Не гірше Томосу з безвизом. Як Порошенко знайти 300 голосів за скасування недоторканності
Останній тиждень засідань восьмої сесії Верховної Ради восьмого скликання (10-13 липня) повинна порадувати українців голосуванням народних депутатів за скасування їх, народних депутатів недоторканності. Правда, це буде тільки попереднє голосування, для якого достатньо 226 голосів. А остаточне голосування належить наступної, дев'ятої сесії, яка почнеться 4 вересня. Тоді для внесення змін у Конституцію необхідно буде набрати не менше 300 голосів. І все питання в тому, як президент їх знайде.
Втім, це питання цікавить і самих депутатів. Вони теж намагаються прорахувати ходи наперед і вгадати, який хід буде для них найбільш виграшним. Підемо ж за їх думками, спрямованими в майбутнє.
Зрозуміло, що більшості парламентаріїв не хочеться втрачати недоторканності. Президент, до речі, врахував це в своєму законопроекті і запропонував скасувати недоторканність депутатів лише з 2020 р. - вже після чергових виборів Верховної Ради, які повинні відбутися 27 жовтня 2019 р. Проте дуже багатьом депутатам і це не подобається, так як вони хочуть потрапити в новий парламент і, природно, бажають зберегти всі ті переваги, які надає депутатський статус, включаючи недоторканність.
Крім того, всі розуміють, що Порошенко у разі результативного голосування депутатів за його проект буде по максимуму використовувати це як передвиборну фішку в своїй президентській кампанії. А половині парламентаріїв, м'яко кажучи, не подобається перспектива другого терміну Петра Олексійовича. Та хоча б для того, щоб насолити йому, вони не проти завалити його проект.
Але тут перед депутатами постає проблема виборців. Як відомо (і для цього не потрібні соцопитування), народ в основній своїй масі гаряче підтримує скасування будь недоторканності будь-яких можновладців. Якщо парламентарії відмовляться позбавляти себе привілейованого положення, Порошенко буде нагадувати про це виборцям весь час до самих президентських виборів. Більше того, він навіть може винести (або пообіцяти винести це питання на референдум.
Все це буде бити насамперед за конкурентам Порошенко на президентських виборах - таким як Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Андрій Садовий, Юрій Бойко, якщо парламентські фракції їхніх партій ("Батьківщини", Радикальної партії, "Самопомочі", "Оппоблока") відмовляться підтримати скасування депутатської недоторканності. Звичайно, Тимошенко з Садовим і Ляшко з Бойком будуть розповідати, що вони не підтримали проект Порошенко, тому що вимагають ще й скасування недоторканності президента і прийняття закону про імпічмент. Мовляв, ось коли я стану президентом, тоді і доб'юся скасування недоторканності і своєї, і депутатської. Тільки, напевно, мало хто в таке повірить.
До того ж 19 жовтня минулого року, коли Верховна Рада направила президентський проект на перевірку до Конституційного суду, в підтримку такого рішення виступили і Ляшко, і Бойко, і голова фракції "Самопомочі" Олег Березюк, і Сергій Соболєв від імені "Батьківщини". Вони підкреслювали, що скасування недоторканності необхідна і що цього чекає народ. Нагадаємо, під стінами Верховної Ради тоді проходила досить масова антикорупційна акція, одним з головних вимог якої як раз і звучала скасування недоторканності. Так що всі ці партії і їх лідери зараз ризикують нарватися на звинувачення у відмові від своїх публічних обіцянок.
Тут можна взагалі запідозрити підступ: а раптом Порошенко якраз і чекає, що його конкуренти самі зганьблять себе перед виборцями. Тому для Тимошенко, Ляшко, Садового більш безпечно проголосувати за президентський проект обидва рази - зараз і на наступній сесії (і заодно скористатися цими приводами для розкручування теми імпічменту). Тоді в разі прийняття проекту можна буде підкреслювати свій неоціненний внесок у цей результат.
Більше можливостей для маневру у Юрія Бойко. Він може виступити проти внесення змін до Конституції і пояснити своїм виборцям, що влада збирається використовувати скасування недоторканності для знищення "Оппоблока". Його електорат, швидше за все, йому повірить.
Однак найбільш потужний опір президентського проекту можуть зробити депутати-мажоритарники, яких все-таки майже півпарламенту. Без них 300 голосів ніяк не набереться. Навіть серед тих з них, хто значиться членом фракції БПП або НФ, багато можуть під час вирішального голосування утриматися, не вставити картку або просто відсутні. У самому справі, якими обіцянками можна простимулювати (або якими погрозами примусити) мажоритарника проголосувати за ліквідацію тієї привілеї, яка, з його точки зору, якраз і становить головну цінність депутатського крісла?
Зрозуміло, не всі мажоритарники однакові. Деякі, навпаки, підтримують скасування депутатської недоторканності саме тому, що це знизить рівень конкуренції в округах. Ці депутати розраховують позбутися таким чином від найбільш небезпечних конкурентів - тих "грошових мішків", які звикли бачити в депутатському мандаті індульгенцію за гріхи.
До речі, в цьому є додатковий резон для партійних лідерів підтримувати скасування недоторканності. Адже якщо з боротьби за округи самоусунуться "грошові мішки", отже, більше шансів на перемогу буде у партійних висуванців, зокрема, у керівників місцевих парторганізацій. А це, в свою чергу, підвищує привабливість (цінність) партійних портфелів на регіональному рівні.
Банкова, напевно, могла б зацікавити деяких мажоритарників з груп "Відродження", "Воля народу" та позафракційних, пообіцявши їм сприяння на майбутніх парламентських виборах. Але ціна таких гарантій невисока, оскільки перед парламентськими виборами, що відбудуться президентські, і депутати аж ніяк не впевнені в тому, що Порошенко збереже свій пост.
За цих розкладів перспектива внесення змін до Конституції виглядає абсолютно невизначеною. Аргументів, наявних у Порошенка, може вистачити для того, щоб його проект на наступній сесії набрав 300 голосів, але з такою ж ймовірністю може і не вистачити. Між тим ризикувати тут не можна: якщо проект отримає хоча б на один голос менше, ніж потрібно, то, відповідно до Конституції, внести новий такий проект можна буде не раніше ніж через рік. Тому Банковій час задуматися над тим, щоб організувати в день вирішального голосування масову акцію під Верховною Радою з вимогою скасування недоторканності, щоб додатково простимулювати депутатів.
Попереднє голосування у липні перед канікулами здається менш проблемним, все-таки тоді буде достатньо 226 голосів. Але там є своя складність: крім президентського законопроекту є ще й депутатський на ту ж тему, і якщо голоси між ними розділяться, то обидва вони можуть провалитися. Щоб парламент не спіткнувся об цей камінь спотикання, фракціям і групам необхідно домовитися про те, що на голосування буде винесено тільки президентський проект як такий, що має найбільші шанси на ухвалення. Однак зараз депутати найменш схильні домовлятися.
Що і коли пропонується змінити в Конституції
Законопроект № 7203 про внесення змін до статті 80 Конституції пропонує вилучити з цієї статті два положення: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність" та "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". Цей проект внесений президентом 17 жовтня 2017 р. та визначений як невідкладний.
Точно такі ж зміни пропонує законопроект № 6773, внесений 19 липня 2017 р. (тобто ще до президентського проекту) 158 народними депутатами з різних фракцій і груп та позафракційних. Відмінність між двома проектами полягає в дату, з якої скасовується недоторканність народних депутатів. У депутатському проекті записано, що закон вступає в силу на наступний день після його опублікування. А значить, він повинен ставитися і до народних депутатів нинішнього, восьмого скликання.
19 жовтня 2017 р. обидва законопроекти були включені до порядку денного та направлено в Конституційний суд, щоб він перевірив їх на відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції. За таке рішення щодо президентського проекту проголосували 336 парламентаріїв, депутатського - 328. Проте Конституційний суд не поспішав виконати свою перевірочну функцію. Нарешті 6 червня 2018 р. він дав позитивний висновок щодо законопроекту № 6773, а 19 червня - і № 7203.
