Позитив тижня. Україна дала старт "промислового безвизу" з ЄС

Україна дала старт "промислового безвизу" з ЄС

Верховна Рада України підтримала (поки що тільки за основу) проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання. Цей документ називають законом про "промисловому безвизе".

Як уточнює "Апостроф", прийняття зазначеного закону є обов'язковою умовою Європейського Союзу для старту процедури визначення готовності України до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА). Цей договір дозволить визнати стандарти якості перевірок української продукції на європейському рівні, після чого Україна зможе відчутно збільшити експорт в європейські країни.

Раніше віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що "промисловий безвиз" буде можливо запустити у 2020 році, після підписання АСАА.

"Укроборонпром" готовий до виробництва озброєння для нових українських бойових вертольотів

Підприємствами держконцерну "Укроборонпром" в кооперації з ВАТ "Мотор Січ" та низкою інших приватних підприємств оборонного комплексу країни, розроблено дві гиростабилизирующие платформи, які інстальований канал керування ракетою "Бар'єр" для застосування її на бойових вертольотах типу "Мі".

Як заявив керівник концерну Павло Букін, запорізьким підприємством на сьогодні розроблена програма створення українських бойових вертольотів. Переконаний, що в тісній кооперації з підприємствами авіаційного кластера концерну, а також з іншими приватними оборонними підприємствами, можна досягти якісного результату і створити надійну бойову машину".

НВК "Фотоприлад" розробив підвісний модуль ПМ-ЛКТ, який забезпечує пошук, виявлення, розпізнавання наземних цілей типу танк, бронемашина та ін, а також наведення на них високоточних ракет. У 2018 р. цей модуль уже пройшов польові випробування. У той же час Ізюмський приладобудівний завод у співпраці з іншими підприємствами ОПК України розробив оптико-прицільну станцію нового покоління ОПСН-В. Зараз станція проходить перші етапи випробувань, які повинні підтвердити її високі технічні характеристики і здатність працювати в екстремальних умовах.

ОПСН-І оснащена потужною оптикою, тепловізором, лазерним каналом управління і далекоміром, що дозволяє виявляти цілі і наводити на них високоточне озброєння. При розробці цієї станції фахівці підприємства керувалися стандартами НАТО і об'єднали передові українські та західні розробки, зробивши ОПСН-І універсальної. Тобто вона може встановлюватися на різні види військової техніки, зокрема на вертольоти, літаки, безпілотники, бронетехніку і кораблі.

Застосування цих платформ дозволяє здійснювати прицільне наведення керованих ракет ракетного комплексу "Бар'єр-В", розробки ГККБ "Промінь", по лазерних каналах з вертольотів, а в перспективі - і з штурмовиків.

Нагадаємо, ВР прийняла постанову про проведення весняної сесії Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору з 22 по 25 травня 2020 р. в Києві.

ХКБМ запустило власне серійне виробництво корпусів БТР-4

Харківське КБ машинобудування ім. А. Морозова запустило власне серійне виробництво корпусів БТР-4 для української армії. Таким чином, уточнює сайт "Укроборонпрому", питання найбільш "вузького" місця на виробництві БТР-4, раніше завесившего від потужностей єдиного приватного виробника бронекорпусов, було успішно вирішено.

У 2018 р. ХКБМ за власні обігові кошти відремонтувало цех, який був задіяний у виробництві кілька десятків років, а також закупило і налагодило сучасну виробничу лінію. І в цьому році перший БТР-4 з корпусом виробництва ХКБМ успішно пройшов комплексні випробування, що дозволило перейти до серійного виготовлення чергової партії БТР-4 з використанням власних корпусів. Крім того, підприємство звернулося до Міноборони з пропозицією дозволити використання у виробництві новітніх марок бронестали виробництва країн-членів НАТО.

Таким чином, в бронетанковому кластері "Укроборонпрому" вже два підприємства - ХКБМ і Завод ім. Малишева - освоїли виробництво корпусів БТР-4, що дозволяє значно розширити випуск цих сучасних бойових машин для української армії.

Нагадаємо, з 2020 по 2022 рік видатки державного бюджету на оборону будуть складати не менше 5% від ВВП. Про це повідомляється в указі президента №167/2019. Указ вводить в дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 25 квітня "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2020-2022 роки по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України".

Київ вимагає від ООН посилити санкції проти РФ через видачі російських паспортів в ОРДЛО

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко на засіданні Ради Безпеки ООН закликала до посилення санкцій проти РФ після указу Володимира Путіна про спрощення видачі російських паспортів жителям окупованого Донбасу.

Як повідомляє РБК-Україна, Єльченко назвав указ Путіна порушенням Мінських угод і спробою підриву процесу мирного врегулювання в східній частині українського Донбасу. "Тому посилення міжнародного тиску на Кремль, включаючи нові цільові санкції проти держави-агресора, повинно бути нашим спільним завданням. Таким чином Росія повернеться на шлях виконання своїх зобов'язань Мінськими угодами. Це шлях до мирного врегулювання на сході Донбасу", - сказав представник України.

Він також зазначив, що указ Путіна є незаконним, а тому Україна не визнає ніяких наслідків. "Україна закликає Росію негайно скасувати вищезгаданий указ, а також указ від 18 лютого 2017 р. №74 про визнання документів та номерних знаків, виданих на окупованій частині Донецької та Луганської областей. Я закликаю цей Рада запобігти найгіршому сценарію, рішуче засудити деструктивні та незаконні дії російської влади і відновити повагу до Статуту ООН", - сказав Єльченко.

Нагадай, 24 квітня президент Російської Федерації Володимир Путін підписав указ, яким спростив порядок отримання російського громадянства для жителів окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Це рішення перед початком засідання Ради безпеки ООН по Україні п'ять членів Радбезу з країн ЄС, а також Італія, Нідерланди і Швеція засудили указ Путіна і назвали його таким, що підриває суверенітет України.

Верховна Рада ухвалила закон про статус української мови як державної

25 квітня народні депутати прийняли закон №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Всі нововведення будуть впроваджувати поступово.

Серед положень нового закону - вимога знання та застосування державної мови посадовими особами та постачальниками послуг (суддями, адвокатами, викладачами, медпрацівники тощо) в публічному просторі, державному і комунальному секторах, у сфері обслуговування, маркування товарів та послуг.

Мовні квоти: не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в пунктах розповсюдження; видавати газету або журнал можна в двох або більше мовних версіях, одна з яких повинна бути державною мовою; не менше 50% книг українською мовою в книжкових магазинах і не менше 50% книг українською, надрукованих видавництвом протягом року. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються на українському, але можуть мати й інші версії. При цьому українська версія повинна бути обсягом не менше версії на іншій мові.

У той же час в законі немає обмеження нацменшин: вони мають право на навчання рідною мовою поряд з українською. Зведено до мінімуму і створення нових структур. Наприклад, іспити на знання мови можна буде здавати в Центрі оцінки якості освіти. Іспити здають тільки претенденти на публічні посади або роботу в установах, де вимагається високий рівень знання мови, а також (з легким рівнем завдань) - претенденти на отримання українського громадянства.

Жодних "мовних інспекторів", якими проросійські сили лякають громадян, не буде. Правда, документ передбачає штрафи для чиновників, депутатів та інших посадових осіб, якщо вони на роботі не будуть користуватися державною мовою.

Є в законі і кримінальна відповідальність за спроби запровадити двомовність або надати офіційний статус будь-якої іншої мови по всій країні або в окремому регіоні (прирівнюється до повалення конституційного ладу) та за публічне приниження української мови (прирівнюється до наруги над державними символами).