Православні консерви. Як Кличко рятував Московський патріархат в парламенті

Написаний аж два роки тому законопроект № 4128-д "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо зміни релігійними громадами підпорядкованості)" готувався в неабиякій поспіху, що досить зрозуміло. З одного боку, термінове прийняття документа обумовлено прагненням зробити це в розпал "Томос-туру" президента Петра Порошенка по містах і селах. А з іншого - треба було поспішати, поки не спала хвиля загального тріумфу з нагоди набуття автокефалії і не загальмувався процес переходу парафій з УПЦ МП в ПЦУ.

Здавалося б, з мобілізацією голосів під цей законопроект серйозних проблем не повинно виникнути. Всі фракції націонал-демократичного спрямування, незважаючи на опозиційність або неоппозиционность до Порошенка, не голосувати за документ, покликаний серйозно полегшити громадам перехід в ПЦУ, просто не могли. Однак, як показало голосування, все виявилося далеко не так просто.

При першій спробі прийняти законопроект свої голоси віддали лише 223 депутати, після чого провалилася перша спроба проголосувати за повернення до розгляду 4128-д. І тільки з третього разу вдалося спочатку зібрати голоси за повторне голосування, а після цього набрати необхідні 229 "за".

Якщо подивитися результати голосування по фракціях, то вимальовується цікава картина. Зі 135 депутатів від БПП позитивно проголосували лише 86, що близько двох третин. І хоча до недисциплінованості президентської фракції всі вже звикли, такі слабкі результати важко назвати наслідком звичайної розхлябаності. Якщо ж подивитися на пофамильный список голосуючих, то картина стає більш-менш зрозуміла - багато неголосовавшие це депутати. так або інакше пов'язані з київським мером Віталієм Кличком і його політсилою УДАР.

З відомих ударівців голосування пропустили: Дмитро Білоцерківець, Валерій Іщенко, Артур Палатний, Оксана Продан, Геннадій Ткачук, Павло Різаненко та інші. І хоча сам Кличко отримання українською церквою Томосу публічно привітав, таке голосування пов'язаних з ним депутатів важко пояснити якось інакше, окрім як позицією цієї політсили.

І щоб пояснити цю позицію, не можна не згадати про те, що київського мера вже давно пов'язують з олігархом Дмитром Фірташем. Сам Фірташ про політичну співпрацю з Кличком прямо говорив у Віденському суді. Цей олігарх, зробив собі статки на торгівлі російським газом, вважається одним з лідерів групи "газовиків" у колишньої Партії регіонів. Сьогодні інший представник цієї групи Юрій Бойко балотується в президенти під вивіскою "єдиного кандидата від південно-сходу" від "Опозиційної платформи - За життя", в якій з "газовиками" об'єдналися Вадим Рабинович і Віктор Медведчук.

Як і належить відверто проросійського українському політику, Фірташ, поки не опинився під домашнім арештом у Відні, активно, публічно і фінансово підтримував Московський патріархат, за що був навіть удостоєний ордена з рук самого патріарха Кирила. Тобто не можна виключати, що саме на прохання Фірташа ударівці не стали голосувати за "закон про перехід".

Більше того, як повідомили "ДС" наші джерела, напередодні голосування входить в групу Удару в БПП нардеп Оксана Продан вела переговори з ієрархами УПЦ МП. Уродженка Чернівців Оксана Продан також близька до Фірташа, а, крім того, і сам предстоятель УПЦ МП Онуфрій є її буковинським земляком.

Але і крім впливу Фірташа у Кличка можуть бути підстави підтримувати російську церкву в Україні. Не треба забувати, що і сам Кличко, і його молодший брат Володимир хрестили своїх дітей в Московському патріархаті. А вже будучи мером Віталій Володимирович приймав рішення на користь УПЦ МП. Так, у 2015 р. він наклав вето на рішення міськради про позбавлення УПЦ МП пільг на нерухомість. Як бачимо, з позицією з питання церкви київського мера все, як мінімум, дуже неоднозначно.

Що ж стосується інших фракцій, то вкрай показовим є голосування "Батьківщини". Фракція Юлії Тимошенко дала всього дев'ять голосів "за" з 20-ти. Тобто менше половини. Сама Тимошенко в цей раз проголосувала, однак ряд знакових депутатів з її фракції проігнорували голосування. Це і Григорій Немиря, і Сергій Власенко, та Іван Кириленко, і інші. Зрозуміло, відсутність більше половини фракції на важливому голосуванні завжди можна пояснити ще більш важливою відрядженням, але якось занадто часто, щоб це було просто збігом, то особисто Тимошенко, то частина її депутатів відсутні в парламенті на болючих для Росії голосуваннях.

В цілому ж труднощі з "законом про перехід" показали, що релігійне питання все ще залишається складним і суперечливим в тому числі і в умах багатьох українських політиків. Схоже на те, що, незважаючи на загальну патріотичну позицію, ряд представників наших еліт мають цілком особисті відносини з Московським патріархатом, будучи парафіянами їх храмів. І це роздвоєння вже починає негативно позначатися на становлення ПЦУ. Варто нагадати, що й сам президент Порошенко в свій час був прихожанином УПЦ МП і далеко не рядовим. Він жертвував кошти монастирям Московського патріархату і навіть публічно брав участь у хресній ході Київського Свято-Троїцького Іонівського монастиря, одягнений у церковні одягу. Однак глава держави вже давно визначився для себе з церковним питанням на користь автокефальної української церкви. Що його спонукало до цього - політична необхідність або особисті переживання, пов'язані з війною, або і те й інше одночасно, ми навряд чи колись дізнаємося. Але цей складний внутрішній вибір рано чи пізно доведеться робити всім не до кінця визначилися представників нашої еліти.