Позитив тижня. Україна відзначила 70 років НАТО успішними запусками "Вільхи" і "Нептуна"

"Вільха М" і "Нептун" пройшли чергові успішні випробування

4 квітня на полігоні в Одеській області відбувся контрольний запуск ракетних комплексів "Вільха М" - української розробки, створеної конструкторським бюро "Луч". Випробування пройшли успішно. Нагадаємо, розробка ракетних комплексів здійснюється в рамках проекту "Ракетний щит".

"Наші ракетники - інженери і виробничники продовжують працювати над створенням ракет нового покоління, які будуть надійно і точно знищувати цілі на відстані понад 200 кілометрів", інформував секретар РНБО Олександр Турчинов.

Розробників зброї привітав і президент України Петро Порошенко. "Дуже символічно, що ці випробування проходять точно в 70-ту річницю створення НАТО. Наш курс - ми йдемо в НАТО, ми реформуємо наші Збройні Сили, ми підвищуємо їх бойові здібності. Ми йдемо в НАТО не з простягнутою рукою, а як повноцінний, рівний партнер, який сьогодні захищає демократію, свободу на європейському континенті, даючи відсіч агресору - Російської Федерації", - заявив він.

А 5 квітня пройшли випробування комплексу крилатих ракет наземного базування для ураження морських і берегових цілей "Нептун". За словами Петра Порошенка, "сьогодні ми готові до того, щоб... у надзвичайно короткі терміни поставити на озброєння і озброїти частини ВМС і Сухопутних військ".

НАТО погодив пакет заходів для стримування російської загрози в Чорному морі

Североатлантическими альянс погодив пакет заходів, спрямованих на стримування загроз, що виходять від Росії в Чорноморському регіоні. Про це заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг. За його словами, підтримка НАТО буде активізуватися в таких напрямках, як підготовка військово-морських сил і служба берегової охорони, заходи в порти і проведення вчений і обмін інформацією.

"Росія застосувала силу для того, щоб незаконно анексувати Крим в України і продовжує нарощування військової потужності по всьому регіону. Ми закликаємо Росію звільнити українських моряків і кораблі, захоплені в минулому році поблизу Азовського моря. Ми погодили пакет заходів по вдосконаленню нашої Ситуаційної обізнаності і по активізації нашої підтримки як Грузії, так і України", - розповів Столтенберг.

У свою чергу міністр оборони України Степан Полторак заявив, що під час зустрічі в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі у форматі "Україна і міністри оборони країн НАТО" була досягнута домовленість, що ВМС наших партнерів на постійній основі будуть заходити в порти України. Ці заходи будуть сигналом підтримки України, так і з метою проведення спільних навчань, спільної підготовки і досягнення спільних показників у ході проведення навчань.

Нагадаємо, британська газета The Times зазначає, що рішення Організації североатлантическими договору від 2008 року відстрочити членство України призвело в підсумку до анексії Криму Росією і вторгнення на Донбас. Автори статті назвали це рішення "фатальним". "Спроби Росії дестабілізувати Україну і Грузію вимагають більш рішуче відповіді НАТО. Міжнародні зусилля, націлені на вирішення цих конфліктів через діалог, не принесли плодів. Підтримка України і Грузії містить ризик ескалації, але водночас і підвищує ставки для Кремля", - пише видання.

Успіхи децентралізації: підтримка регіонів зросла у 40 разів

За останні п'ять років державна підтримка регіонів зросла як мінімум в 40 разів - з 0,5 млрд грн до 20,75 млрд грн. Про це заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

У 2019 р. уряд виділяє: 7,7 млрд грн в Державний фонд регіонального розвитку, 4,7 млрд грн на соціально-економічний розвиток регіонів, 5 млрд на розвиток сільської медицини, 2,1 млрд на інфраструктуру, 0,75 млрд грн на будівництво спортивних об'єктів, 0,5 млрд грн на підтримку регіональної політики.

Крім того, за словами глави уряду, в 2019 р. на відновлення місцевих доріг надали 14,7 млрд грн, що на 3 млрд більше, ніж у минулому році. Володимир Гройсман також нагадав, що в минулому році розпочато земельна децентралізація. Протягом 2018 р. 646 ВІД отримали у власність майже 1,5 млн га сільськогосподарських земель за межами населених пунктів. Тепер громади мають право самостійно розпоряджатися такими землями і наповнювати за рахунок цього свій бюджет. "В 2019 році передача земель ОТО буде продовжена", - підкреслив прем'єр-міністр. Всього за останні три роки власні бюджети ВІД зросли в чотири рази - з 5 млрд грн до 2016 р. до 20 млрд грн в 2018-м.

Також нагадаємо, що, за даними Національного банку України, міжнародні резерви нашої держави за березень зросли на $0,4 млрд і за станом на 1 квітня 2019 р. складають $20,63 млрд. За місяць вони збільшилися на 2,1%.

Американський Конгрес планує добити санкціями російські банки

До Конгресу США внесено законопроект, мета якого - запобігти втручання інших держав в американські вибори. Хоча в документі сказано, що потенційну загрозу можуть представляти Китай, Іран і КНДР, головним чином він спрямований проти Росії, про це інформує "ВВС".

Це вже другий законопроект, що передбачає санкції проти Росії, який вноситься новим складом конгресу. Першим був "Закон про захист безпеки США від агресії Кремля" (DASKA-2019), який прозвали "санкціями з пекла". Авторами нового законопроекту, який отримав назву Defending Elections from Threats by Establishing Redlines (DETER Act, "Закон про захист виборів від загроз шляхом встановлення обмежень"), стали сенатори Кріс Ван Холлен (демократ) і Марко Рубіо (республіканець).

"Оскільки Володимир Путін розуміє тільки політику залякування, закон DETER від 2019 р. абсолютно ясно дає зрозуміти Росії та іншим ворожим урядам, що Сполучені Штати будуть негайно реагувати на спроби втрутитися в наші вибори", - заявив сенатор Рубіо.

Законопроект передбачає можливість введення санкцій проти банківського, енергетичного та оборонного секторів економіки Росії, а також щодо російського суверенного боргу.

Уряд направить 1 млрд грн на комп'ютеризацію шкіл

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 700 млн грн спрямують на забезпечення доступу до інтернету, а ще 300 млн грн - на закупівлю комп'ютерів для українських шкіл. Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

"Сьогодні, в 21-м столітті, у нас є школи, які взагалі не мають доступу до інтернету. Наприклад, на Закарпатті 12,1% таких шкіл, а в Житомирській області - 19,3%. У нас в половині українських шкіл швидкість інтернет-підключення становить менше 10 Мбіт/сек. Це означає, що там неможливо використовувати інтернет для роботи з будь-яким освітнім контентом", - розповіла глава МОН Лілія Гриневич.

Вона додала, що бачить завдання міністерства в тому, щоб провести інтернет в ті заклади, де доступу до нього немає, а також забезпечити швидкість підключення для інших установ не менше 30 Мбіт/с, а для опорних установ і великих шкіл - до 100 Мбіт/сек.