Позитив тижня. На новому турецькому бойовому безпілотнику буде український двигун

Ще один турецький БПЛА літатиме з українським двигуном

Як повідомляє depo.ua, Туреччина показала дизайн майбутнього дрона з українським двигуном АІ-25. Бойова безпілотна авіаційна система отримала назву MİUS. Розробляє новинку компанія Baykar Makina, яка серійно виготовляє відомі ударні дрони Bayraktar TB2 і Akinci. Для цього вона використовує інший український двигун АІ-450.

АІ-25 — двовальний турбореактивний двоконтурний авіаційний двигун розробки Запорізького машинобудівного конструкторського бюро "Прогрес" ім. Івченка. Він сертифікований Авіаційним реєстром Німеччини і Італії, що робить його привабливим для експортних замовлень. Двигун має злітну потужність 1500 кгс і крейсерську потужність 443 кгс. На відміну від дводвигунового Akinci, безпілотник MİUS проєктується як однодвигуновий. Тобто тільки один двигун АІ-25 буде піднімати його в повітря.

Нагадаємо, в травні 2021 р. КБ "Прогрес" почало випробування повітряного гвинта AИ-P500V5. Пʼятилопастний повітряний гвинт створений для використання з двигуном АИ-450T в складі БПЛА. Ця українська новинка збільшує потужність двигуна на 12,8% щодо базової версії. Саме модифікація АИ-450T використовується в безпілотнику Akinci. Два таких двигуни повинні забезпечити політ на висоті понад 12 км протягом 24 годин. Як раніше повідомляла "ДС", БПЛА Akinci зміг досягти висоти в 11,6 км, провів у небі рекордні 25 годин 46 хвилин і при цьому фактично пролетів 7507 км. Ці показники є рекордними серед усіх літальних апаратів турецької розробки.

Корабели Миколаєва представили проєкти ракетного катера і десантних катерів

Про проєкти конструкторів Миколаївського ДП "Дослідно-проєктний центр кораблебудування" повідомляє Ukrainian Military Pages. Перший проєкт — ракетний катер "Сарган". Його тактико-технічні характеристики: довжина 44,3 м, ширина 7,6 м, водотоннажність 250 т, автономність 5 діб, екіпаж 25 осіб, максимальна швидкість не менше 40 вузлів, дальність плавання 1600 миль.

Другий проєкт — малий десантний катер "Ондатра". Він призначений для транспортування і висадки морської піхоти на необладнане узбережжя. Пристосований для перевезення навантаженої колісної та гусеничної техніки, самостійно виходить на берег через носову апарель. Також може буксирувати інші плавзасоби або використовуватися для поромних переправ.

Третій проєкт — десантний катер "Тайпан". Він призначений для транспортування і висадки на необладнане узбережжя 150 морських піхотинців, або двох танків, або трьох БТР.

Четвертий проєкт — середній десантний корабель "Саламандра". Його довжина 87,9 м, ширина 10 м, водотоннажність 1405 т, автономність 20 днів, екіпаж 35 осіб.

Раніше "ДС" повідомляла про ще одну розробку миколаївських конструкторів — десантний катер "Пелікан". Він призначений для транспортування і висадки на необладнане узбережжя 20 морських піхотинців.

В Україні успішно випробували 155-мм снаряди вітчизняного виробництва

Приватна компанія "Рубін-2017" випробовує власний 155-мм снаряд до самохідної артилерійської установки (САУ) 2С22 "Богдана". Про це інформує "Мілітарний".

В рамках статичних випробувань нового снаряда перевірені фугасна і осколкова дії, а також безпека в разі падіння з висоти. Підрахунок і розподіл уламків забійної сили підтвердили високу якість українського снаряда і його відповідність кращим зразкам виробників країн НАТО.

Снаряд для "Богдани" виготовлений з української сталі, оснащений вибуховою речовиною виробництва Павлоградського хімзаводу і не включає будь-яких імпортних компонентів.

Свій снаряд випробувала і ДАХК "Артем". Повідомляється, що компанія успішно провела випробування артилерійського снаряда на підрив і на безпеку експлуатації виробу.

Інститут Патона створив 3D-принтер для виготовлення комплектуючих до турбін і авіадвигунів

В Інституті електрозварювання ім. Є. Патона вперше в Україні розроблено обладнання для пошарового виготовлення металевих виробів заданої форми і структури методом електронно-променевого 3D-друку з застосуванням порошкових металевих матеріалів сферичної і довільної форми вітчизняного виробництва. Як повідомляють в Національній академії наук України, продуктивність обладнання 3D-друку металевих виробів сягає 80 куб. см на годину.

Створене обладнання орієнтоване на впровадження на підприємствах турбінобудування і авіакосмічної промисловості України. Основну вигоду від використання установки можуть отримати Науково-виробничий комплекс "Зоря — Машпроєкт", ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор", ПАТ "Мотор Січ" і ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М. Янгеля".

Вироби "Маяка" покриватимуть матеріалом, що захищає від корозії

Завод "Маяк" планує поліпшити властивості зброї, що випускається на підприємстві, за рахунок введення у виробництво нової технології покриття, яка надасть виробам унікальний захист від корозії. Про це повідомляє Defense Express.

Технічні деталі нанесення такого покриття і його склад не розкриваються, проте на підприємстві зазначили, що всі конструкційні та технологічні моменти розроблені і вже освоєні у виробництві фахівцями заводу. "Тепер всі нові деталі будемо покривати цим покриттям — міномети, кулемети, піхотну гармату тощо. Тому що таку зброю можна не фарбувати і не змащувати, також таке покриття не боїться подряпин. Шар покриття на молекулярному рівні зміцнює зовнішній контур виробу і збільшує ковзання", — зазначив головний конструктор підприємства Олександр Гордєєв.

Як раніше повідомлялося, завод "Маяк" починає практичні тести оновленого варіанта великокаліберного кулемета. Крім танкової версії, яка повинна бути в подальшому встановлена ​​на оновлену версію танка БМ "Оплот", на "Маяку" також працюють над дефіцитним піхотним варіантом кулемета — КМ-12,7 (аналог радянського НСВ 12,7). Його випробування (за планом також оснащеного спецмеханізмами для збільшення точності) орієнтовно розпочнуться в серпні 2021 р.