Принади карантину. Чому Шмигаль може заборонити Пасху, але не мітинги проти Зеленського
Нагадаємо, 11 березня Кабміном було прийнято постанову №211 про встановлення карантину на всій території України. Спочатку карантин був оголошений з 12 березня по 3 квітня, проте 25 березня Кабмін відсунув закінчення карантину на три тижні - до 24 квітня. Це означає, що під карантин підпадає святкування Пасхи: римо-католики і протестанти будуть відзначати Воскресіння Христове 12 квітня, православні та греко-католики - 19 квітня.
Вранці 1 квітня на селекторній нараді у Володимира Зеленського, що пройшов за участі прем'єра Шмигаля і деяких інших членів уряду, була розглянута можливість запровадження додаткових, більш жорстких карантинних заходів. Зокрема, мова йшла про режимі "всі в масках" з 6 по 24 квітня та обмеження кількості людей при перебуванні на вулиці. Адже пік захворюваності коронавірусом очікується саме на великодні свята. Щоб утримати людей вдома, влада провела переговори з усіма телевізійними групами про трансляції пасхальних богослужінь.
Коли нарада у Зеленського завершилося, було скликано засідання Кабміну, на якому Шмигаль обговорив з членами уряду конкретний перелік додаткових карантинних заходів. Після доопрацювання ці заходи повинні увійти у майбутню нову редакцію постанови №211. Ми проаналізуємо ці заходи з двох точок зору - законності та практичної здійсненності.
Режим "всі в масках"
Серед нових карантинних заходів кидається в очі ряд заборон. Отже, з 6 до 24 квітня заборонено:
- перебування в громадських місцях без одягненою маски або респіратора;
- переміщення групою осіб більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності і супроводу дітей;
- перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 16 років, без супроводу повнолітніх;
- відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою і в разі службової необхідності;
- відвідування спортивних і дитячих майданчиків.
Деякі з цих заходів ще раніше були введені в дію місцевою владою, але тепер вони встановлюються по всій Україні.
З питання про законність цих заходів зазначимо наступне. Стаття 33 Конституції говорить, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, за винятком обмежень, які встановлюються законом". Уряд посилається на закон "Про захист населення від інфекційних хвороб" (він був прийнятий ще в 2000 р.), у статті 29 якого говориться, що карантин встановлюється та відміняється Кабміном і що в рішенні про встановлення карантину "встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них".
Під "часові обмеження" цілком підпадає заборона пересуватися групами та інші подібні заборони, а під "додаткові обов'язки" - вимога до всіх носити в громадських місцях маски або респіратори. Таким чином, жорсткі карантинні заходи не є зовсім вже беззаконними, як можна було б подумати.
Інше питання - наскільки вони здійсненні на практиці. Вистачить поліції, щоб розбивати на вулиці будь-які групи, що налічують більше двох людей, і щоб відстежувати носіння масок всіма або респіраторів в громадських місцях? Безсумнівно, не вистачить. Тобто це швидше створюється нова можливість для сваволі і поборів з боку хабарників в поліцейській формі, які зможуть вибирати собі жертви і вимагати з них штраф - "а не то відвеземо у відділок і там заразим коронавірусом".
Великдень онлайн
25 березня, як тільки стало відомо про продовження карантину до 24 квітня, ПЦУ і УГКЦ повідомили про бажання мінімізувати скупчення людей під час великодніх богослужінь. РПЦ в Україні, судячи з усього, ніяких самообмежень з-за коронавіруса накладати не збирається.
Постанова Кабміну №211 ще з 17 березня заборонив проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних і інших заходів, в яких бере участь більше 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади і органів місцевого самоврядування.
З питанням про законність цих заходів звернемося, знову ж таки, до Конституції. Її стаття 35 свідчить, що кожен має право "безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і релігійні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей".
Таким чином, заборона на колективні відправлення релігійних обрядів, введений в інтересах охорони здоров'я населення відповідно до закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", цілком можна вважати відповідним Конституції. А РПЦ, масово порушує вимоги карантину, демонструє свідоме і навмисне нехтування здоров'ям українців та законодавством України.
Залишається питання про реалістичність заборони на масові релігійні заходи. Звичайно, розганяти парафіян РПЦ в день Пасхи не тільки неможливо, але і безглуздо. Люди лише разъярятся і в процесі разъярения ще більше позаражают коронавірусом і один одного, і правоохоронців.
Але це зовсім не означає, що заборона нереалістичний. Однак здійснювати його необхідно завчасно, використовуючи весь той арсенал превентивних заходів, який є в розпорядженні СБУ, Нацполиции, Держприкордонслужби (багато попи РПЦ, нагадаємо, люблять шастати туди-сюди через українсько-російський кордон, та ще й з вантажами всяких незадекларованих цінностей).
Образно кажучи, нейтралізувати тисячу попов РПЦ до Великодня обійдеться суспільству на багато порядків дешевше, ніж отримати мільйон парафіян РПЦ, заражених коронавірусом в результаті святкування Великодня офлайн. А який варіант буде реалізований - це безпосередньо залежить від ступеня ефективності президента Зеленського, уряду Шмигаля і всієї нинішньої влади. Тому прогноз сумний.
Народне маски-шоу на Банковій
Говорячи про масові заходи, не можна не згадати і про можливі акції протесту - політичних, профспілкових та інших. До речі, такі акції можуть бути організовані і з дотриманням вимог карантину. Протестувальники з плакатами і гаслами можуть бути в масках і триматися на пристойній відстані один від одного, що не завадить їм заполонити, скажімо, весь урядовий квартал.
На даний момент неясно, чи вистачить у влади розсудливості, щоб не спровокувати акцію протесту проти якийсь особливо жахливою зради. Є небезпека, що навпаки, влада зважиться на зраду саме тому, що буде впевнена в неможливості акцій протесту в умовах карантину.
І знову дивимося в Конституцію. Її стаття 39 говорить: "Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей".
Отже, бачимо, у чому відмінність масових громадянських акцій від колективних релігійних обрядів: уряд має право заборонити збиратися на Великдень, бо воно має для цього законні підстави; однак воно не вправі заборонити збиратися проти Зеленського або проти Шмигаля, бо для цього замало мати законні підстави - потрібно ще рішення суду.
Останній раз масові політичні акції заборонялися в столиці в часи Евромайдана. Окружний адміністративний суд Києва заборонив масові акції в центрі Києва спочатку з 1 грудня 2013 р. по 7 січня 2014 р., а потім продовжив цю заборону до 8 березня 2014 р. Режиму Януковича це анітрохи не допомогло. Точніше, це допомогло йому швидше прийти до фіаско.
До речі, ці рішення суд приймав за позовом КМДА. Нинішній глава КМДА Віталій Кличко, звичайно ж, таку ініціативу на себе не візьме. Так що Зе-команді, щоб організувати подібну заборону, доведеться спочатку змістити Кличко і поставити свого кадру на чолі КМДА. Або ж змусити уряд Шмигаля подати позов про заборону акцій протесту по всій Україні.
Це допоможе Зеленському не більше, ніж Януковичу. Втім, є шанс, що у Зеленського і зрада, і заборона на акції проти зради забуксує на півдорозі - і все закінчиться нічим.
