Правоохоронці перевіряють українські компанії на можливі зв'язки з ГРУшником, що діяв під виглядом бізнесмена, — ЗМІ
Українські правоохоронні органи перевіряють можливі зв'язки російського бізнесмена Юрія Карасьова з українським бізнесом. Його ім'я асоціюють з корупційними схемами, обходом санкцій для фінансування російського військово-промислового комплексу, що підтримує війну проти України, а також із ймовірними контактами з військовою розвідкою РФ
Зокрема, журналіст Микола Пимоненко у своїй колонці для видання "Главред" повідомляє, що за непідтвердженими даними, Карасьов може бути організатором або важливим учасником операцій із захоплення компаній, використовуючи складні схеми з офшорними структурами. Ці методи дозволяють йому діяти в тіні, маніпулюючи підставними особами чи компаніями, яких складно відстежити.
Окрім того, його біографія дає підстави припускати, що Карасьов, ймовірно, працює на спецслужби. В деяких російських базах даних є записи про його службу у військових підрозділах ГРУ в період з 1985 по 1992 рік.
Як нагадує журналіст, у період із 1991 року до 1995 року він обіймав різні посади в комерційних банках на різних посадах, а наприкінці 1996 року очолив правління комерційного банку "Металург", який надалі стане прикриттям та інструментом легалізації коштів, отриманих від рейдерства і бандитизму. Належність Карасьова до ГРУ побічно підтверджує сайт агрегатор банківських російських установ, де в довідковій інформації зазначено, що банк очолює колишній співробітник ГРУ. Сам банк "Металург", очолюваний Карасьовим, позиціює себе як скромного гравця на російському фінансовому ринку.
Однак, вказує Пимоненко, такі установи можуть бути не просто бізнесом, а інструментами в руках ГРУ. Після анексії Криму 2014 року і повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року Захід наклав на Росію безпрецедентні санкції, спрямовані на обмеження доступу до технологій і фінансових ресурсів. У відповідь Москва розгорнула складну мережу для їхнього обходу, і банк "Металург" може бути однією з її ланок. Можливо тому банк залишався поза увагою і санкційними обмеженнями аж до 12 грудня 2023 року.
За даними аналітиків, такі банки часто виконують роль посередників у фінансуванні підприємств, що мають зв'язки з військово-промисловим комплексом. Це може включати надання кредитів або інвестицій компаніям, які постачають компоненти для виробництва зброї. Крім того, використання підставних компаній у країнах з недостатнім контролем за санкціями, таких як деякі держави Центральної Азії чи Близького Сходу, дозволяє приховувати переміщення фінансових коштів.