Злочин без мотиву. Чим обернеться для Зеленського "розкриття справи Шеремета"
Інформація про те, що за підозрою в резонансному вбивстві журналіста Павла Шеремета затримано учасник АТО і рок-музикант Андрій Антоненко і дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко, а в будинках у них проходять обшуки, моментально розбурхав усе волонтерський і патріотичне співтовариство.
Урочистий брифінг з нагоди розкриття гучного вбивства, організований відразу ж після затримання підозрюваних, в якому крім представників Нацполиции, що здійснюють розслідування, взяли участь генпрокурор Руслан Рябошапка і особисто президент України Володимир Зеленський, замість того щоб внести ясність в те, що відбувається, породив лише нові питання і сумніви, давши підстави волонтерів та добровольців стверджувати, що з боку держави на них розпочато справжнє полювання.
За інформацією слідства, озвученої на брифінгу, у вбивстві Шеремета поки підозрюються шестеро людей, і усі вони ветерани АТО або волонтери. Крім згаданих вище Антоненко і Кузьменко, які, як вважає слідство, особисто заклали вибухівку в автомобіль журналіста, затримані також ветеран АТО Яна Дугарь, яка нібито була "розвідницею" і фіксувала на фото автомобіль біля будинку Шеремета і розташування камер спостереження, подружжя Інна та Владислав Грищенко і ветеран АТО Петро Киян. Подружжя Грищенко вже давно перебувають у СІЗО за звинуваченням у зовсім іншому злочині. Їм інкримінують спробу замаху на бізнесмена в містечку Косові Івано-Франківської області. Владислав нібито міг виготовити вибуховий пристрій для вбивства Шеремета, про безпосередній ролі його дружини і Кіяна в цій справі виразно поки ніхто нічого не сказав.
Докази у цій справі поліцейські представляли більше години, проте велика частина показаних доказів має безпосередньо до вбивства журналіста вкрай мало відношення. Слідчі відстежували зв'язку між п'ятьма підозрюваними, з'єднуючи їх наявністю спільних знайомих з тієї ж ветеранско-волонтерської середовища, а також відзначали нібито схожість конструкцій вибухових пристроїв, якими підірвали електроопору на админгранице з Кримом, щоб припинити подачу електрики на окупований півострів, планували підірвати бізнесмена на Прикарпатті і підірвали Шеремета.
І якщо претензії до правоохоронців подружжю Грищенко у справі про замах не виглядають зовсім безпідставними - у Владислава в минулому були судимості, і в їх діях можна побачити якийсь кримінальний мотив особистого збагачення, - то з доказами причетності інших підозрюваних все не надто переконливо.
Головними продемонстрованими доказами проти Кузьменко, Антоненко і Дугарь є записи з камер спостереження на вулицях біля будинку Шеремета, зафіксували чоловіка і жінку, які підклали вибухівку під машину журналіста в ніч перед його смертю, а також дівчину, яка за кілька днів до вбивства бродила біля будинку, фотографуючи камери і припарковані автомобілі. Слідство повідомило, що замовило у Великобританії експертизу цих відеозаписів і ця експертиза нібито прийшла до висновку, що камери зафіксували, що люди на записах, які підкладають імовірно вибухівку, - це саме Кузьменко та Антоненко, а "розвідниця" - це Дугарь.
Ще одним доказом називають те, що під час вбивства мобільні телефони цих людей, хоч і не були запеленгованы на місці вбивства, але "не проявляли жодної активності, що дуже нехарактерно для підозрюваних". Слідство припускає, що підозрювані свідомо залишили телефони вдома, коли пішли "на справу".
Є припущення слідчих вірними чи ні, на це питання має відповісти подальше слідство і суд. Зараз найважливіше питання: чи змогли поліцейські переконати громадськість, що справу і правда розкрито, а підозри ветеранам обгрунтовані? І відповідь на це питання однозначна - ні. Прямих і "залізобетонних" доказів вини Кузьменко, Антоненко та інших слідство не надало. Можливо, у британських експертів і правда є підстави стверджувати, що на відео саме Кузьменко та Антоненко, але якість відео з камер спостереження, записаного ще й вночі, дуже невисока. І з упевненістю стверджувати, хто там зображений навряд чи хтось візьметься. Підозріле мовчання телефонів в момент вбивства, може бути, і доказ, але явно непряма, і будувати тільки на ній обвинувальний висновок точно не вийде.
В якості доказів слідство також призводить записи телефонних розмов підозрюваних, але трактувати ці розмови можна дуже по-різному, а про вбивство Шеремета, підготовці цього злочину або заметании слідів на цих плівках ніхто не говорить. Їх демонстрацією, схоже, слідство спробувало дати характеристику підозрюваних, які нібито обговорювали необхідність дестабілізації ситуації в країні і необхідність для України якоїсь сакральної жертви, в якості якої нібито навіть називали фігурантку іншого кримінального переслідування - Марусю Звиробий. Останній, нагадаємо, звинувачують у висловлюванні загроза президенту Зеленському.
Найбільш слабке місце в версією слідчих - мотив. Як стверджують у поліції, Шеремет був убитий з метою дестабілізації ситуації в країні". Проте абсолютно незрозуміло, як саме смерть Шеремета повинна була цю викликати дестабілізацію, чому це повинен був стати саме Шеремет, далеко не самий відомий в Україні журналіст, і, саме головне, - навіщо підозрюваним у 2016 р. була потрібна ця дестабілізація.
У записах розмов підозрюваних, оприлюднених наслідком, йдеться про події останніх місяців, коли президент вже був Зеленський, і бажання підняти проти нього Майдан ще можна пояснити непопулярністю коміка серед патріотів, але у випадку з 2016-му ця логіка зовсім не працює.
Крім того, результати розслідування породжують і ряд інших питань. Чому Антоненко, який проживає недалеко від будинку Шеремета, вирішив вбити саме його, ризикуючи бути поміченим і впізнаним під час підкладення бомби кимось із сусідів? Чому за три роки, які пройшли з моменту злочину, підозрювані не виїхали з країни, адже він мав для цього і час, і можливості? Чому підозрювані, вчинивши тяжкий злочин, як ні в чому не бувало продовжували вести активне громадське життя, не намагаючись затаїться, щоб не привертати до себе зайву увагу? Чому, будучи людьми, які займають більш-менш серйозне становище в суспільстві, зважилися особисто підкладати бомби під машини, замість того щоб найняти для цього бомжа, алкоголіка, наркомана чи запеклого злочинця? Та й взагалі, музикант і хірург не дуже в'яжуться з вбивством, та ще й здійсненому за вкрай дивним мотиву.
Зрозуміло, результатами розслідування сьогодні вірять хіба що Андрій Портнов, який не приховує своєї радості, і інші подібні йому особистості. У патріотичному співтоваристві, яке намагається відійти від шоку, вимальовується зовсім інша картина. Там вважають, у Зеленського свідомо дискредитують добровольческое і волонтерський рух, в якості помсти за вже відбулися акції протесту та з метою позбутися від організованої сили, яка може становити загрозу для його влади.
Таким чином, "розкриття справи Шеремета", про що з гордістю і, напевно, дещо передчасно рапортували в Нацполиции і ГПУ, відразу ж стало черговим чинником посилення розколу в українському суспільстві і конфлікту між нинішньою владою та патріотичною громадськістю. При цьому риторика влади все більше зміщується від засудження Росії як агресора, до засудження українських націоналістів, які все більше виглядають як радикали, готові заради своїх ідей йти на найстрашніші і нелюдські злочини. Для Путіна такий поворот у внутрішньоукраїнському дискурсі просто ідеальний.
Що ж стосується Зеленського, то досить дивним виглядає його особисту участь у брифінгу у справі Шеремета. З одного боку, зрозуміло бажання попіаритися на тому, що справа, яка при Порошенко не могли розкрити роками, так швидко розкрили при його президентстві. Але з іншого - своєю особистою присутністю при озвучуванні не надто переконливих доказів він дав ще один привід своїм критикам стверджувати, що переслідування патріотів і репресії проти них здійснюються під особистим контролем і за вказівкою саме Зеленського.
Для "ватяною" частини його електорату - це, звичайно, плюс, а от для тих виборців, хто не хотів би реваншу проросійської політики, подія - зайвий привід розчаруватися в "народному президентові". Ну а те, що затримання у справі Шеремета відбулися одразу ж після зустрічі в Парижі, практично одночасно зі звинуваченнями Петра Порошенка у державній зраді, здатне породити у противників команди Зе конспірологічні теорії про те, що між Путіним і Зеленським, і правда, існує якась таємна домовленість про поетапне капітуляції, в якій розправа і дискредитація добровольчого руху є одним з епізодів.
