Пізно гудіти. Як у Ахметова не вийшло бізнесу з Гобліном
У повідомленні прес-служби підприємства говориться: "Даний спір викликаний націоналізацією інвестицій компанії на території Криму. У разі, якщо спір не буде вирішений шляхом переговорів, ДТЕК має намір передати його на розгляд у міжнародний арбітраж".
Ця історія про те, як би так виразніші погудіти, щоб нікого не образити. Мова про націоналізацію в січні 2015 р. у Криму компанії "Крименерго", що належить Рінату Ахметову. Як ми бачимо, "націоналізація" відбулася майже через рік після анексії півострова. А що Рінат Леонідович робив цілий рік на окупованій території? По всій видимості, інвестував.
У заяві ДТЕК говориться, що вартість рухомого і нерухомого майна ПАТ "ДТЕК Крименерго", яке було "націоналізовано" окупантами, становила більше 500 мільйонів доларів США.
Виконуючий обов'язки генерального директора "ДТЕК Енерго" Дмитро Сахарук заявив: "З моменту незаконного захоплення "ДТЕК Крименерго" ми активно займалися відновленням документів, формуванням доказової бази, розробкою юридичної стратегії. Завершивши комплексний аналіз міжнародної практики та аналогічних прецедентів, ми направили на адресу Російської Федерації офіційне повідомлення про інвестиційному спорі в рамках угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і Росією".
Тобто, ви зрозуміли. Не з моменту захоплення Кримського півострова, а з моменту незаконного захоплення власності "Крименерго" ким-то, не будемо показувати пальцями". Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про взаємний захист інвестицій - теж знатна дипломатична формулювання. Воно стосується захисту іноземних інвестицій на території суверенних держав. "Раз Росія і Україна зобов'язалися захищати на своїх територіях інвестиції приватних інвесторів, то чому б Російської Федерації не виконати своє зобов'язання і не захистити власність української компанії від "незаконного захоплення" в Криму?" - запитує Рінат Леонідович. Правда мило. "У російському Криму". - Прямо про це не говориться, але мається на увазі. Знатний прогин вийшов. Риторика "країна-окупант", "порушення норм міжнародного права", "непорушність державних кордонів України" - все це для людей, необтяжених приватними компаніями. Гроші ж люблять тишу.
Насправді компанія "ДТЕК Крименерго", що забезпечувала більше 80% постачань електроенергії на Кримський півострів, була "націоналізована", а не "незаконно захоплена". Це позиція російської держави, а не приватних осіб.
До цього вона прекрасно працювала на окупованому півострові. Проблеми почалися після того, як стало відомо, що договір про постачання електрики в Крим, за яким працювала ДТЕК, старанно уникає називати Крим українським територіальним суб'єктом. З-за цього 20 листопада активісти громадянської блокади Криму підірвали електричні опори в Херсонській області, вимагаючи підписання нового договору. Тоді головний Гоблін Криму Сергій Аксьонов закликав кримчан "готуватися до гіршого", а кримські окупаційні суди порушили кілька кримінальних справ проти "электротеррористов".
Інформація про те, що окупаційна влада Криму можуть націоналізувати "ДТЕК Крименерго", з'явилася в кінці грудня 2015 р. 31 грудня в Криму, начебто, пройшов опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки про ставлення кримчан до контракту про постачання електроенергії з України. Того, за яким Крим повинен був значитися українською територією. 1 січня Путін розповів у своєму виступі, що 94% кримчан виступили проти підписання контракту на поставку електроенергії з материкової України, якщо в ньому Крим буде позначений, як "Автономна Республіка Крим, Україна". А вже 21 січня 2015 р. було оголошено про "націоналізацію ПАТ "ДТЕК Крименерго" з метою забезпечення енергобезпеки півострова". "Я впевнений, що кримчани сприймуть це рішення з ентузіазмом", - сказав з цього приводу гауляйтер Аксьонов. А потім висловив думку, що держава здатна розпоряджатися націоналізованим майном більш ефективно, ніж якийсь там інвестор.
Отже, в порядку хронології: підрив електроопор - загроза про "націоналізацію" - вимога активістів громадянської блокади, щоб був укладений новий договір, в якому півострів б значився як частина України - міфічний новорічний опитування ВЦВГД - звернення глави країни-окупанта до народу - націоналізація "Крименерго". Вся ця ланцюжок подій ясно свідчить про те, що окупанти розраховували на те, що Рінат Леонідович проявить свій вплив і посприяє підписання нових договорів з потрібними окупантам формулюваннями. Коли ж цього не сталося, інвестор, судячи з усього, виявився не потрібен. А навіщо Ахметов Аксьонову? Навіщо він Путіну, якому ще Аксьонова потрібно годувати? Українцям, навіть договороздатним, немає місця на території, яку агресор захопив для розграбування.
Мораль цієї байки може стати уроком не тільки для великих українських "інвесторів", але і для власників дрібніші. Коли приходить окупант і захоплює вашу батьківщину, "момент захоплення вашої власності" - не за горами. Тоді вже пізно гудіти в гудок. Пора бити на сполох і захищати. Ні, не пожитки з інвестиціями, а країну.
