Ідея з подвійним дном. Навіщо Зеленський вирішив прирівняти корупцію до держзради

Володимир Зеленський хоче садити за корупцію довічно. Це стало головною новиною вчорашнього дня. Але така ж новина вже була майже три роки тому, 14 жовтня 2020 р. Тоді Зеленський почав озвучувати українцям свої "п'ять важливих питань", які він виніс на "всенародне опитування". Питання номер один він сформулював так: "Чи потрібно запровадити довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах?"

Наступного дня після опитування, проведеного 25 жовтня 2020 р., партія "Слуга народу" вихвалялася, що ідею Зеленського про довічне ув'язнення за корупцію підтримали 83% українців. Але незважаючи на це, Зеленський від своєї ідеї відмовився і жодного законопроекту про підвищення покарання за корупцію не вніс. Чому ж він згадав про неї зараз? Конкурують дві версії: популізм та страх.

Версія про популізм

"Я поставив задачу, і законодавцю України буде запропоновано мої пропозиції щодо прирівняння корупції до державної зради на воєнний час. Я розумію, що така зброя не може діяти постійно в суспільстві, але на воєнний час, я думаю, це допоможе. Чи підтримає це законодавець, не знаю, але я точно запропоную, — заявив Зеленський в інтерв'ю Наталці Мосейчук, показаному в ефірі телемарафону 27 серпня. — Я думаю, що парламент це отримає в найближчий тиждень. Далі гра на боці парламенту вже".

Оскільки тексту законопроекту ще немає, можна лише здогадуватися, що конкретно має на увазі Зеленський під "прирівнянням корупції до державної зради". Логічно припустити, що він має на увазі прирівняння у сенсі покарання.

У Кримінальному кодексі є стаття 111 "Державна зрада". Покарання за цією статтею — позбавлення волі на строк від 12 до 15 років із конфіскацією майна або без такої. У разі воєнного стану — позбавлення волі терміном 15 років чи довічне, з обов'язковою конфіскацією майна.

За корупцію зараз найсерйозніше покарання — позбавлення волі на строк від 8 до 12 років із обов'язковою конфіскацією майна. Це стаття 368 КК "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою", частина 4 — якщо хабар одержано в особливо великому розмірі або посадовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, також з обов'язковою конфіскацією майна, обіцяє частина 5 статті 191 КК "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою".

Покарання за статтею 368-5 "Незаконне збагачення" — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. За статтею 369-2 "Зловживання впливом" максимальне покарання — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з обов'язковою конфіскацією майна.

Якщо за всіма цими статтями встановити на час воєнного стану таке ж покарання, як за державну зраду, тобто позбавлення волі на строк 15 років або довічне (з обов'язковою конфіскацією майна), то, мабуть, це одержить підтримку у суспільстві. І такий популізм можна було б навіть і похвалити — таки влада хоч із запізненням, але реагує на обурення народу через гучні корупційні скандали під час війни.

Популізм чи лише обіцянка популізму?

Але проблема в тому, що хвалити поки що нема чого. Популізму ще немає – є лише обіцянка популізму. А ціну подібних обіцянок Зеленський показав ще 2020-го — вона нульова.

Опитування про "п'ять важливих питань" проводилося разом із місцевими виборами 25 жовтня 2020 р. І мета його полягала в тому, щоб залучити виборців на бік партії "Слуга народу": ось же, дивіться, президент хоче карати за корупцію довічним ув'язненням, так голосуйте за висуванців президентської партії. А коли вибори пройшли — результати опитування разом із самою ідеєю довічного за корупцію були швиденько поховані.

Нині може статися схожа історія. Цього разу законопроект буде внесено, але немає жодної гарантії, що його ухвалять. Сам Зеленський спеціально в інтерв'ю наголосив: "Чи підтримає це законодавець, не знаю".

Взагалі-то Зеленський має у Верховній Раді офіційну монобільшість його власної партії "Слуга народу". І якщо він заявляє, що не знає, чи підтримає його ідею законодавець, це може означати одне з трьох: 1) монобільшість зникла і завтра буде створюватись нова правляча коаліція; 2) у Зеленського війна зі своєю партією (він вимагає довічного за корупцію, а його партія — проти); 3) Зеленський просто кокетує. Очевидно, вірний третій варіант. Зеленський не збирається створювати нову коаліцію і не має наміру воювати зі своєю партією. Він просто хоче внести законопроект та хвалитися ним перед українцями, щоб підняти свій рейтинг та дистанціюватися від корупційних скандалів. Але домагатися від "слуг" ухвалення цього закону він не буде. Швидше, навпаки, Банкова попросить "слуг" максимально затягувати цей процес і врешті-решт зірвати голосування. А винними у провалі законопроекту оголосять опозиційні фракції, мовляв, вони недодали голосів.

На користь цієї версії свідчать такі факти. Ще півроку тому, у лютому, члени фракції "Європейської солідарності" внесли законопроект №9029 про посилення покарання за корупцію в умовах воєнного стану, а "слуга народу" Георгій Мазурашу вніс ще жорсткіший законопроект №9049, у якому запропонував довічне ув'язнення з конфіскацією майна як максимальне покарання за десятьма корупційними статтями КК (191, 210, 354, 364, 365-2, 367, 368, 368-2, 368-5, 369-2). Тоді ж, у лютому, на сайті президента з'явилася петиція "Довічне ув'язнення для депутатів та працівників державних структур за корупцію під час воєнного стану". Вона швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів, і 21 квітня Зеленський на неї відповів. Так от, тоді для нього ця тема ще не була актуальною, і він у своїй відповіді не пообіцяв внести президентський законопроект, а лише повідомив, що пропозиції петиції направлені до парламенту для розгляду під час опрацювання законопроектів 9029 і 9049. За півроку ці законопроекти навіть не були включені до порядку денного сесії. Тобто Зеленському до вчора це було зовсім не потрібно.

Але вчора ситуація змінилася. Йому довелося шукати відповіді на корупційні скандали (у тому числі у Міноборони та у фракції "слуг народу"), і він згадав ідею трирічної давності. Якби Зеленський справді хотів посилити боротьбу з корупцією під час війни, то свій законопроект він запропонував би ще у квітні, як відповідь на петицію, і він би вже давно був прийнятий, набув чинності та працював. А зараз це лише обіцянка популізму, яка, ймовірно, так і залишиться обіцянкою (тобто неприйнятим законопроектом).

Версія про страх

З версією про популізм конкурує версія про страх. Згідно з цією версією, Зеленський, анонсувавши "прирівняння корупції до державної зради", має на увазі прирівняння у сенсі підслідності. Наразі корупційні статті КК підслідні НАБУ, а стаття 111 "Державна зрада" підслідна СБУ. Банкова має підстави боятися нових розслідувань НАБУ, і цей страх спонукає її забрати у НАБУ найбільші справи та передати їх СБУ. А приводом для цього якраз і вигадано "прирівняння корупції до державної зради".

Про таку небезпеку повідомило "Дзеркало тижня". "Спочатку ідея була такою: внести зміни до законодавства, згідно з якими всі корупційні кейси, які розслідуються у сфері національної безпеки та перевищують 24 млн грн, мають розслідуватися СБУ. НАБУ пропонувалося залишити корупцію дрібніше за 24 млн", — розповіло джерело в Офісі президента.

Проте, продовжило джерело, після реакції західних партнерів, які дали зрозуміти, що вбачають у намірах "замах на незалежність антикорупційної системи", в ОП ідею змінили. Наразі йдеться не про те, щоб відібрати у НАБУ право на проведення великих антикорупційних розслідувань, а про те, щоб надати таке право також і СБУ.

Як пояснив zn.ua один із журналістів-розслідувачів, якщо це буде зроблено, стануть можливі паралельні розслідування в НАБУ та СБУ по тому ж кейсу, і в таких випадках рішення про підслідність прийматиме Офіс генпрокурора. У результаті "контроль за розслідуванням великої корупції у владі отримає абсолютно керована СБУ", — резюмував журналіст.

"Ми чули про такі плани, але сам законопроект я не бачив. Думаю, що це погана ідея: будь-яку справу у НАБУ можна буде забрати", — прокоментувало zn.ua високопоставлене джерело в НАБУ. Після цього "Українська правда" повідомила, що її джерела в НАБУ підтвердили інформацію щодо планів влади надати СБУ право розслідувати корупційні справи на суму понад 24 млн грн.

Симбіоз двох версій

Версія про страх не обов'язково суперечить версії про популізм. Не виключено, що Банкова хоче підстрахуватися. Справді, раптом законопроект про довічне ув'язнення за велику корупцію під час війни знайде підтримку в парламенті. Тоді вийде, що Банкова своїми руками посилить НАБУ і збільшить ризики для чиновників, яких вона контролює. Якщо це не вписується у плани Банкової, то вона може бачити вихід саме у тому, щоб передати підслідність СБУ. І тоді, звісно, великим корупціонерам світитиме довічне, але тільки тим невдахам, на кого слідчим СБУ вкажуть куратори з Банкової.

Втім, симбіоз двох версій може бути ще глибшим. Повторимо: якщо законопроект лише посилить покарання за корупцію під час війни, то не виключено, що він спокійно знайде необхідні 226 голосів "за". І навіть якщо "слуги народу" спробують саботувати його прийняття, то депутати з інших фракцій і груп зможуть забезпечити потрібну кількість голосів.

А тепер уявімо, що законопроект складатиметься із двох частин. Одна частина, про яку багато розповідатимуть на телемарафоні, запропонує зміни до Кримінального кодексу — до статей про корупцію. А інша частина, про яку на телемарафоні мовчатимуть, запропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу — про підслідність. Опозиційні депутати, звісно, не захочуть підтримувати законопроект у такому вигляді. В результаті він може провалитися в першому ж читанні. У такому разі Зеленський зможе виступити з відеозверненням до українців та звинуватити опозицію у захисті корупціонерів під час війни. Потім цю тему довго мусолитимуть "слуги" та радники ОП на телемарафоні та позитивні блогери Банкової у соцмережах.

Але це перспективи на майбутнє. А поки що, перш ніж Зеленський внесе свій законопроект до парламенту, на Банковій вивчають реакцію суспільства. Західні партнери також можуть надіслати якісь сигнали. Тому можливі різні варіанти розвитку подій, у тому числі й оптимістичніші, ніж ті, про які ми зараз розповіли.