Позитив тижня. Солдатів на передовій буде отримувати не менше 15 тис. грн

Солдатів на передовій буде отримувати не менше 15 тис. грн.

Президент Петро Порошенко підписав закон, завдяки якому підвищать рівень соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Глава держави зазначив, що документи стали результатом роботи за участю Міністерства оборони, Генштабу, волонтерів, депутатів парламенту. Порошенко нагадав: у 2014 році мобілізований снайпер отримував 600 грн. в місяць, сьогодні снайпер в зоні АТО отримує близько 600 грн. в день. Крім того, доручено підвищити рівень доплати для військових, які перебувають на першій лінії в зоні АТО. "На першій лінії сьогодні рівень доплати повинен становити 7,5 тис. грн. до рівня забезпечення. І загальне грошове забезпечення вже може становити не менше 15 тис. Крім патріотизму, це дуже потужна мотивація і адекватну відповідь держави", - зазначив Порошенко.

Він також підкреслив важливість грошової компенсації сім'ям військових, загиблих на передовій, і пораненим захисникам. "Ми прийняли рішення, що підвищуємо на 50% (грошову компенсацію) і сім'я отримає понад 1,2 млн. грн. від держави - якщо це (загибель військового) відбулося безпосередньо в бою. Також на 50%, з 400 тис. до близько 640 тис. грн. зросла компенсація в разі інвалідності I групи", - розповів президент. А присутня при підписанні закону волонтер Анна Янчевська, зазначила необхідність створення спеціальних програм для бійців АТО і їх сімей, повідомляє офіційний сайт президента.

ЄС допоможе Україні боротися з путінської дезінформацією

Депутат Європарламенту від Румунії Зігфрід Мурешан ініціює додаткове включення в бюджет Євросоюзу на 2018 рік 3 млн. євро для фінансування пілотного проекту з протидії російській пропаганді в Молдові, Україні та Грузії. Як повідомляє Укрінформ, мета проекту - поліпшити взаємодію Єврокомісії та делегацій Європейської служби зовнішньополітичної діяльності при використанні ресурсів для протидії російської пропаганди і дезинформації. Мурешан підкреслює, що проект включає і підготовку персоналу представництв Євросоюзу в державах "Східного партнерства" для моніторингу поширення російської пропаганди і фейкових новин. Особливу увагу, на думку депутата, варто приділити країнам, де найближчим часом будуть проводитися парламентські і президентські вибори.

Активніше протидіяти кремлівським "гібридами" збираються і в США. Директор ФБР Джеймс Комі в інтерв'ю CNN заявив, що Росія в минулому році "використала всі можливі вектори, намагаючись вплинути і підірвати нашу власну віру в демократичні процеси". "В центрі наших зусиль - з'ясувати, що відбувається, і поділитись цим, щоб зробити імунізацію для американців", - зазначив глава ФБР.

За його словами, деякі зусилля росіян засновані на підходах і методах ще радянської епохи, проте нинішні інструменти стали більш потужними, завдяки соціальним медіа. "Найбільш важлива річ, яку потрібно зробити, це довести людям, що вони читають, можливо, формується тролями на форумах, які розраховують, що повідомленнями Twitter підірвуть наші переконання. Тому, прозорість та імунізація - це найважливіші речі, які ми повинні забезпечити", - зазначив директор Комі.

Євросоюз збільшив експортні квоти для України

Комітет Європарламенту з питань міжнародної торгівлі схвалив законодавчий регламент про збільшення для України експортних квот на постачання деяких видів товарів у країни ЄС, повідомляє Укрінформ. Зокрема, збільшення квот на український експорт до Євросоюзу буде стосуватися томатів, пшениці і мінеральних добрив.

У той же час, як відзначили в Європарламенті, умовою для надання торгових преференцій є продовження боротьби з корупцією в Україні та забезпечення основних прав та прав людини. "Європарламент твердо підтримує процес реформ в Україні. Надаючи тимчасові торговельні преференції, ми хочемо зміцнити малі та середні підприємства і надати додатковий поштовх для зростання торгівлі. Це має не тільки економічне, але і політичне значення для України", - заявив доповідач з цього питання, європарламентар Ярослав Валеса.

Тепер за процедурою, це рішення має остаточно схвалити Європарламент. Як повідомлялося, наш уряд звернувся до Єврокомісії з проханням надати державі односторонні торговельні преференції для компенсації економічних втрат, викликаних російською агресією.

Майбутніх чиновників зобов'яжуть пройти атестацію з української мови

Кабінет міністрів затвердив порядок атестації осіб, які претендують на вступ на держслужбу, у питанні володіння державною мовою. Згідно з постановою №301, Кабмін встановив, що платні послуги з проведення атестації та видачі за її результатами посвідчення про вільне володіння державною мовою можуть надаватися вищими навчальними закладами, що здійснюють підготовку в галузі знань "Публічне управління та адміністрування".

Для проведення атестації при вузах створюються атестаційні комісії у складі трьох членів і голови, які мають вищу освіту за спеціальністю "Філологія", а один з членів комісії повинен мати ступінь не нижче доктора філософії. Сама атестація складається з письмової (тест та переказ тексту, що стосується публічного управління) частини тривалістю 60 хвилин і усній (ділова розмова за заданим сценарієм і повідомлення-презентація на певну тему) тривалістю до 45 хвилин.

Вільне володіння державною мовою без фактичної здачі письмової та усної частини атестації можна безкоштовно підтвердити шкільним атестатом з оцінкою "5" (або "10", якщо отримано атестат після 2000 року) за вивчення української мови, дипломом про вищу освіту з оцінкою "відмінно" за українську мову або за фахом "філологія". Посвідчення про володіння державною мовою діє безстроково, уточнюють "Новини Донбасу".

Україна зробила відразу 30 кроків до відкритості даних

За результатами дослідження Global Open Data Index Україна в 2016 році зайняла 24 місце за рівнем розвитку відкритості даних. Зокрема, порівняно з рейтингом 2015 року, Україна піднялася на 30 пунктів - з 54 на 24 місце.

Як повідомив прем'єр-міністр України Володимира Гройсмана, за останній рік ми запровадили єдиний портал відкритих даних, відкрили для вільного доступу більшість базових реєстрів, приєдналися до міжнародної хартії відкритих даних та затвердили відповідну дорожню карту розвитку відкритих даних.

Згідно з рейтингом, перше місце зайняли Австралія і Японія з показниками відкритості даних 79%. Далі йдуть Франція (73%), Великобританія (73%) і Канада (69%). Сусідні з Україною (49%) сходинки зайняли Гонконг (50%) і Польща (47%). На такому ж рівні - 49% - відкритість даних в Австрії та Словенії. Росія знаходиться на 34 місці (43%). Всього розвиток відкритості даних досліджувався в 94 країнах.