Позитив тижня. З'явився офіційний привід закрити газету "Вісті"

Газета "Вісті" може збирати валізи слідом за "Радіо Вести"

Президент Петро Порошенко підписав указ, яким затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони "Про доктрину інформаційної безпеки України". Її метою є уточнення принципів формування і реалізації державної інформаційної політики, насамперед щодо протидії руйнівному інформаційному впливу Російської Федерації в умовах розв'язаної нею гібридної війни, йдеться у повідомленні на сайті глави держави.

Забезпечувати здійснення інформаційної політики держави, фінансувати програми, пов'язані з информбезопасностью, спрямовувати і координувати роботу міністерств, інших органів виконавчої влади у цій сфері буде уряд. А моніторингом загроз національній безпеці в інформаційній сфері займеться Міністерство інформполітики.

Не встигли засохнути чорнило на підписаному указі, а "ватяні" ЗМІ, досі привільно почувають себе в Україні, стали звинувачувати владу в цензурі. Раз вони злякалися, значить, указ потрапив в точку. Тепер видання, подібні "Вістям" або інтернет-сайту "Країна", повинні бути готові в будь-який момент почати збирати валізи. Дивує, що всполошившимся ватникам підспівували грантоїдських організації та єврооптимісти. Ці люди за три роки війни так і не навчилися відрізняти свободу слова від російської гібридної пропаганди.

Україна подбала про освіту дітей з окупованих територій

Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях і в населених пунктах на лінії зіткнення" був підписаний Петром Порошенком, повідомляється на сайті президента. Підтримка здійснюватиметься в рамках державної цільової програми та передбачає комплекс заходів (зокрема, повна або часткова оплата навчання, безплатне надання підручників, стипендіальне забезпечення, безкоштовне проживання в гуртожитках або ін.). Передбачається, що такі державні гарантії будуть служити додатковими важелями у формуванні проукраїнської позиції серед молоді, що проживає на даних територіях, і сприяти її соціальної адаптації.

І ще один позитив у сфері освіти. Як повідомили у МОН, в 2017 р. фінансування досліджень і розробок внз та наукових установ, що належать до управління Міносвіти і науки, збільшилася майже на 40% — до 366,6 млн до 507,4 млн грн.

Українці зможуть знайти інформацію про своїх далеких предків

Як повідомляє Hyser, в травні у вільному доступі запрацює онлайн-база даних про 2 млн жителів України, які народилися в період 1650-1920 рр. За чотири роки дослідники зібрали, систематизували і проіндексували інформацію про людей з усіх регіонів України. Основний масив даних зібраний про тих, хто жив у другій половині XIX - на початку XX ст. В базі є прізвища, імена, по батькові, інформація про дату народження або смерті, відповідні населені пункти та інша додаткова інформація. Зокрема, з Львівщини та Тернопільщини сумарно проіндексовано інформацію про 120 тис. осіб. Дослідники зібрали і проіндексували інформацію не тільки з метричних книг, але й чималої кількості інших джерел. Зараз триває робота по індексації списку втрат солдатів Австро-Угорщини — всі особи, народжені в Галичині, Буковині і Закарпатті потрапляють в базу.

Також джерелом інформації є так звані " адресні та пам'ятні книжки губерній і міст. Частково оброблена інформація по Полтавській, Подільській і Волинській губерніях. Якщо говорити про міста, то це списки мешканців Львова, Чернівців, Миколаєва, Полтави і т. д.

Окремий напрямок — індексація списків виборців у Сейм 1920-1930-х рр. Зараз робота ведеться з документами по Волинському воєводству, в перспективі інші регіони України, що входили на той час до складу Польщі. Як розповів керівник проекту Ігор Гошовський, база даних буде корисна в першу чергу тим, хто збирає інформацію про своєму роді. Це дасть можливість дізнатися про давніх родичів в режимі реального часу, без необхідності самостійно їхати в той чи інший архів, який розташований в іншій області або на території сусідньої держави. Отримавши інформацію з бази даних, людина зможе за допомогою спеціальних онлайн-платформ сформувати своє родове дерево. База стане корисною і професійним історикам, адже по сотнях населених пунктів будуть сформовані списки жителів, що проживали там більше 100 років тому.

Ужгородський студент здивував світ на міжнародному конкурсі піаністів

Адріан Ерп, студент Ужгородського державного музичного училища ім. С. А. Запалу, отримав премії у всіх трьох номінаціях популярного міжнародного конкурсу піаністів, який відбувся у Франції. Всього в конкурсі взяли участь понад 40 піаністів з різних країн світу — Франції, Японії, Кореї, Польщі, Італії та ін., уточнює "Закарпатський кореспондент".

Змагання проходило в одній віковій категорії — до 30 років, і серед учасників 16-річний Адріан був наймолодшим. Крім того, він був єдиним, хто брав участь у всіх трьох номінаціях. У категоріях "Лист" і "Дебюссі, Форе, Рахманінов" отримав перші місця в категорії "Шопен" — третє. Конкурсні виступи юного піаніста викликали чималий інтерес публіки. Члени журі відзначили його яскраві інтерпретації, віртуозність виконання. Значним досягненням для Ерпа стало запрошення виступити сольно у різних містах Франції. Зокрема, піаніст виступив на концерті, організованому благодійним спілкою української діаспори. Виручені кошти Адріан віддав на перевезення в Україну медичного обладнання для дитячих лікарень.

Безвиз для українців вийшов на фінішну пряму

Рада ЄС і Європарламент за участю Єврокомісії успішно завершили переговори за проектом законодавчої резолюції про надання безвізового режиму для України. За даними ЗМІ, останній тур затвердження безвиза відбудеться в найближчі місяці, а влітку українці зможуть вільно їздити в країни Шенгенської зони. "Вітаю домовленість, досягнуту між Європарламентом і Радою ЄС щодо візової лібералізації для України. Чекаю скоріше затвердження цього рішення", — відреагував у Twitter єврокомісар Дімітріс Аврамопулос, що відповідає за візову політику ЄС. Про готовність ввести безвізовий режим для українських громадян після затвердження аналогічного рішення з боку ЄС заявили і в Швейцарії.

А заступник голови представництва Євросоюзу в Україні Томас Фреллесен зазначив: в останні роки у нас сталося набагато більше позитивних зрушень, ніж за попередні 20 років. "У плані реформ в перспективі Європейського Союзу ми в захваті від того, що відбувається в Україні, дуже багато позитивного розвитку", — заявив європейський політик.