Вбивче перемир'я. Скільки ще Зеленський протримає Україну в заручниках у Путіна

Вранці 7 вересня стало відомо про нові втрати на фронті. Прес-служба Об'єднаних сил повідомила, що за минулу добу, 6 вересня, збройні формування РФ кілька разів порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 р. На Луганщині противник відкрив прицільний вогонь зі стрілецької зброї по нашим захисникам біля Причепилівки. В результаті обстрілу один український військовослужбовець загинув. На іншій ділянці фронту, на Донеччині, чергами з автоматичного станкового гранатомета ворог обстріляв позиції українських захисників поблизу Красногорівки. В результаті обстрілу поранення отримав військовослужбовець ЗСУ. Крім того, російські окупаційні війська двічі здійснили провокаційні постріли з підствольного гранатомета в районі селища Шуми на Донеччині.

Неадекватний ролик

Після 22 липня це перший випадок, коли прес-служба Об'єднаних сил підтверджує факти загибелі і поранення наших воїнів від ворожих обстрілів. Хоча у нас були і загиблі, і поранені, але ці факти пояснювали небойовими втратами, нещасними випадками і т. д. І якщо тепер командування ООС визнало за необхідне публічно визнати неодноразове порушення ворогом перемир'я, укладеного 22 липня, то це свідчить про те, що далі робити вигляд, ніби перемир'я зберігається, вже не можна.

Тому всі чекали реакції верховного головнокомандувача. Однак Володимир Зеленський знову підіграв тим, хто говорить про його здібності здраво оцінювати ситуацію. На своїй фейсбук-сторінці він помістив відеоролик, в якому похвалився торішнім досягненням — обміном полоненими і утримуваними особами між Україною і Росією, який відбувся рік тому.

"Цей пост виглядає як знущання на тлі вчорашніх обстрілів. Краще б висловив співчуття родичам загиблих захисників замість самомилування", "Де заяви з приводу вчорашніх обстрілів? Може, сподіваєшся, що загиблих і поранених проведуть як небойові втрати? Ти їх убив, "закінчивши війну в своїй голові ", — такими словами в коментарях до чергового "відосіку" від верховного головнокомандувача висловили своє обурення користувачі Facebook.

Обстріли названі "окремими провокаціями"

Далі у Зеленського був привід заявити про свою позицію на урочистостях з нагоди Дня воєнної розвідки України. Але і там в своєму виступі він залишив без уваги те, що хвилювало всіх, — фактичний зрив перемир'я ворогом.

Очевидно, справа не в тому, що нібито на Банковій не встигли вставити в президентську промову кілька слів. Справа саме в небажанні чіпати цю тему.

І стало це зрозуміло ще під вечір 6 вересня, коли на президентському сайті з'явилося повідомлення про розширену нараду керівництва української делегації в Тристоронньої контактній групі, участь в якій, зокрема, взяли віце-прем'єр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, міністр оборони Андрій Таран і представники Генерального штабу. На той момент вже було відомо про поранення українського воїна під Красногорівкою. І ось які формулювання придумали на Банковій: "Особливу увагу на зустрічі було приділено інциденту, що стався 6 вересня, в результаті якого був поранений український військовослужбовець, який здійснював роботи по розбору згорілого бліндажа. Взявши до уваги всі обставини інциденту, учасники наради дійшли висновку, що окремі провокації з боку ОРДЛО не можуть і не стануть підставою для зриву мирного процесу. Тобто українська сторона робитиме все для того, щоб не допустити зриву перемир'я на Донбасі".

Необхідності реагувати ще немає?

Замість реакції Зеленського з'явилася реакція анонімного джерела з Банкової. У коментарі "Укрінформу" він розповів, що 6 вересня Зеленський провів спеціальну нараду, що стосується обстрілів, через які один український військовий загинув, а один був поранений. Повідомляється, що за результатами наради міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба ініціював термінову розмову з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Також Україна задіяла координаційний механізм реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння Спільної центру контролю і координації, а також проінформувала про інцидент Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні.

Добре, а що ж робити українським військовим? За повідомленням джерела "Укрінформу", "президент ще раз підкреслює, що Україна не відступає від позиції досягнення миру і виконує всі домовленості, досягнуті 22 липня щодо режиму припинення вогню, що доведено СММ ОБСЄ. Однак при необхідності українські військові будуть захищати суверенітет, територіальну цілісність і життя українських громадян, своєчасно і рішуче реагуючи на активність супротивника".

Ще раз: "при необхідності українські військові будуть ...". Сказано це в майбутньому часі. Зараз, виходить, такої необхідності немає — принаймні, для Зеленського.

Наші воїни стали заручниками

Пріоритетами для Зеленського зараз є продовження перемир'я і переговорний процес. Обидва — і перемир'я, і переговори — покладені в основу піару Зе-влади перед місцевими виборами 25 жовтня. Зеленський хотів би хвалитися виконанням своєї передвиборчої обіцянки про швидке припинення війни і встановлення миру на Донбасі. Однак обіцянка залишається невиконаною, і в якості фальшивого замінника виборцям підсуваються перемир'я і переговори.

Тому Банкова буде зображувати збереження перемир'я навіть тоді, коли всі будуть бачити, що воно зірвано. До того ж Зеленський побоюється вчинити інакше, тому що дуже боїться зірвати другу компоненту своєї передвиборної комбінації, тобто переговори по Донбасу. Зеленський сподівається, що ще до 25 жовтня вдасться-таки провести в Берліні саміт лідерів "нормандської четвірки". І заради збереження цієї перспективи він буде чуйно прислухатися до побажань з Кремля. А прес-секретар Путіна Пєсков вже заявив, що Москва наполягає на продовженні режиму припинення вогню.

Все це означає, що наші воїни на фронті фактично стали заручниками передвиборчих політтехнологій Зеленського. Ворог буде і далі вести обстріл, нахабніючи від безкарності. А наші захисники будуть змушені сподіватися на горезвісний "координаційний механізм" і на те, що Кулеба випросить якихось обіцянок у Лаврова (немов Лавров може щось гарантувати за Путіна).

Найсумніше те, то це не дасть Україні ніякого позитивного результату ні в тактичному, ні в стратегічному плані. Ніяких обіцянок Зеленському Путін не дасть, а навіть якщо дасть, то виконувати не буде. Але він буде шантажувати переговорами і відкладанням берлінського саміту, по максимуму користуючись надіями Зеленського і експлуатуючи його страхи. З іншого боку, ніякої адекватної стратегії, як ще глибше не загрузнути в цій пастці, у Зе-влади немає.