Православні та греко-католики відзначають Чистий четвер

У Чистий четвер вранці обов'язково потрібно було побувати у церкві на літургії святителя Василія Великого і причаститися. Церква в цей день вранці згадує Таємну вечерю Ісуса з учнями, а ввечері - Страсті Христові, Його останні години перед смертю. З вечірньої служби віруючі обережно несли "живий вогонь", або Страсну свічку. Її вважали надзвичайно дієвою і запалювали під час молитви, коли виникали якісь життєві негаразди, пише "ДС" з посиланням на Укрінформ.

У Чистий четвер також випікали паски. В Україні вироблялося до сорока різних сортів пасок. Паски іноді називали бабами. Вони мали свою технологію виготовлення і випічки. Крім жовтих баб, які пеклися в четвер, були білі - їх випікали в п'ятницю, і чорні - суботні.

Жовті паски - найбільші та поширені - робилися із пшеничного борошна на яєчних жовтках. Вони призначалися сонця і неба, білі - небіжчикам і повітрю, "щоб не приносили лиха і смерті", чорні - господарям і всім людям, найродючішій землі.

При виготовленні пасок дотримувалися різних дійств. Особливо пильнували, коли саджали їх у піч. Всіх, хто був у хаті, просили вийти на вулицю, "щоб не потривожити паска".

Палити піч треба було з тих полін, які відкладалися кожний четвер протягом Великого посту. Підпалювали дрова кількома прутами освяченої верби.

Саджаючи паску в піч, господиня примовляла: "Свята пасочко, будь велична і красна, як сонце. Хай усі (перераховувалися родичі й члени родини), коли живі, будуть здорові. Щоб діти так швидко й червоно росли, як ростеш ти. Світи нам, паско, як світить сонце ясне, щоб хліб на ниві був такий багатий, величний, як ти велична...".

Як повідомляла "ДС", в Мінську домовилися про припинення вогню на Донбасі на Великдень.