Катастрофа в Калинівці. Залишаться ВСУ без боєприпасів (ІНФОГРАФІКА)
Знову вибухи і знову склади, на цей раз Калинівка Вінницької області. І знову склади артилерійського озброєння, які до початку війни на Донбасі вважалися одними з найбільших.
Тут було складовано 188 тис. т боєприпасів. Причому не тільки артилерійські снаряди, але і реактивні снаряди для РСЗВ "Град" і "Ураган". У 2000-х після зняття з озброєння оперативно-тактичних ракет типу Р-17 (більш відомих по західній термінології як SCUD) тут деякий час зберігалося ракетне паливо - меланж, але воно було утилізовано за однією з американських програм.
Скільки ж снарядів залишилося після трьох років війни і активного застосування артилерії на Донбасі, сказати дуже складно. Зате з упевненістю можна говорити про іншому моменті: знову у вогні опинилися боєприпаси, які були складовані на відкритому повітрі. І це, на жаль, не халатність наших військових, а сувора реальність.
В результаті виведення радянського контингенту з країн Східної Європи у 1988-1990 рр. склади на території України виявилися просто переповнені. Снаряди і патрони вивантажували, куди тільки можна, без урахування можливостей складів. Саме тому у 1991 р. українська армія отримала просто неймовірно велику кількість боєприпасів різних років виробництва - від 1950-х до найсвіжіших, які явно були надмірними. І це прекрасно розуміли не тільки у нас, але і на Заході.
Недарма європейці і американці всі роки незалежності України вкладали величезні кошти на утилізацію, а завод у Донецьку працював мало не в три зміни. Окремий рядок - експорт, причому хижацький, за викидними цінами. Але знову-таки експортувалися тільки найсучасніші й ходові на міжнародному збройовому ринку боєприпаси, інші так і залишалися гнити далі.
Не дуже змінила ситуацію і війна - за три роки були отстреляны "найсвіжіші" з наявних боєприпасів, відкриті ж майданчики складів майже не зменшувалися. І ясна річ - регулярно вибухали.
Що було конкретно в Калинівці - диверсія або порушення правил техніки безпеки - зараз по гарячих слідах однозначно сказати складно, хоча основна версія, зрозуміло, диверсія, причому із застосуванням "штурмового" безпілотника, про що вже офіційно заявлено компетентними органами. Почерк той самий, що і на складах в Балаклії, де в березні стався аналогічний пожежа.
Підводячи попередній підсумок цього вкрай неприємного інциденту, варто все-таки сказати, що на боєздатності армійської угруповання на Донбасі ці чергові вибухи навряд чи позначаться.
По-перше, з-за відносно невеликих масштабів. Якщо вірити офіційним повідомленням, то вогнем охоплено лише 10% території складу, навіть від довоєнних оцінок це близько 19 тис. т боєприпасів.
По-друге, знаючи пристрій подібного роду складів, можна сміливо говорити, що на відкритих майданчиках зберігалися ті боєприпаси, які ніколи не пішли б в зону проведення АТО в силу того, що у них давно перевищено термін зберігання. А за наявною інформацією, пожежею знищені саме боєприпаси з відкритих майданчиків, а не ті, що зберігалися в підземних капонірах. Так що Україна втратила переважно тих боєприпасів, які і так потрібно було утилізувати.
Ну і по-третє, велике щастя, що все рідке ракетне паливо вже вивезено з Калинівки, а рятувальні служби вкрай оперативно відреагували, організувавши евакуацію громадян та локалізацію пожежі. Якби не це, постраждалих, жертв і руйнувань було б куди більше.
Все перераховане вище, звичайно, жодним чином не знімає відповідальності за подію з військових, які допустили черговий "снарядный Армагеддон". Але особистості відповідальних і ступінь їх провини повинні визначити слідство і суд.
Читайте також:
