "Правий сектор", вийшла на свободу з українським прапорцем у руці і з криком "Слава Україні!".
Дотепники тут же почали на цей рахунок жартувати про благотворний вплив навіть трирічної відсидки на світогляд "ватников". Мовляв, садили "вату-ватою", а випустили свідоме патріотичну громадянку. А посиділа б ще три рочки, дивись, і "Енеїду" разом з творами Дмитра Донцова сторінками цитувала б.
Це, звичайно ж, всього лише жарти. Якщо подивитися на ситуацію серйозно, то картина виникає не сама приємна, а на тлі виправдання одеських сепаратистів у справі "2 травня", так і взагалі виглядає як сумна тенденція. І справа в першу чергу не в самому факті звільнення, а в тому, що слідство і суд ось вже три роки як не можуть поставити у цій справі юридичну крапку. Мабуть, як і в справі одеських сепаратистів, з доказовою базою проти Нелі Ігорівни все не надто райдужно.
Екс-мера Слов'янська, нагадаємо, звинувачують у посягании на територіальну цілісність України і створення терористичної організації, що загрожує Штепи аж довічним ув'язненням. Правда, сама підсудна всі звинувачення заперечує, мовляв, невинуватою я, так як весь час окупації була в полоні "ополченців", а тому за свої дії відповідати не можу, мене примушували, а насправді я ні про який сепаратизм навіть і не думала.
Загалом, справа проти Штепи замість швидкої і показової страти перетворилося в затягнутий і вже мало кому цікавий серіал, і лише звільнення підсудної під домашній арешт пожвавило інтерес глядачів до подій. Схоже, сьогодні мало хто уявляє, що ж тепер робити з Штепой, а тому судовий розгляд буде неспішно тривати і далі.
За великим рахунком, усі прекрасно розуміють, що Неля Ігорівна при всій одіозності далеко не найбільший ворог України. Вона в якійсь мірі стала жертвою обставин. Зрештою прихід Гиркина з запоребриковыми "зеленими чоловічками" зруйнував затишний слов'янський світ мера і навряд чи подібного розвитку подій хотіла сама Штепа. Інша справа, як вона повела себе в ситуації, що склалася. Вибір у Нелі Ігорівни був не надто великий. Можна було вступити в нерівний бій і героїчно загинути як Володимир Рибак, правда, для цього потрібно було мати чіткі патріотичні переконання, яких у Штепи бути не могло. Можна було спробувати непомітно втекти з міста і тоді до екс-мера ніяких претензій не могло виникнути. Можна було спробувати очолити сепаратистський рух і бігти з часом разом з Гиркиным в Донецьк і Росію. Але Неля Ігорівна вибрала самий дивний варіант - вона начебто і "ополченців" підтримувала, але не те щоб дуже вже відкрито і відверто, і разом з ними не втекла. Загалом, вона тепер зрадниця і для Росії, і для України.
Враховуючи все це, навіть самий жорсткий і швидкий вирок для Штепи українську патріотичну громадськість не задовольнить. Вона не Гиркин, не Бородай, не Захарченка з Теслярським і навіть не Олександр Єфремов. Голова Штепи, якщо і потрібна українцям, то виключно як побічний продукт покарання головних винуватців "російської весни". Так що всіх би цілком влаштував якийсь відносно м'який вирок, навіть у вигляді умовного терміну після трьох років відсидки в СІЗО і публічного каяття. Головне, щоб він супроводжувався забороною займати посади в держструктурах. Однак, як бачимо, навіть на такий вирок наша судова система виявляється неспроможною.
У той же час звільнення Штепи під домашній арешт виявилося для українців черговий червоною ганчіркою і ще одним доказом нездатності держави карати тих, хто цього державі відмовляє в праві на існування. У справі екс-мера Слов'янська крапка ще не поставлена, однак тенденція пом'якшення запобіжного заходу не може не натякати на майбутнє виправдання. І це може стати своєрідним прецедентом.
Спочатку 19 одеських "комісарів", потім Штепа, наступним, кого помилує наша правова система, стане, швидше за все, Єфремов, де теж зможуть не знайти достатньо переконливих доказів. Така логіка розвитку подій може виявитися вкрай небезпечною, як показали недавні події в Одесі, де справа дійшла до сутичок націоналістів з поліцією і десятків постраждалих. Справа навіть не в тому, що Штепі або комусь ще можуть влаштувати самосуд, а в тому, що правова та організаційна імпотенція держави може знову занурити країну у вир насильства, в якому причаїлися "ватники" цілком можуть знову підняти голову.
