Старе обличчя судової реформи. Як Богдан Львів буде рулити Верховним судом
15 грудня буде першим днем роботи Верховного суду, створеного в результаті судової реформи замість старого Верховного суду України. Цю дату визначив пленум ВС, який відбувся 30 листопада і обрав також керівництво ВС.
Конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного суду було оголошено ще в листопаді минулого року. Проводила конкурс Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) за участю Громадської ради доброчесності (ОСД). За результатами конкурсу 10 листопада 2017 р. Петро Порошенко видав указ про призначення 113 суддів ВС. Переважна більшість їх є вихідцями з судової системи або були суддями коли-то в минулому, і тільки близько 20% до призначення у ВС працювали в адвокатурі або в науковій сфері. Близько чверті призначених суддів отримали негативний відгук ОСД, тобто, на думку ОСД, вони порушували права людини або брали політично мотивовані рішення, або не могли пояснити власний добробут.
Природно, робота ВР буде багато в чому залежати від його керівництва. Тому перед пленумом ВС, який повинен був обрати голову та заступника голови ВС, розгорнулася боротьба між різними групами впливу. У результаті був знайдений компроміс між старим суддівським корпусом і президентською адміністрацією. Ключовою фігурою цих домовленостей став Богдан Львів, який раніше очолював Вищий господарський суд України (ВГСУ), а з 10 листопада є суддею Касаційного господарського суду у складі ВС.
Богдан Львів очолив ВГСУ 15 квітня 2014 року, тобто незабаром після революції. До цього майже 10 років він був рядовим суддею ВГСУ, а до того близько 12 років працював суддею в системі військових судів. Однак обрання його головою ВС могло б викликати негативний громадський резонанс. Справа в тому, що за цим суддею тягнеться шлейф скандалів, а ОСД під час конкурсу у ВС дійшов висновку, що кандидатура Богдана Львова "не відповідає вимогам добросовісності та професійної етики". Зокрема, ОСД стверджував, що Львів є фігурантом низки резонансних кримінальних проваджень, у тому числі у справі про втручання в автоматизовану систему ВГСУ і у справі про можливе хабарництво члена Вищої ради юстиції Павла Гречковський.
Тому було вирішено висувати на посаду голови ВС людини, що не має за собою подібного шлейфу і отримав позитивний відгук ОСД. Так виникла кандидатура Валентини Данішевської. Вона, як і Богдан Львів, є суддею Касаційного господарського суду у складі ЗС, до цього призначення працювала директором благодійної організації "Центр комерційного права", раніше близько 10 років була суддею Арбітражного суду Запорізької області, до того - арбітром у відомчому арбітражі. А Богдана Львова було вирішено зробити її заступником, з тим щоб саме він став реальним керівником ВС, але не привертав зайву увагу широкої публіки.
Після досягнутого компромісу організувати подальшу процедуру було вже неважко. Напередодні пленуму ВС на зборах касаційних судів були озвучені прізвища п'яти кандидатів на посаду голови ВС. У їх числі був і Богдан Львів. Кандидатура Данішевської була висунута вже на самому пленумі. Крім неї, були висунуті ще дві кандидатури, які називалися напередодні колишнього виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадія Бущенка і колишнього судді Львівського окружного адміністративного суду Володимира Кравчука. Решта троє з раніше озвучених кандидатур, у тому числі й Богдан Львів, висунуті не були. При цьому Богдан Львів виступив із заявою, що він вирішив не висуватися на посаду голови ВС, оскільки судова система потребує оновлення осіб, і попросив підтримати Данишевскую. Тут же з таким же закликом виступили ще троє суддів. Потім відбулося таємне голосування, в якому взяли участь всі 111 суддів, які прибули на пленум. Підсумки підрахунку голосів: проти всіх - 11 голосів, Данішевська - 67, Кравчук - 21, Бущенко - 12.
Потім Данішевська, відповідно до встановлених законом повноважень, внесла кандидата на посаду заступника голови ВР. Ним став Богдан Львів. Після обробки бюлетенів він набрав 77 голосів, що не підтримали його 34 судді.
Таким чином, судова реформа формально отримала нове обличчя - Валентину Данишевскую. А українське правосуддя отримало нового реального керівника - Богдана Львова.
