Позитив тижня. Україна почне випробування нових ракет поблизу кордону з РФ

Випробування нових українських ракет пройдуть в Чернігівській області

"Для нас зараз виникають абсолютно нові сучасні можливості і для підвищення точності і розширення радіусу дії, і для потужності нашого відповіді на агресію. Дуже важливо, що ці випробування наших новітніх ракетних технологій будуть проходити тут, на Чернігівській землі", - заявив президент України Петро Порошенко під час робочого візиту до Чернігова.

За словами глави держави, після скасування договору про ракети середньої та малої дальності між США і РФ для України з'явилися нові сучасні можливості для того, щоб збільшити точність і потужність своїх ракет, так і радіус вогневого ураження при їх застосуванні.

Раніше, нагадаємо, Петро Порошенко зазначав, що Україні необхідно розробити високоточне ракетна зброя підвищеного радіусу дії, здатну вражати цілі далеко в тилу ворога. А на початку лютого Рада нацбезпеки України оголосив, що скоро армія отримає відразу декілька нових зразків потужного озброєння: ракетний комплекс "Вільха" і крилаті ракети "Нептун". З приводу останніх військовий експерт Сергій Згурець написав: "Ракета здатна забезпечити дальність стрільби по морській цілі в 280 км, берегової стаціонарної мети - велику дальність. Якщо сильно постаратися, то і до Москви дістане".

Столтенберг підтвердив перспективу членства України в НАТО

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг вважає, що в альянсу і України вже є повний інструментарій, необхідний для того, щоб країна рухалася вперед на шляху євроатлантичної інтеграції. Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"У нас є багато різних інструментів: Національна річна програма, Комісія Україна-НАТО, різна діяльність в рамках партнерства - все це вже є. Багато інструменти можуть бути використані, щоб укріплювати наше партнерство і допомогти Україні просуватися в напрямку євроатлантичної інтеграції", - заявив Столтенберг.

Нагадаємо, що Сполучені Штати Америки мають намір виділити на військову допомогу Україні понад $200 млн. Про це заявив американський генерал-лейтенант Ентоні Иерарди. Також США планують передати Військово-морським силам України ще два патрульно-сторожових катери типу Island. Про це заявив командувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі генерал Кертіс Скапаротти на слуханнях у комітеті з оборони Палати представників Конгресу США.

Десантники успішно випробували броньований позашляховик "Козак-2"

На загальновійськовому полігоні під Житомиром пройшли випробування броньованого автомобіля "Козак-2", який незабаром надійде на озброєння підрозділу десантно-штурмових військ Збройних сил України. Позашляховик випробовувався бездоріжжям, подоланням водної перешкоди і надійністю балістичної захисту - обстрілом із стрілецької зброї. Воїни-десантники практично перевірили броню і захисне скло бронеавтомобіля "Козак-2", вони вели по машині вогонь з автоматів, снайперської гвинтівки та кулемети Калашникова з різних відстаней. Результат - позитивний, зазначається на сайті Міноборони України.

Крім того, на полігоні проводилися державні випробування нової вітчизняної бойової броньованої машини "Козак-2М1". Даний зразок сучасної техніки також перевіряли полигонным бездоріжжям, зручністю ведення з нього вогню військовослужбовцями.

Нагадаємо також, що підприємства "Укроборонпрому" оновлюють виробничу базу. Зокрема, нове високоточне обладнання вводить в експлуатацію луцький ремонтний завод "Мотор". Завдяки розвитку виробничої бази заводу вже вдалося додатково освоїти виробництво високотехнологічних комплектуючих до авіаційних двигунів. Кількість освоєних номенклатур деталей перевищила 5,5 тис. найменувань. У тісній співпраці з іншими підприємствами луцький "Мотор" розпочав виготовлення так званих "основних" деталей авіадвигунів, що виробляються із спеціальних жароміцних сплавів.

Модернізація виробничого обладнання здійснюється і на ДП "Завод ім. В. А. Малишева". Серед останніх важливих надходжень - високопродуктивні верстати та координатно-вимірювальна машина. Технічні новинки істотно прискорять виробництво, заощадять час і дозволять виготовляти необхідні деталі з точністю в частки мікрона.

Українських моряків, захоплених Путіним, ООН визнала військовополоненими

Захоплені в Керченській протоці українські моряки в РФ вважаються військовополоненими. Про це йдеться в доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини. ООН заявляє, що моряки потрапляють під дію Женевської конвенції і будуть перебувати в статусі військовополонених до тих пір, поки компетентний суд не прийме іншого рішення. На військовополонених заборонено тиснути, залякувати і відмовляти в необхідної медичної допомоги.

Всі 24 моряка визнали себе військовополоненими, проте в РФ продовжують тримати під вартою українців і призначати їм психолого-психіатричну експертизу, що порушує права військовополонених.

Зазначимо, що вчора відбулося спецзасідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Криму, в якому брали участь, крім українських дипломатів, лідери кримськотатарського народу і дочка військовополоненого моряка Ольга Опрыско.

Європарламент більше не вважає Росію стратегічним партнером

Європейський парламент прийняв резолюцію про поточний стан відносин між Євросоюзом і Росією, згідно з якою РФ більше не є стратегічним партнером Європейського Союзу. Документ опублікований на сайті Європарламенту.

Угода про партнерство і співробітництво між ЄС і Росією, укладена в 1994 р., потрібно переглянути, сказано в тексті резолюції, автором якої стала депутат від Латвії Сандра Калніете. У документі наголошується, що повернення до колишніх відносин неможливий, поки Росія не виконає умови Мінських угод та не поновить територіальну цілісність України.

Європарламент стурбований тим, що Росія демонструє "готовність застосувати військову силу проти інших країн". Зокрема, засуджується участь Росії в отруєнні екс-розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, а також в кібератаках, які, як йдеться в резолюції, проводилися російськими спецслужбами для дестабілізації інфраструктури зв'язку та посилення напруженості в країнах ЄС. Депутати також висловили жаль з приводу значного погіршення положення у галузі прав людини та поширення "невиправданих обмежень прав на свободу вираження поглядів та мирних зібрань" у Росії.

В резолюції, яку підтримали 402 євродепутата, сказано, що будівництво російського газопроводу "Північний потік-2" є загрозою для внутрішнього ринку Європейського Союзу і має бути припинено.

Крім того, Європарламент підтримав резолюцію, що закликає Раду ЄС створити режим санкцій щодо осіб, які порушують права людини. Новий режим буде передбачати введення заборони на видачу віз і заморожування активів осіб, які причетні до грубих порушень прав людини. Депутати виступили з пропозицією, щоб санкційний режим ЄС проти порушень прав людини символічно носив ім'я Сергія Магнітського, закатованого у 2009 р. в російських катівнях.